Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 квітня 2013 р. Справа №805/3549/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09.50. год.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
секретар судового засідання Бікшиєва О.М.,
з участю представника позивача Самокиної В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудтранс», про скасування рішення,
У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (далі - ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що 07 березня 2013 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №36922826, що відкрито 07 березня 2013 року на виконання виконавчого напису нотарі уса від 27 лютого 2013 року №366 про повернення об'єкту фінансового лізингу, який є власністю лізингодавця, вчиненого на договорі фінансового лізингу від 23 червня 2008 року №L2618-06/08, що укладений між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» як лізингодавцем та ТОВ «Укрбудтранс» як лізингоодержувачем.
Про існування вказаної постанови дізналося 13 березня 2013 року під час ознайомлення з матеріа лами виконавчого провадження.
Вважало вказану постанову державного виконавця такою, що прийнята з порушенням вимог законодавства, оскільки дія мора торію на задоволення вимог кредиторів, що введений ухвалою Господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року в справі №5006/27/1746/2012 про порушення справи про банкрутство ТОВ «Укрбудтранс» на вимогу стягувача, яка носить речово-правий характер, не поширюється.
Крім того, вказана постанова порушує права та законні інтереси позивача як власника майна, яке підлягає поверненню за виконавчим на писом нотаріуса, і суперечить ч. 3 ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг», згідно з якою предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача, і ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що право власності є непо рушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
Позивач просив скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку від 07 березня 2013 року про зупинення виконавчого провадження ВП №36922826.
Відповідач подав заяву, в якій зазначав, що проти позову не заперечує, просив розглядати справу без участі його представника.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з наведених в ньому підстав і просив його задовольнити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку від 07 березня 2013 року відкрито виконавче провадження ВП №36922826 по виконанню в примусовому порядку виконавчого напису нотарі уса від 27 лютого 2013 року №366 про повернення об'єкту фінансового лізингу, який є власністю лізингодавця, вчиненого на договорі фінансового лізингу від 23 червня 2008 року №L2618-06/08, що укладений між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» як лізингодавцем та ТОВ «Укрбудтранс» як лізингоодержувачем.
Постановою державного виконавця від 07 березня 2013 року вказане виконавче провадження зупинено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Підставою для зупинення виконавчого провадження стала ухвала Господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року в справі №5006/27/1746/2012 про порушення справи про банкрутство ТОВ «Укрбудтранс», якою введено мора торій на задоволення вимог кредиторів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. ч. 4, 6 й 7 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка була чинною на час введення Господарським судом Донецької області мораторію на задоволення вимог кредиторів, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.
Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Державний виконавець помилково вважав, що виконавче провадження, відкрите після введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, підлягає зупиненню.
Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка була чинною на час введення Господарським судом Донецької області мораторію на задоволення вимог кредиторів, було визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження визначені ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах, - виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню.
Частиною 1 ст. 806, ч. 1 ст. 807 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
Зобов'язання, які виникли між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» як лізингодавцем та ТОВ «Укрбудтранс» як лізингоодержувачем, носять речово-правий характер. Вони не є грошовими зобов'язаннями і зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), про які йдеться в ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .
Отже, на ці зобов'язання не поширюється дія мораторію, у зв'язку з чим державний виконавець прийшов до помилкового висновку про те, що до виконавчого провадження підлягав застосуванню п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
З огляду на наведене постанова про зупинення виконавчого провадження підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудтранс», про скасування рішення задовольнити.
Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку від 07 березня 2013 року про зупинення виконавчого провадження ВП №36922826.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 (сорок одна) коп.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Логойда Т. В.