"07" червня 2011 р.справа № 2а-4166/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Агро-Хім-Трейд»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року по справі №2а-4166/09/0870 за позовом приватного підприємства «Агро-Хім-Трейд»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне підприємство «Агро-Хім-Трейд»звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення -рішення від 20.02.2009 №000023201/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових санкцій). В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що висновки ДПІ про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є такими, що суперечать фактичним обставинам справи та положення податкового законодавства України. Позивач також вважає передчасними та необґрунтованими первинними документами висновок перевіряючих осіб про заниження позивачем балансової вартості запасів, які використанні у господарській діяльності, оскільки на час здійснення перевірки підприємством проводилося відновлення бухгалтерського обліку, а тому описані в акті дані стосовно питання приросту балансової вартості запасів не відповідають первинним документам.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована правомірністю прийнятого відповідачем рішення про визначення податкових зобов'язань, висновки ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідають встановленим перевіркою фактам порушення підприємством вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Не погодившись з постановою суду, позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що відповідно до вимог п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачений такий спосіб оподаткування як включення умовно нарахованих відсотків на суму неповернутої поворотної фінансової допомоги до валового доходу платника податків. Крім того на час здійснення перевірки на підприємстві проводилась відновлення бухгалтерського обліку у тому числі і первинних документів, але податковим органом не були прийняті вказані зауваження позивача, що призвело до відображення у акті перевірки необґрунтованих даних.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся. Згідно зворотних поштових повідомлень, які неодноразово направлялися судом на адресу позивача, що зазначена ним у позові та апеляційній скарзі, судову повістку позивачу вручити не надалося можливим у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою. Отже, судові повістки не вручені позивачу з причин незалежних від суду, позивач не виконав свого процесуального обов'язку щодо повідомлення суду про зміну місця свого знаходження. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на викладене та враховуючи вимоги ч.4 ст.196 КАС України, справу розглянуто у відсутності позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 06.10.2008 року по 14.11.2008 року повноважними особами ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ПП «Агро-Хім-Трейд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 23.09.2005 року по 30.06.2008 року.
За результатами проведеної перевірки складено Акт №138/23-2/33794947 від 21.11.2008р., в якому зроблено висновок про порушення позивачем п.п.4.1.6. п.4.1. ст..4, п.п5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9. п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 2910227,00 як внаслідок заниження скоригованого валового доходу на суму 11515558,00 грн. та завищення валових витрат на суму 125350,00 грн.
Проведеною перевіркою встановлено факт не включення до складу валових доходів суми умовно нарахованих відсотків за користування поворотною фінансовою допомогою отриманою від ПП «Ферум-Сервіс»та ПП «Агро-Колос» в сумі 153002,50 грн.; заниження валових доходів при розрахунку приросту убутку запасів на загальну суму 11362556,00 грн.; завищення валових витрат на 125350,00 грн. у зв'язку із ненаданням підтверджуючих документів.
Таких висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що умовно нараховані відсотки на суму поворотної фінансової допомоги, яка не повернута на кінець звітного періоду, є безповоротною фінансовою допомогою підприємства, і повинні відноситись до валового доходу та відображатися у рядку 01.6 Декларації з податку на прибуток.
Перевіркою даних головної книги підприємства (балансова вартість товарів на оптових складах рахунок 28 «Товари»), оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів по рахунку 281 та додатка К1/1 до Декларації з податку на прибуток за 2007 рік, І квартал 2008р. та І півріччя 2008 року, встановлена розбіжність яка призвела до заниження валового доходу (ряд.01.2 декларації) за період з 23.09.2005р. по 30.06.2008р. на загальну суму 11362556,00грн.
Підприємством до перевірки не надано документи, підтверджуючі формування валових витрат на суму 125 350,00грн.
За результатами проведеної перевірки та складеного акту, ДПІ прийнято податкове повідомлення -рішення від 21.11.2008 року №0000232301/0 про визнання податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4937564,40грн., у тому числі за основним платежем 2910227грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2027337,40грн.
У порядку адміністративного оскарження, за результатами розгляду скарг позивача, ДПІ у Шевченківському районі скасоване податкове повідомлення -рішення від 11.12.2008 року №0000232301/0 в частині надмірно застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 248,60грн., у зв'язку з чим ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення - рішення №0000232301/1 від 20.02.2009 року.
Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення прийнято відповідачем на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Таке рішення суду обґрунтоване відповідністю висновків перевіряючих осіб ДПІ вимогам податкового законодавства, які були порушені позивачем у перевіряємому періоді.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції надав правильну правову оцінку обставинам, які стали підставою для донарахування податкових зобов'язань за порушення позивачем вимог пп..4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і обґрунтовано погодився з позицією податкового органу щодо обов'язку включення платником до складу валових доходів умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, яка не повернута на кінець звітного періоду.
Такі висновки суду ґрунтуються на нормах, чинного на час виникнення спірних правовідносин, законодавства.
Відповідно до п. 1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями, фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.
Підпунктом 1.22.2 пункту 1. 22 статті 1 вказаного Закону, визначено, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Згідно з вимогами пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 вказаного Закону, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розрізі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, що є безповоротною фінансовою допомогою.
Відповідно до пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход включає суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.
Отже, правовий аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку про те, що платник зобов'язаний включити до складу валових доходів умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, яка не повернута на кінець звітного періоду.
Крім цього, наказом ДПА України від 08.05.2003 р. № 215 затверджено податкове роз'яснення щодо застосування п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями, стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) (далі за текстом - Податкове роз'яснення).
Згідно п. 4 Податкового роз'яснення, сума (частка) поворотної фінансової допомоги, яка не повернута платником податку на кінець звітного періоду особі, що надала таку допомогу, оподатковується наступним чином: платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що є платником податку з прибутку підприємств та сплачує податок за ставками, визначеними пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 Закону, і не має пільг із сплати цього податку, включає до валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. При цьому сума умовно нарахованих процентів, що були включені в попередньому податковому періоді до складу валового доходу не зменшується (не коригується), при розрахунку податку на прибуток наростаючим підсумком з початку року, у наступному звітному періоді.
Нараховані суми відсотків відображаються у рядку 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства.
Таким чином, встановивши, що ПП «Агро-Хім-Трейд»отримувало поворотну фінансову допомогу від ПП «Ферум-сервіс», ПП «Агро-колос», яку не повернуто на кінець звітного періоду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обов'язок позивача включити до складу валових доходів умовно нарахованих відсотків на суму такої поворотної фінансової допомоги, і у зв'язку з невиконанням цього обов'язку позивачем, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення в цій частині.
Обґрунтованими колегія суддів вважає і висновки суду першої інстанції щодо заниження позивачем валових доходів при розрахунку приросту (убутку) запасів.
Так, судом правильно встановлено, що підставою для донарахування податкових зобов'язань, в цій частині, стали встановлені обставини щодо заниження позивачем валового доходу за період з 23.09.2005р. по 30.06.2008р. на загальну суму 11362556,00грн., яке виявлено внаслідок перевірки даних головної книги підприємства (балансова вартість товарів на оптових складах рахунок 28 «Товари»), оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів по рахунку 281 та додатка К1/1 до Декларації з податку на прибуток за 2007 рік, І квартал 2008р. та І півріччя 2008 року, внаслідок чого встановлена розбіжність, яка призвела до заниження валового доходу (ряд.01.2 декларації) за період з 23.09.2005р. по 30.06.2008р. на загальну суму 11362556,00грн.
Тобто, під час перевірки встановлено, що дані бухгалтерського обліку не співпадають з даними, відображеними платником у деклараціях з податку на прибуток.
Суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХП (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно п. 2 ст. З вказаного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність податковим органом порушення позивачем вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Доводами апеляційної скарги такі висновки суду першої інстанції не спростовуються і в цій частині зводяться лише до того, що підприємством здійснюються заходи щодо відновлення бухгалтерського обліку, а тому описані в акті дані стосовно питання приросту балансової вартості запасів не відповідають первинним документами, що не дозволяє обґрунтовано стверджувати про заниження підприємством балансової вартості запасів. Між тим, такі доводи апеляційної скарги не можуть вплинути на правильність висновків суду першої інстанції з огляду на те, що жодними доказами не підтверджують наявність первинних документів, які не були враховані відповідачем під час проведення перевірки, та не свідчать про відсутність встановленого порушення, з огляду на не відповідність бухгалтерського та податкового обліку.
Не спростовуються доводами апеляційної скарги і висновки суду першої інстанції щодо порушення підприємством вимог пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати на 125350,00грн.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі виграти з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових, витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином, встановивши той факт, що позивачем не підтверджено первинними документами віднесення до складу валових витрат 125 350,00грн., суд першої інстанції обґрунтовано погодився з висновками ДПІ, які викладено в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Доводи апеляційної скарги, в цій частині заявлених вимог, стосуються не правильності висновків суду, а зусиль позивача по відновленню бухгалтерського обліку, у тому числі первинних документів, які свідчать про правомірність віднесення до складу валових витрат 125 350,00грн. Натомість, вказані доводи не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду, оскільки позивачем не було надано таких документів, а не під час перевірки, а не в судовому засіданні, що могло б вплинути на результати розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Агро-Хім-Трейд»залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року по справі №2а-4166/09/0870 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк