"28" вересня 2012 р. справа № 2а-2718/10/1107
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці Кіровоградської області на постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці Кіровоградської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
10 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача, зобов'язати провести перерахунок та сплатити пенсію з 22 травня 2008 року по теперішній час, з урахуванням підвищення її на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2010 р. позовні вимоги задоволено: визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо не призначення, не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22.05.2008 року по 10.11.2010 року; зобов'язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням різниці, яка була виплачена, за період з 22.05.2008 року по 10.11.2010 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дане право позивача у 2007 та 2008 роках обмежувалось положеннями Закону України "Про державний бюджет" на відповідні роки. Проте, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року та № 10-рп від 22 травня 2008 року положення даних законів визнані неконституційними. Отже, права відповідача відновлені відповідно з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року. Проте відповідні перерахунки у 2007 та 2008 роках відповідач не здійснював. Підстави для перерахунку за період з січня 2007 по 9.07.2007 року, а також з січня 2008 року по 22.05.2008 року -були відсутні, оскільки дії відповідача щодо невиплати у цей період підвищення до пенсії ґрунтувалися на Законі України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", та Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" відповідно, які діяли на той час.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року в частині визначення розміру підвищення пенсії який встановлений безпосередньо Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач припустився протиправної бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
При цьому, суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального права, відмовивши у задоволенні позовних вимог в частині недоплати суми за період з 22.05.2008 року по 09.05.2010 року, замість того, щоб залишити їх без розгляду.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не навів причин пропуску строку звернення до суду, які могли бути визнані судом поважними.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щомісячного отримання пенсії, наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню. У зв'язку зі зверненням позивача до суду у листопаді 2010 року колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 22.05.2008 року по 09.05.2010 року залишити без розгляду.
При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 22.05.2008 року по 09.05.2010 року, та залишити її без змін в частині задоволення позовних вимог за період з 10.05.2010 року по 10.11.2010 року.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст. 202, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці Кіровоградської області -задовольнити частково.
Постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2010 р. в частині задоволення позовних вимог за період з 22.05.2008 року по 09.05.2010 року - скасувати, та позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
Постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2010 р. в частині задоволення позовних вимог за період з 10.05.2010 року по 10.11.2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Т.І. Ясенова