"05" липня 2011 р. справа № 2а-4161/10/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по справі №2а-4161/10/1170 за позовом Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованності, -
Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з суб'єкта господарювання ОСОБА_1 фінансові санкції в розмірі 3400 грн. в дохід державного бюджету. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що позивачем порушено вимоги абз.4 ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку з чим до суб'єкта господарювання було застосовано штрафну санкцію у вигляді штрафу у розмірі 3400грн., яку в добровільному порядку відповідачем не сплачено.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року задоволено. Постанова суду мотивована наявністю рішення позивача про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 3400,00грн., які не сплачені відповідачем у встановлені законом строки.
Не погодившись з постановою суду, фізична особа -підприємець ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення про застосування штрафних санкцій винесено необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення і ці обставини, які залишено поза увагою суду, свідчать про відсутність порушень позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області 27.02.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку господарської одиниці (кафе), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
За результатами перевірки складено акт від 27.02.2010 року №10/32-200/НОМЕР_1, в якому зроблено висновки, що позивачем порушено вимоги абз.4 ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Таких висновків працівники Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області дійшли з тих підстав, що на момент проведення перевірки в приміщені кафе відсутня наочна інформація, яка має складатися з графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «куріння заборонено!».
На підставі складеного акту перевірки, Регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №110396 від 01.03.2010 року на суму 3400 грн.
Вказане рішення стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення застосованих штрафних санкцій.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на рішення про застосування штрафних санкцій, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 3400,00грн. та яке не оскаржено відповідачем у встановлені строки.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Так, вирішуючи справу по суті суд першої інстанції мав надати правову оцінку рішенню позивача про застосування штрафних санкцій, яке стало підставою для заявлених вимог щодо стягнення таких санкцій з відповідача. Оцінка правомірності прийнятого рішення є визначальними обставинами для правильного вирішення справи.
Як зазначено вище, підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, стали висновки позивача про порушення відповідачем вимог ст..15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Такі висновки обґрунтовані відсутністю в приміщені кафе наочної інформації, яка має складатися з графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «куріння заборонено!».
Між тим, при прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій позивачем не враховані наступні обставини.
Як вбачається зі змісту ст..15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», вказана норма права направлена на обмеження щодо споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів. І таке обмеження, зокрема, має забезпечуватися тим, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".
Встановлені обставини справи, які не заперечувались позивачем, свідчать про те, що над вхідними дверима «ІНФОРМАЦІЯ_1»є вивіска з надписом «Кафе для некурящих»та знак заборони куріння, тобто відповідачем розміщена наочна інформація щодо заборони куріння у вказаному закладі.
Про той факт, що у приміщенні кафе заборонено куріння свідчить і акт перевірки від 27.02.2010р., в якому перевіряючи особи зазначили, що у вказаному кафе заборонено куріння, але у самому приміщенні відсутні наочна інформація, яка має складатися із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".
Такий підхід посадових осіб позивача, при вирішенні питання щодо дотримання відповідачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», є суто формальним, оскільки надписи «Куріння заборонено!»та «Кафе для не курящих»за своїм значенням є тотожними, а саме передбачають заборону куріння у певних місцях та закладах.
Отже, за сукупністю наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем виконані вимоги ст..15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка направлена саме обмеження щодо споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а не на правильність оформлення наочної інформації, яка передбачає заборону куріння.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення відповідача, яке стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення штрафних санкцій, є необґрунтованим, тобто не відповідає критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які визначені ч.3 ст.2 КАС України.
При цьому, колегія суддів зауважує, що факт не оскарження відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій, не свідчить про безумовність заявлених позивачем вимог і не позбавляє суду обов'язку визначення обґрунтованості заявлених вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції прийнято постанову з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постави про відмову задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по справі №2а-4161/10/1170 - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволені адміністративного позову Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст постанови виготовлено 11.07.2011р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк