Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 березня 2013 р. Справа №805/2704/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13 год. 40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Гаджієвій Г.А., у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 22.10.2012 по 31.12.2012 в сумі 2070,42 грн., -
Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 22.10.2012 по 31.12.2012 в сумі 2070,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати за особовими справи осіб, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідач відмовився від відшкодування витрат по особовій справі ОСОБА_1, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 22.10.2012 по 31.12.2012 в розмірі 2070,42 грн., а саме: 51,76 грн. - основний розмір пенсії; 2018,66 грн. - сума витрат пов'язана з виплатою державної адресної допомоги.
Позивач вважає, що така відмова не ґрунтується на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання підтримала позовні вимоги та надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання заперечувала проти позову, в обґрунтування заперечень зазначила, що статтею 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено перелік осіб, які мають права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Однак ОСОБА_1, якій позивачем призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника не була визнана на момент смерті батька інвалідом та на теперішній час є повнолітньою та одруженою.
Вимоги стосовно відшкодування витрат на виплату державної адресної допомоги, передбачені постановою КМУ від 26.03.2008 № 265, також не можуть бути задоволені у зв'язку з тим, що не пов'язані із страховим випадком. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Між сторонами підписані Акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року.
З розрахунку суми позову, вбачається, що відповідачем не прийняті до відшкодування витрати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, які складаються із основного розміру пенсії, державної адресної допомоги та відповідних поштових витрат по особовій справі ОСОБА_1, за період з 22.10.2012 по 31.12.2012, а саме: 51,35 грн. - основного розміру пенсії, 2002,84 грн. - державної адресної допомоги, та відповідних поштових витрат, у тому числі поштових витрат на виплату основного розміру пенсії в сумі 0,41 грн. та поштових витрат на виплату державної адресної допомоги в сумі 15,82 грн.
Загальна сума, що не прийнята до відшкодування за вказаними особами складає 2070,42 грн. (а.с.6).
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі за текстом - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням визначені у статті 25 Основ. Так, відповідно до п. 1 ст.25 Основ за пенсійним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до п. 4 ст. 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі за текстом - Закон № 1105-XIV) Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Відповідно до п. "д" ч. 1 статті 21 Закону № 1105-ХІV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Тобто, на відповідача покладається обов'язок виплатити пенсію по втраті годувальника, у разі його смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Оскільки пенсійне забезпечення здійснюється позивачем, то відповідач зобов'язаний відшкодувати вказану пенсію.
Частиною 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Статтею 21 Закону № 1105-ХІV визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 28 Закону № 1105-ХІV, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно із статтею 33 № 1105-ХІV, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі статтею 38 вказаного Закону члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Судом встановлено, що відповідно до Акту № 47 про нещасний випадок на виробництві, ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відбувся нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого, ОСОБА_2 отримав виробничу травму (а.с.12-13).
Відповідно до актового запису № 1303 від 28.10.1968 в книзі реєстрації смертей Центрально-Міського відділу реєстрації актів громадянського стану м. Макіївки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Свідоцтвом про народження підтверджується, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_2 (а.с.10).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_6 Після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с.10).
22.10.2012 ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду про призначення/перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки від 01.11.2012 №101097 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії (попереднє 01.06.2001), у зв'язку з чим основний розмір пенсії з 22.10.2012 по 31.12.2012 складає 51,76 грн., адресна допомога - 2018,66 грн.
Як вбачається з висновку МСЕК про час настання інвалідності від 22.10.2012, за яким встановлено, що ОСОБА_1 народилась з дефектом кистей та стоп. МСЄК вважає, що у ОСОБА_1 вроджена аномалія розвитку обох стоп і кистей за медичними показаннями, тому може бути інвалідом дитинства до 18 років.
За висновком МСЕК ОСОБА_1 є інвалідом дитинства і їй встановлено третю грипу дитинства з 29.04.1981.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 на час смерті її батька ОСОБА_2 була інвалідом і членом його сім'ї, а тому у відповідності до вимог Основ законодавства, яке регулює спірні правовідносини, мала право на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми витрат на виплату основного розміру пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_1 в розмірі 51,35 грн. та відповідних поштових витрат в розмірі 0,41 грн. на загальну суму 51,76 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом із тим, суд зазначає, що державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року, не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але ж даною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.
Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року за N5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.
Аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку, що вимога позивача про відшкодування витрат на виплату і доставку щомісячної адресної допомоги, пов'язаною з витратами по особовій справі ОСОБА_1, якій виплачена пенсія у зв'язку з втратою годувальника за період з 22.10.2012 по 31.12.2012 в сумі 2018,66 грн. є необґрунтованою.
З огляду на вищевикладене, суд проходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області на корить Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області витрати по особовій справі ОСОБА_1 з виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період з 22.10.2012 по 31.12.2012 на загальну суму 51 (п'ятдесят одна) гривня 76 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Повний текст постанови складено і підписано 29 березня 2013 року, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 26 березня 2013 року в присутності представників сторін.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.