"24" травня 2011 р.справа № 2а-16979/09/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.
при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Колективного підприємства «Удача»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року по справі №2а-16979/10/0470 за позовом Колективного підприємства «Удача»до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними,-
Колективне підприємство «Удача»звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним дії Західно-Донбаської ДПІ по проведенню перевірки 23.11.09р. в КП «Удача». В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що перевірку проведено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, ст..15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у задоволені адміністративного позову в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що працівники податкової інспекції в ході проведення перевірки діяли в межах повноважень, наданих їм чинним законодавством, на підставі наказу на перевірку та відповідних направлень.
Не погодившись з постановою суду, позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована незгодою з рішенням суду, в якому зроблено висновок про правомірність проведеної перевірки. Позивач наполягав на тому, що в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державну податкову службу в Україні»податковий орган не мав підстав для проведення планової перевірки позивача, у зв'язку з чим вважає дій ДПІ щодо проведення перевірки неправомірними.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Західно-Донбаської ОДПІ 23.11.2009, на підставі наказу від 28.10.2009р. №882 (а.с.8) та направлень від 17.11.2009р. №994 та №995 (а.с.6-7)., проведено планову перевірку господарської одиниці (магазину) КП «Удача»з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій .
За наслідками перевірки складено акт від 23.11.2009р. № 0401/04/10/23/30286431, в якому зроблено висновки про порушення позивачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, невідповідність готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, що вказана у денному Х-звіті, на суму 2,03 грн.); абз.23 п.1.2 глави 1, п.2.2. п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України 15.12.2004 року №637 , а саме, не оприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичного одержання у книзі обліку розрахункових операцій №0410001942/8 від 10.04.2009 року (у розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків») в день отримання готівкових коштів, на підставі даних розрахункової книжки на загальну суму 671,55 грн. (31.08.2009р на суму 369,70 грн., 0ё1.09.2009р. на суму 301,81 грн.).
Підставою для звернення колективного підприємства «Удача» з позовом до суду стало те, що згідно з позицією позивача, яка обґрунтована посиланням на Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закон України «Про державну податкову службу в Україні», податковий орган не мав підстав для проведення планової перевірки підприємства.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено перевірку в межах наданих повноважень, які визначено Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв'язку з чим підстав для задоволення позову, з огляду на обставини, якими обґрунтовувався заявлений позов, не існує.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Згідно із п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи податкової служби в межах своєї компетенції та у порядку, встановленими законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено здійснення контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги).
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вказані перевірки здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових чи позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Отже, згідно з вказаною нормою права, органи державної податкової служби наділені повноваженнями здійснення контролю щодо додержання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і такий контроль здійснюється шляхом проведення як планових так і позапланових перевірок.
Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Плановою виїзною перевіркою за ч.1 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби та проводиться за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач наділений повноваженнями щодо проведення планових перевірок з питань додержання суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Встановлені обставини справи також свідчать про те, що перевірку проведено на підставі наказу та відповідних направлень, в яких зазначено дати проведення перевірки та підстави для її проведення. Вказані документи було надано перед початком перевірки директору підприємства.
Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав на додержання відповідачем вимог ст..11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
В той же час, на думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно, не врахувавши обсяг заявлених вимог, які полягали у визнанні неправомірними дій щодо проведення перевірки, надав оцінку встановленим порушенням, які викладено в акті перевірки.
Правову оцінку щодо наявності чи відсутності порушень може бути надано під час розгляду правомірності та обґрунтованості рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки, натомість вимог щодо оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивачем заявлено не було. В той же час, колегія суддів вважає, що зроблені висновки суду не вплинули на результати вирішення справи, у зв'язку з чим, такі обставини, не можуть бути підставами для зміни чи скасування правильного по суті судового рішення.
Таким чином, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Удача»залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року по справі №2а-16979/10/0470 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2011р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська