"13" листопада 2012 р. справа № 2а-1459/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Туркіної Л.П. Шлай А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради
на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28 лютого 2011 року у справі № 2а-1459/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради
про визнання дій незаконними та перерахування розміру щорічної допомоги на оздоровлення,
Заявлено позов про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання останнього здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2008, 2009, 2010 роки. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії «І»осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи захворювання, яке пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС, якому згідно із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення, але всупереч вказаним нормам відповідач не здійснює виплат.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково.
Відповідач оскаржує судове рішення в апеляційному порядку. Просить постанову суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а.с.6). Відповідно до довідки МСЕК останньому встановлена ІІІ група інвалідності. Інвалідність пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»одноразова щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідам 3 групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку пенсійні органи, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Наявність у позивача права щодо отримання вищезазначеної допомоги у розмірах, які визначені Законом України № 796-ХІІ є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач незаконно нарахував та виплатив позивачу у 2010 році одноразову щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі меншому ніж встановлено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та надав вірну оцінку діям відповідача, зобов'язавши останнього здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової щорічно допомоги на оздоровлення за 2010 рік у встановленому Законом розмірі.
Таким чином суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта не спростовуються матеріалами справи. Підстав для виходу за межі апеляційних вимог не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст. 200, ст.ст. 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28 лютого 2011 року у справі № 2а-1459/11 залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28 лютого 2011 року у справі № 2а-1459/11 залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: А.В. Шлай