"28" листопада 2012 р.справа № 2а-27/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Туркіної Л.П. Шлай А.В.
при секретарі судового засідання: Кязимової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті м. Кривого Рогу ради
на постанову Центрально-Міського районного суду м.Кривого рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2009 року у справі № 2а-27/09
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Центрально- Міської районної у місті м. Кривого Рогу ради та Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті м. Кривого Рогу ради
третя особа: Міністерство праці та соціальної політики України
про визнання неправомірними дій, перерахунок допомоги по догляду за дитиною, стягнення боргу та моральної шкоди, -
Заявлено позов про визнання дій відповідача незаконними, стягнення суми на користь позивача недоплаченої допомоги, стягнення з відповідача суми відшкодування моральної шкоди, а також зобов'язання відповідача сплачувати допомогу ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.11.2008 року у розмірі не нижче прожиткового мінімуму. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує нараховану управлінням допомогу значно меншу, ніж встановлено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тому наполягає на отриманні допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом.
Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірною відмову відповідача у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 04 грудня по 31 грудня 2007 року та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 04 грудня по 31 грудня 2007 року відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. В решті позовних вимог відмовити.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову повністю. Апелянт вважає, що суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права
Перевіривши судове рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач має дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 -ОСОБА_2, у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача, який на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»виплачує позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Проте, як підтверджується матеріалами справи, розмір допомоги, що виплачується позивачці, не відповідає вимогам вищезазначеного Закону.
Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 сч.51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до Конституції України гарантований державою рівень грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Так, у 2007 році виплата державної допомоги позивачу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснювалася у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з врахуванням положень статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлювалося, що зазначена допомога виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № - рп/2007 по справі №1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України: п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», абзац третій частини другої ст. 56 цього ж Закону. Відповідно до п.5 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № - рп/2007 по справі №1-29/2007, рішення у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Суд першої інстанції об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, вірно застосував норми права, які регулюють спірні правовідносини.
Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті м. Кривого Рогу ради на постанову Центрально-Міського районного суду м.Кривого рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2009 року у справі № 2а-27/09 залишити без задоволення.
Постанову Центрально-Міського районного суду м.Кривого рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2009 року у справі № 2а-27/09 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: А.В. Шлай