Справа № 22ц/1290/6319/12
Провадження № 22ц/1290/6319/12
28 березня 2013року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого Дронської І.О.
суддів: Карташова О.Ю., Борисова Є.А.,
при секретарі Скоробогатовій Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі Виконавчого комітету Кіровської міської ради на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 19 листопада 2012року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до територіальної громади м.Кіровська Луганської області в особі Кіровської міської ради, Виконавчого комітету Кіровської міської ради, ОСОБА_3, Кіровського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації", третя особа- Мале приватне підприемство фірма "Схід" про визнання недійсним недійсним рішення та ордера на житлове приміщення, виселення з квартири та скасування державної реєстрації та за зустрічним позовом Виконавчого комітету Кіровської міської ради до ОСОБА_2, Кіровського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації", нотаріуса Кіровської державної нотаріальної контори Шестун Н.Г., треті особи- міське комунальне підприемство "Виробниче управління житлово-комунального господарства", комунальне підприемство "Служба замовника", комунальне підприемство "Міське житлове управління" про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на житло та договору дарування,-
У жовтні 2010року представник позивача ОСОБА_1, в інтересах позивача ОСОБА_2, звернувся до суду із зазначеним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що позивачу на праві власності, відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування від 21.06.1994року, належить спірна квартира. Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 13.04.2009року спірна квартира була визнана відумерлою. Рішенням виконавчого комітету Кіровської міської ради №313 від 19.05.2009року спірна квартира була надана для проживання ОСОБА_3 На підставі зазначеного рішення виконавчим комітетом Кіровської міської ради ОСОБА_3 видано ордер №112 від 20.05.2009року на житлове приміщення - спірну квартиру. Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 21.10.2009року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 13.04.2010року, було відмовлено у задоволенні позовних вимог Кіровської міської ради Луганської області в інтересах територіальної громади м.Кіровська про визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вважає, що при видачі ордера ОСОБА_3 на спірну квартиру не було взято до уваги, що він є власником цієї квартири, чим були порушені його права, як власника. На даний час, на підставі рішення Кіровського міського суду Луганської області від 13 квітня 2009року, право власності на спірну квартиру зареєстровано за територіальною громадою м.Кіровська, Луганської області. Просив скасувати частину другу рішення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області № 313 від 19.05.2009 року «Про покращення житлових умов» стосовно надання жилої площі - спірної квартири, ОСОБА_3; визнати недійсним ордер на житлове приміщення № 112 від 20 травня 2009 року; висилити ОСОБА_3 із спірної квартири; скасувати державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, зареєстровану за територіальною громадою міста Кіровська Луганської області МКП Кіровським БТІ 03.06.2009 року у книзі №3 запис №324 на підставі рішення Кіровського міського суду Луганської області від 1.04.2009 року .
У свою чергу відповідач виконавчий комітет Кіровської міської ради звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, Кіровського КП "БТІ", нотаріуса Кіровської державної нотаріальної контори Шестун Н.Г. про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на житло та договору дарування, в обґрунтування позовної заяви посилаючись на те, що розпорядженням органу приватизації № 437 від 17.06.1994р. спірна квартира передана у приватну власність ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_6 помер. Протягом наступних 15 років квартира перебувала без нагляду. Плата за комунальні послуги не здійснювалася. Рішенням Кіровського міського суду від 13.04.2009 р. спірна квартира визнана відумерлою і 20.05.2009 р. виконавчим комітетом на спірну квартиру було видано ордер № 112 від 20.05.2009 р. ОСОБА_3 Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 13.04.2009року було переглянуто за нововиявленими обставинами- наявністю договору дарування спірної квартири від 21.06.1994року ОСОБА_2 та рішенням Кіровського міського суду від 21.10.2009р. було відмовлено у задоволенні вимог Кіровської міської ради про визнання спадщини- спірної квартири відумерлою. В ході розгляду справи виконавчим комітетом Кіровської міської ради було встановлено, що підпис ОСОБА_6 в заяві від 08.06.1994року до органу приватизації про передачу в особисту власність спірної квартири не співпадає з підписом ОСОБА_6 в договорі дарування цієї квартири від 21.06.1994року, що, на думку позивача за зустрічним позовом, дає підстави вважати даний правочин, а саме проведення приватизації спірної квартири, оспорюваним. За зверненням позивача до прокуратури м.Кіровська було проведено перевірку, в ході якої було призначено почеркознавчу експертизу, згідно висновку якої підпис від імені ОСОБА_6 в заяві на приватизацію не співпадає з підписами ОСОБА_6 Підписи від імені ОСОБА_6 в розрахунку площі спірної квартири, що безоплатно приватизується Ф.-6 від 13.06.1994року №437 та в замовленні в МБТІ м. Кіровська зроблені не ОСОБА_6, а іншою особою. Вважає, що експертизою встановлено, що ОСОБА_6 не брав участі у приватизації спірної квартири, а отже і не мав права дарувати цю квартиру ОСОБА_2, тобто укладати договір дарування від 21.06.1994року. Просив визнати недійсним і скасувати розпорядження органу приватизації виконавчого комітету Кіровської міської ради № 437 від 17.06.1994 р. про передачу спірної квартири ОСОБА_6 у приватну власність; визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію та свідоцтво про право власності на житло від 16.06.1994 р., яке посвідчує, що спірна квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_6; визнати недійсним договір дарування від 21.06.1994 р. посвідчений державним нотаріусом Кіровської державної нотаріальної контори Шестун Н.Г. за № 1907 від 21.06.1995 р. про дарування ОСОБА_6 спірної квартири ОСОБА_2
Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 19.11.2012року позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі. Судом скасовано рішення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області № 313 від 19 травня 2009 р. в частині надання житлової площі -спірної квартири ОСОБА_3, учаснику ВВВ, склад сім'ї 1 людина, житлова площа 17.07 кв.м. Визнано недійсним ордер на житлове приміщення № 112 від 20.05.2009 р., виданий ОСОБА_3 на право заняття житлового приміщення - спірної квартири. Виселено ОСОБА_3 із спірної квартири. Скасовано державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за територіальною громадою м. Кіровська Луганської області, зареєстроване МКП «Кіровське БТІ» 3 червня 2009 р. в книзі № 3 запис № 324.
У задоволенні зустрічних позовних вимог виконавчого комітету Кіровської міської ради, відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, виконавчим комітетом Кіровської міської ради Луганської області подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті зустрічних позовних вимог виконавчого комітету Кіровської міської ради.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 набув право власності на спірну квартиру. Розподіливши спірну квартиру іншій особі, виконавчий комітет Кіровської міської ради порушив права власника квартири ОСОБА_2.
На підставі зазначеного суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчим комітетом Кіровської міської ради не надано належних доказів неправомірності проведення приватизації спірної квартири ОСОБА_6 Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 13.01.2011 р., яка не скасована, органом дізнання не встановлено у діях осіб складу злочину.
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, всі докази, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, відповідно до положень про дію актів цивільного законодавства в часі, а тому відповідність застосованих судом першої інстанції норм матеріального права спірним правовідносинам сторін додаткового правового аналізу не потребує.
В порядку ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За доводами апеляційної скарги, які також були предметом розгляду і судом першої інстанції, як зустрічні позовні вимоги, апелянт наполягає на тому, що експертизою встановлено, що ОСОБА_6 не брав участі у приватизації спірної квартири, а отже не мав права дарувати цю квартиру ОСОБА_2, тобто укладати договір дарування від 21.06.1994року.
Крім того, апелянт зазначає, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 не засвідчив своїм підписом своє волевиявлення щодо приватизації спірної квартири, посадовими особами, а саме робітниками БТІ, було порушено законодавство в частині порядку надання права власності на нерухоме майно, що потягло за собою укладання нікчемного договору дарування спірної квартири та видачі органом приватизації свідоцтва на право власності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів зазначеному.
Відповідно до ч.2 ст.212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Так, посилаючись на висновок спеціаліста №5675/02 від 29.11.2010року по дослідчій перевірці відносно ОСОБА_6 щодо ідентичності підписів останнього у документах на приватизацію належної останньому квартири, апелянт не звернув уваги на те, що у якості порівняльного матеріалу спеціалісту було надано тільки зразки трьох підписів ОСОБА_6, а саме, два підпису від 1989року та один- 1993року, а.а.с.60-62.
Між тим, як зазначено у клопотанні Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса, складеного 31.10.2011року, для проведення відповідної почеркознавчої експертизи необхідним порівняльним матеріалом є оригінали вільних зразків почерку( на 25-35 арк.) ОСОБА_6 в різнохарактерних за змістом та цільовим призначення, а також аналогічних досліджуваним документах за період до 1994року; вільні зразки підписів (25-35арк.) ОСОБА_6 в різнохарактерних за змістом та цільовим призначенням документах за період до 1994року ( форма №1 про видачу паспортів, посвідчення, заяви, квитанції, … нотаріально оформлені документи та ін.),а також відомості про стан здоров'я ОСОБА_6 на час складання досліджуваних документів (08 - 13 червня 1994року),а.с.115.
Аналогічне за змістом клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, Харківським науково дослідним інститутом судових експертиз ім..Засл.проф. М.С.Бокаріуса було складено 10.01.2012року, з якого вбачається, що в представлених матеріалах відсутні які-небудь зразки підпису і почерку ОСОБА_6, а.с.124
На підставі зазначеного, враховуючи повідомлення №10992 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса про неможливість надання висновку за цивільною справою №2-34/11 від 09.12.2011року, колегія суддів вважає, що висновок спеціаліста №5675/02 від 29.11.2010року не може бути визнаний судом достатнім доказом того, що ОСОБА_6 не засвідчив своїм підписом своє волевиявлення щодо приватизації спірної квартири.
Крім того, колегія суддів вважає, що укладання договору дарування спірної квартири від 21.06.1994року, який був посвідчений державним нотаріусом Шестун І.Г., свідчить про те, що ОСОБА_6, виступаючи при складанні договору у якості дарителя спірної квартири, підтвердив, що йому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації державного житлового фонду 16.06.1994року та зареєстрованого Кіровським БТІ 16.06.1994року під № 140/4351, належить спірна квартира, тобто останній свідомо розумів, що право власності на спірну квартиру ним було набуто на підставі його вільного волевиявлення на приватизацію квартири, в якій він мешкав та мав право за законом на її приватизацію.
Щодо порушення посадовими особами, а саме робітниками БТІ законодавства в частині порядку надання права власності ОСОБА_6 на нерухоме майно, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 05.11.2009року 06.10.2009року в прокуратуру м.Кіровська звернувся міський голова м.Кіровська з заявою про проведення перевірки по факту законності проведення в червні 1994року приватизації спірної квартири ОСОБА_6 На підставі зазначеної заяви було проведено дві перевірки, за результатами яких було відмовлено у порушення кримінальної справи за фактом набуття права на житло шляхом обману або зловживання довірою у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на відповідь прокурора м.Кіровська від 05.07.2009року щодо виявлення прокуратурою м.Кіровська порушень діючого законодавства при визнанні спадщини- спірної квартири, відумерлою, а.с.83, а також на те, що саме за заявою прокурора в інтересах ОСОБА_2 ухвалою Кіровського міського суду Луганської області від 08.09.2009року було скасовано рішення Кіровського міського суду від 13.04.2009року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за заявою Кіровської міської ради про визнання спадщини - спірної квартири, відумерлою, а.с.11.
Колегія суддів вважає, що позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів наявності порушень законодавства з боку посадових осіб, а саме робітників БТІ, в частині порядку надання ОСОБА_6 права власності на спірну квартиру, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.06.1994року виданого органом приватизації державного житлового фонду та зареєстрованого Кіровським МБТІ у реєстровій книзі за №140/4354, ( висновків відповідних служб, службового розслідування, відповідних наказів та т.п.)
Щодо факту укладання ОСОБА_6 договору дарування спірної квартири від 21.06.1994року, то зазначене апелянтом не заперечується.
Підстав для визнання зазначеного договору недійсним, за доводами апеляційної скарги щодо його нікчемності, колегія суддів не вбачає.
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтується на припущеннях і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Рішення суду, переглянуте судовою колегією в межах доводів апеляційної скарги, відповідає вимогам закону, порушень норм матеріального та процесуального права при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст..209, 303,304,п.1 ч.1 ст.307, ст..ст. 308, 313,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Кіровської міської ради, відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 19 листопада 2012року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до територіальної громади м.Кіровська Луганської області в особі Кіровської міської ради, Виконавчого комітету Кіровської міської ради, ОСОБА_3, Кіровського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації", третя особа- Мале приватне підприемство фірма "Схід" про визнання недійсним недійсним рішення та ордера на житлове приміщення, виселення з квартири та скасування державної реєстрації та за зустрічним позовом Виконавчого комітету Кіровської міської ради до ОСОБА_2, Кіровського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації", нотаріуса Кіровської державної нотаріальної контори Шестун Н.Г., треті особи- міське комунальне підприемство "Виробниче управління житлово-комунального господарства", комунальне підприемство "Служба замовника", комунальне підприемство "Міське житлове управління" про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на житло та договору дарування, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий
Судді: