ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
05 березня 2013 року Справа № 2а-8572/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Потабенко В.А.
за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,
представників сторін:
від позивача - Мисак О.С., згідно довіреності,
від відповідача - Хомик К.В., згідно довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Українська корпорація" до Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання неправомірними дій, -
позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ в м. Червонограді Львівської області про:
- визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у неправильному визначенні ТзОВ "Західно-Українська корпорація" податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 503428,00 грн., з податку з доходів фізичних осіб разом із штрафною санкцією на суму 5703,52 грн. та суми штрафної санкції в розмірі 927,26 грн.;
- скасування податкових повідомлень-рішень № 0000392200, № 0012001701, № 0001202381 від 26.09.2012 року, прийнятих за наслідками проведеної планової виїзної перевірки ТзОВ "Західно-Українська корпорація" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.05.2011 року по 30.06.2012 року та іншого законодавства за період з 04.05.2011 року по 30.06.2012 року, результати якої оформлено актом № 142/22-70/37678508 від 13.09.2012 року.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що господарська операція між позивачем та ТзОВ "Євро-комерс" підтверджена належними первинними документами, а твердження ревізорів про надання під час перевірки факсимільних копій податкових накладних на придбання м'яса свинини є безпідставним і надуманими. Щодо продажу товарів за цінами, нижчими від собівартості, то слід зазначити, що це питання відноситься до фінансово-господарської діяльності підприємства, що не завжди має на меті отримання прибутку. Додатково зазначає, що ДПІ в м. Червонограді Львівської області при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток допущено помилку в зв'язку із включенням до валових витрат, які нібито слід було б зняти, податку на додану вартість. Крім іншого, вважає, недоведеним твердження податкового органу про те, що відсутні розрахункові документи на кошти в сумі 927,26 грн., видані ТзОВ "Західно-Українська корпорація" працівнику ОСОБА_4 під звіт. Чек про оплату ТМЦ через Павловського надавався ревізорам під час проведення перевірки, однак, з невідомих причин, не був ними взятий до уваги. Щодо твердження відповідача про те, що підприємством допущено заборгованість з доходів фізичних осіб за І-шу половину квітня 2012 року, то позивач зазначає, що ТзОВ "Західно-Українська корпорація" було помилково перераховано кошти в сумі 4015,73 грн. (податок з доходів найманих осіб за І-шу половину квітня 2012 року) на інший рахунок (податок на прибуток). Водночас, ним було дотримано процедуру повернення помилково сплачених коштів, а саме, відповідну заяву про повернення помилково сплачених коштів подано 30.08.2012 року (до закінчення законом встановленого часу на сплату в розмірі 1095 днів). Відповідальність за несвоєчасну передачу Держказначейству для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів покладена на відповідача. Тому, саме він зобов'язаний повернути помилково сплачені підприємством не на той рахунок кошти. Нараховане відповідачем податкове зобов'язання за недоотримання бюджетом коштів в рахунок податку з фізичних осіб від позивача є безпідставним. Посилання ДПІ в м. Червонограді на те, що позивачем не було надано заперечень на акт, не може братися до уваги, оскільки законодавчо не встановлено такого обов'язку платника. Крім того, ТзОВ "Західно-Українська корпорація" просить суд врахувати те, що при формуванні собівартості виготовлених (реалізованих) товарів за вересень 2011 року в комп'ютерній програмі 1С7Підприємство відбувся збій, в зв'язку з чим вся сума переробленої сировини лягла на собівартість "ребра м'ясні з лопатки", а тому при визначенні собівартості іншої готової продукції така становила 0,00 грн. В зв'язку з наведеним позовні вимоги слід задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у запереченні, поданому до суду 19.11.2012 року, суть якого зводиться до наступного. За наслідками проведеної перевірки діяльності ТзОВ "Західно-Українська корпорація" встановлено неправомірне зайве віднесення собівартості м'ясних виробів та субпродуктів свинини до складу валових витрат за вересень 2011 року, яка (собівартість) перевищує ціну реалізації. Крім того, при проведенні перевірки господарських операцій по реалізації м'яса та перевірки процесу виробництва і списанні його собівартості встановлено те, що єдиним підтвердженням списаної надлишкової собівартості є облік по рахунку № 26 - готова продукція. До перевірки не надано первинних документів, що би підтвердили високу ціну виробництва чи придбання вищенаведених видів м'яса свинини, не доведено факту реалізації свинини по вищих цінах, ніж зазначені у накладних на реалізацію, не встановлено переробки та виготовлення більшої кількості готової продукції та її реалізації з врахуванням списання відповідних сум собівартості, не надано будь-яких доказів віднесення надлишкової собівартості реалізованого м'яса та субпродуктів свинини до валових витрат. Крім того, зазначає, що у ІІІ кварталі 2011 року підприємством придбання м'яса (свинини) не підтверджене первинними документами на суму 1861561,50 грн. і заперечень щодо таких встановлених порушень керівником позивача після складання акта перевірки не надано. Аналогічно позивачем при проведені перевірки не представлено податковому органу платіжних документів, які підтверджують факт сплати підприємством готівки в сумі 927,26 грн. працівнику ОСОБА_4 За даними податкового органу вказана сума не включалася до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи та з неї не утримувався податок з доходів фізичних осіб. Своїми підписами в акті перевірки директор та головний бухгалтер підприємства підтвердили, що документи, надані до перевірки, представлені у повному обсязі, інші відсутні. Позивачем, після проведення перевірки, жодних документів додатково не представлено, заперечень не надано. Щодо існування у позивача заборгованості по податку з доходів фізичних осіб станом на 30.06.2012 року в сумі 4015,73 грн. за першу половину квітня 2012 року, то відповідач зазначає, що факт сплати позивачем розміру податку не на той рахунок не позбавляє його обов'язку таку сплату здійснити вчасно і вірно. Водночас, не заперечує обов'язку податкового органу вказані кошти повернути за наявності передбачених чинним законодавством підстав. Враховуючи все вище наведене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, враховуючи наступне.
За результатами планової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Західно-Українська корпорація" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.05.2011 року по 30.06.2012 року та іншого законодавства за період з 04.05.2011 року по 30.06.2012 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, результати якої оформлено актом № 142/22-70/37678508 від 13.09.2012 року, ДПІ у м. Червонограді Львівської області 26.09.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0000392200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 503428,00 грн. без застосування штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0012001701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5703,52 грн. (з них 4154,82 грн. - основний платіж, 1548,70 грн. - штрафні (фінансові) санкції);
- № 0001202381, яким до позивача за порушення норм регулювання обігу готівки застосовано 927,26 грн. штрафних санкцій.
Підставами для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень є встановлені в акті перевірки від 13.09.2012 року висновки щодо порушення позивачем п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, п.138.4 п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) (надалі - ПК України), внаслідок чого ТзОВ "Західно-Українська корпорація" занижено податок на прибуток в III кв. 2011 року в сумі 503428 грн. за рахунок включення до валових витрат вартості ТМЦ, не підтвердженої первинними бухгалтерськими документами та за рахунок завищення собівартості реалізованих товарів.
Також податковим органом встановлено порушення ТзОВ "Західно-Українська корпорація" п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за лютий 2012 року в сумі 139,09 грн. та п.3.1, п.7.39 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затв. постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 (із змінами та доповненнями) в зв'язку з відсутністю платіжних документів, які підтверджують сплату підприємством готівкових коштів в розмірі 927,26 грн. працівнику ОСОБА_4
Крім того, встановлено порушення п.54.2 ст.54, п.57.1 ст.57, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 та абз. "а" п.176.2 ст.176 ПК України в частині несвоєчасної сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 4015,73 грн.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Щодо завищення ТзОВ "Західно-Українська корпорація" собівартості м'яса свинини у ІІІ кварталі 2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 04.05.2011 року по 30.06.2012 року позивачем провадилась господарська діяльність по придбанню та продажу м'яса свинини, в тому числі голонки н/к свинної та ребер м'ясних з лопатки. При цьому, згідно даних первинного обліку ТзОВ "Західно-Українська корпорація", собівартість голонки н/к свинної за 1 кг. відображена в сумі 301,36 грн., ребер м'ясних з лопатки - 53455,28 грн. Водночас слід зазначити, що згідно даних перевірки собівартість 1 кг. готової продукції становила 22,00 грн. та 24,50 грн. відповідно.
При аналізі процесу виробництва у вересні 2011 на ТзОВ "Західно -Українська корпорація", а також його відображення по рахунку № 23 "Виробництво" не встановлено наявність витрат, пов'язаних з виробництвом різних видів м'яса свинини, що використані у вищезазначеній господарській діяльності і були віднесені при формуванні собівартості готової продукції (рахунок № 26 "Готова продукція").
На неодноразові вимоги суду позивачем не було представлено документів, які б підтверджували наявність витрат, що вплинула на собівартість і, в подальшому, на ціну готової реалізованої продукції.
Крім того, суду також не надано пояснення щодо того, чому при наявній собівартості продукції голонки н/к свинної в сумі 301,36 грн., така продавалась за 22,00 грн., відповідно чому собівартість ребер м'ясних з лопатки сформована в 53455,28 грн., а ціна продажу - 24,50 грн.
Судом не можуть бути взяті до уваги пояснення представника позивача про те, що при визначенні собівартості готової продукції з переробленої сировини "свинина в півтушах 2 категорії" відбувся збій у програмі автоматизованого бухгалтерського обліку 1С7 Підприємство, в зв'язку з чим вся сума переробленої свинини лягла на собівартість "ребра м'ясні з лопатки". Дане пояснення та долучена до нього калькуляція не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 70 КАС України.
У відповідності до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.
Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, робіт, наданих послуг.
Пункт 138.8. ст.138 Податкового кодексу України визначає, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме, прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих і основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, надав відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбай прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Згідно п.п. 138.8.1. п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наявність обов'язку податкового органу довести правомірність прийнятого ним рішення жодним чином не звільняє платника податку надати суду документи на підтвердження своїх господарських операцій.
Як підсумок вищенаведеному суд зазначає, що представником позивача не представлено в судовому засіданні доказів наявності високої ціни виробництва чи придбання голонки н/к свинної та ребер м'ясних з лопатки, що б в подальшому вплинуло на їх собівартість. Крім того, слід звернути увагу на той факт, що продаж продукції за ціною, що є нижчою собівартості, суперечить суті здійснення господарської діяльності, як спрямована на отримання прибутку.
Таким чином, суд погоджується з викладеними в акті перевірки твердженнями ДПІ в м. Червонограді Львівської області щодо зайвого віднесення ТзОВ "Західно-Українська корпорація" на собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів собівартість м'яса свинини, вартість використання якої у господарській діяльності не підтверджена документально у ІІІ кварталі 2011 року на суму 327256,77 грн.
Щодо завищення ТзОВ „Західно-Українська корпорація" витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за рахунок завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за III кв. 2011 року на підставі факсимільних копій податкових накладних.
Сторонами не заперечується той факт, що між ТОВ "Західно-Українська корпорація" та ТзОВ "Євро-Комерс" було укладено договір поставки № ЄК-085 від 05.09.2011 року, згідно якого постачальник (ТзОВ "Євро-Комерс") зобов'язується передати у власність покупця, а покупець (ТОВ "Західно-Українська корпорація") зобов'язується прийняти та оплатити продукцію переробки свиней.
Факт виконання вказаної господарської операції підтверджується:
- видатковою накладною № ЄК-0000266 від 06.09.2011 року на суму 319176,00 грн., в т.ч. ПДВ - 53196,00 грн. на придбання свинини в півтушах охолодженої. Якість зазначеного свинного м'яса підтверджена ветеринарним свідоцтвом серії АЇ-13 № 224180, виданим 06.09.2011 року Сокальською районною лікарнею ветмедицини на підставі експертного висновку ДУ "Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини" № 527/2547-і/2 05.09.2011 року; ветеринарним свідоцтвом серії В-03 № 631568, виданим 05.09.2011 року Володимир-Волинською міською лікарнею Держветмедицини;
- видатковою накладною № ЄК-0000289 від 14.09.2011 року на суму 307320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 51220,00 грн. на придбання 19700 кг. свинини в півтушах охолодженої. Якість зазначеної кількості свинного м'яса підтверджена ветеринарним свідоцтвом серії АЇ-13 № 224567, виданим 14.09.2011 року Сокальською районною лікарнею ветмедицини на підставі експертного висновку ДУ "Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини" № 578/2715-і/1 13.09.2011 року;
- видатковою накладною № ЄК-0000290 від 14.09.2011 року на суму 307476,00 грн., в т.ч. ПДВ - 51246,00 грн. на придбання свинини в півтушах охолодженої. Якість зазначеної кількості свинного мґяса підтверджена ветеринарним свідоцтвом серії АЇ-13 № 224568, виданим 14.09.2011 року Сокальською районною лікарнею ветмедицини на підставі експертного висновку ДУ "Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини" № 579/2716-і/1 13.09.2011 року;
- видатковою накладною № ЄК-0000293 від 16.09.2011 року на суму 351679,50 грн., в т.ч. ПДВ - 58613,25 грн. на придбання 7750,00 шт. шиї свинної, 10190 кг. свинної шинки, 2060 кг. свинної грудинки морожених. Якість зазначеної кількості свинного м'яса підтверджена ветеринарним свідоцтвом серії АЇ-13 № 224583, виданим 16.09.2011 року Сокальською районною лікарнею ветмедицини на підставі експертного висновку ДУ "Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини" № 592/2747-і/2 15.09.2011 року;
- видатковою накладною № ЄК-0000306 від 20.09.2011 року на суму 288600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 48100,00 грн. на придбання 7750,00 шт. шиї свинної, 10190 кг. свинної шинки, 2060 кг. свинної грудинки морожених. Якість зазначеної кількості свинного мґяса підтверджена ветеринарним свідоцтвом серії АЇ-13 № 224583, виданим 16.09.2011 року Сокальською районною лікарнею ветмедицини на підставі експертного висновку ДУ "Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини" № 592/2747-і/2 15.09.2011 року; ветеринарним свідоцтвом серії В-03 № 653617, виданим 15.09.2011 року Володимир-Волинською міською лікарнею Держветмедицини на підставі експертного висновку ДУ "Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини" № 566/2675-і/1 від 12.09.2011 року; ветеринарним свідоцтвом серії В-03 № 653601, виданим 12.09.2011 року Володимир-Волинською міською лікарнею держветмедицини на підставі експертного висновку ДУ "Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини" № 566/2675-і/1 від 12.09.2011 року;
- видатковою накладною № ЄК-0000308 від 21.09.2011 року на суму 287310,00 грн., в т.ч. ПДВ - 47885,00 грн. на придбання свинини в півтушах охолодженої. Якість зазначеної кількості свинного мґяса підтверджена ветеринарним свідоцтвом серії АЇ-13 № 224867, виданим 20.09.2011 року Сокальською районною лікарнею ветмедицини на підставі експертного висновку ДУ "Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини" № 596/2761-і/1 16.09.2011 року;
- видатковою накладною № ЄК-0000308 від 21.09.2011 року на суму 287310,00 грн., в т.ч. ПДВ - 47885,00 грн. на придбання свинини в півтушах охолодженої. Якість зазначеної кількості свинного м'яса підтверджена ветеринарним свідоцтвом серії АЇ-13 № 224877, виданим 21.09.2011 року Сокальською районною лікарнею ветмедицини на підставі експертного висновку ДУ "Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини" № 616/2793-і/1 19.09.2011 року.
Водночас, ДПІ в м. Червонограді Львівської області, не маючи претензій до оформлення вищеназваних первинних документів та до реальності операції стверджує, що до перевірки платником податків було представлено факсимільні копії податкових накладних.
Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Крім того, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена в п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року № 168/704.
Відповідно до п. 2.1 ст.2 вказаного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Підчас розгляду справи представником позивача було надано суду для огляду оригінали податкових накладних, вартість придбаних ТМЦ по яких була включена до валових витрат ІІІ кварталу 2011 року.
Крім того, в Узагальненому переліку документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ "Західно-Українська корпорація", що є додатком № 4 до акта перевірки від 13.09.2012 року відсутні будь-які покликання на той факт, що платником податків до перевірки було надано копії податкових накладних від 06.09.2011 рок № 121, від 14.09.2011 року № 145 та № 144, від 16.09.2011 року № 149, від 20.09.2011 року № 173 та від 21.09.2011 року № 176.
Щодо подання заперечень на акт перевірки при незгоді з ним платником податків, то слід зазначити, що це є правом, а не обов'язком позивача.
Таким чином, в судовому засіданні повністю спростовано твердження ДПІ в м. Червонограді Львівської області про те, що ТзОВ "Західно-Українська корпорація" безпідставно завищила витрати, що враховуються при об'єкті оподаткування за рахунок завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів за ІІІ квартал 2011 року на суму 1861561,50 грн.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що податковим органом при визначенні завищення об'єкта оподаткування за III кв. 2011 року невірно було обраховано собівартість придбаного товару. Так, в акті від 13.09.2012 року на стр. 9 суми по податкових накладних визначені з урахуванням ПДВ.
Звідси, податкове зобов'язання з податку на прибуток, нараховане за описане в акті перевірки порушення порядку формування об'єкта оподаткування за III кв. 2011 року в сумі 1861561,50 грн. обчислено невірно.
Щодо правильності обчислення ТзОВ "Західно-Українська корпорація", повноти своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, а саме, виявлених податковим органом фактів повернення ТзОВ "Західно-Українська корпорація" грошових коштів працівнику товариства ОСОБА_4 в сумі 927,26 грн. (авансовий звіт № ЗК0000002 від 01.02.2012 року) та відсутності платіжних документів, які підтверджують факт сплати підприємством готівкових коштів, суд зазначає таке.
У відповідності до наявної в матеріалах справи копії звіту про використання коштів, виданих ТзОВ "Західно-Українська корпорація" працівнику товариства гр. ОСОБА_4 на відрядження або під звіт № ЗК0000002 від 01.02.2012 року, такому 01.02.2012 року видано 927,26 грн. на оплату СП "Київ-Захід" у формі ТзОВ ТМЦ. Використання коштів підтверджено наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією фіскального чеку на аналогічну суму, виданого СП "Київ-Захід" у формі ТзОВ 12.01.2012 року.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що у ТзОВ "Західно-Українська корпорація" відсутні розрахункові документи, які б підтверджували факт використання гр. ОСОБА_4 коштів в сумі 927,26 грн. на потреби підприємства. Крім того, податковий орган вважає, що дана сума була надана як додаткове благо і, відповідно до п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1 п. 168.1, п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, позивач повинен був би як податковий агент сплатити за гр. ОСОБА_4 податок з доходів фізичних осіб в сумі 139,09 грн.
Згідно п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
У відповідності до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Згідно п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Підпунктом 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Відповідно до п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постанова Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Як вже зазначалось вище, в матеріалах справи наявна копія звіту про використання коштів, виданих ТзОВ "Західно-Українська корпорація" працівнику товариства гр. ОСОБА_4 на відрядження або під звіт № ЗК0000002 від 01.02.2012 року на суму 927,26 грн., затверджена головним бухгалтером товариства. Призначенням платежу у звіті вказано оплату СП "Київ-Захід" у формі ТзОВ вартості побутової хімії. Крім того, суд представлений для огляду в судовому засіданні і долучена до матеріалів справи копія фіскального чеку на суму 927,26 грн., виданого СП "Київ-Захід" у формі ТзОВ 12.01.2012 року.
Таким чином, спростовано твердження ДПІ в м. Червонограді Львівської області про надання працівнику товариства гр. ОСОБА_4 додаткового блага та не утримання з такого доходу податку в сумі 139,09 грн., оскільки в даному випадку мало місце не надання додаткового блага, а використання коштів, наданих під звіт, підтверджене відповідними розрахунковими документами.
Звідси, і відсутнє описане в акті перевірки від 13.09.2012 року порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Щодо строків погашення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб станом на 30.06.2012 року в сумі 4015,73 грн.
Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Пунктом 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, крім іншого, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
З наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 1352 від 13.04.2012 року вбачається, що ТзОВ "Західно-Українська корпорація" сплатила 4015,73 грн. на погашення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих осіб за першу половину квітня 2012 року. Однак, позивач стверджує, що дані кошти повинні були бути сплаченими в рахунок податку з доходів фізичних осіб.
Вказана помилка була виявлена підчас проведення перевірки - 30.08.2012 року - і тоді ж платником податків було на ДПІ в м. Червонограді Львівської області скеровано заяву за вх. 2435/10) про зарахування помилково сплачених коштів згідно платіжного доручення № 1352 від 13.04.2012 року на інший рахунок. Що податковим органом і було зроблено.
Однак, станом на 30.06.2012 року податок з доходів фізичних осіб в сумі 4015,73 грн. за першу половину квітня 2012 року сплачений не був, що і дало правомірні підстави ДПІ в м. Червонограді Львівської області стверджувати про порушення ТзОВ "Західно-Українська корпорація" п.54.2 ст.54, п.57.1 ст.57, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 та п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 4015,73 грн.
Твердження представника позивача про обов'язок податкового органу повернути помилково сплачені кошти не береться судом до уваги, оскільки такий обов'язок наступає для податкового органу лише за певних обставин - дій, що має вчинити платник податків на виконання вимог ст. 43 Податкового кодексу України. Оскільки таких дій вчинено не було, у ДПІ в м. Червонограді Львівської області не було підстав і для повернення помилково сплачених коштів позивачу. Крім того, для вирішення справи значення має не факт вчасного написання позивачем заяви на повернення коштів, а те, що ним фактично не відбулося сплати коштів в рахунок податку з доходів фізичних осіб, що є обов'язком платника податків.
Таким чином, у задоволенні вимоги про визнання неправомірним нарахування податковим органом податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб слід відмовити.
Також, слід відмовити і у позовній вимозі щодо визнання неправомірними дій відповідача, які полягають у неправильному визначенні ТзОВ "Західно-Українська корпорація" податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 503428,00 грн., з податку з доходів фізичних осіб разом із штрафною санкцією на суму 5703,52 грн. та суми штрафної санкції в розмірі 927,26 грн., оскільки такі знайшли своє відображення у прийнятті ДПІ в м. Червонограді Львівської області оспорюваних податкових повідомлень-рішень, правомірність яких переглядалась судом.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріалами справи свідчать, що відповідні положення ст. 2 КАС України податковим органом були дотримані не в повній мірі, що зумовило звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наслідками розгляду справи суд вважає, з описаних в акті перевірки від 13.09.2012 року порушень податкового законодавства знайшли своє підтвердження лише два - неправомірне формування собівартості м'яса свинини у ІІІ кварталі 2011 року та несвоєчасна сплата податку з доходів фізичних осіб в сумі 4015,73 грн.
Слід зазначити, що наслідком невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.
У даному випадку суд, констатуючи неправомірне формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток в зв'язку з завищенням ТзОВ "Західно-Українська корпорація" собівартості м'яса свинини у ІІІ кварталі 2011 року, не може визнати недійсним рішення ДПІ в м. Червонограді Львівської області від 26.09.2012 року № 0000392200 лише в частині, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012 року № 0000392200 повністю.
Дана обставина надасть податковому органу можливість в установленому Податковим кодексом України порядку визначити податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно порушення норм Податкового кодексу України, яке не спростовано в судовому засіданні за наслідками планової виїзної перевірки за період з 04.05.2011 року по 30.06.2012 року та прийняти на ту суму нове рішення (про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток із застосуванням штрафних санкцій) у зв'язку з безпідставним формуванням позивачем валових витрат.
Вказана позиція суду також викладена в постанові ВАСУ від 17.02.2011 року в справі № 17781/07 та постанові ВСУ від 05.12.2006 року в справі за позовом ЗАТ "Київський склотарний завод".
Крім викладеного, слід також скасувати і податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012 року № 0001202381, згідно встановлених в ході судового розгляду справи обставин.
В решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
З урахуванням вимог ст. 94 КАС України, в користь ТзОВ "Західно-Українська корпорація" слід стягнути 2130,00 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби від 26.09.2012 року № 0001202381 та № 0000392200.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Українська корпорація" (ЄДРПОУ 37678508) 2130,00 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 10.03.2013 року.
Суддя Потабенко В.А.