Справа № 22ц/1290/5774/12
Провадження № 22ц/1290/5774/12
01 квітня 2012р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючий:Кострицький В.В.
судді: Масенко Д.Є., Стахова Н.В.,
при секретарі: Щуровій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 18 вересня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та стягнення вартості обов'язкової частки у спадщини , -
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом в обґрунтування вимог вказала, що ОСОБА_4, яка є її бабусею по лінії матері ОСОБА_5, на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. Вказану квартиру за нотаріально посвідченим 02 лютого 1995 року заповітом ОСОБА_4 заповіла позивачу. Позивач вказує, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відкрилась спадщина на належну їй квартиру за заповітом. Також позивач вказує, що прийняла спадщину за заповітом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом на 3/8 частки житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідач є дочкою померлої, є інвалідом третьої групи і відповідно до законодавства України має право на обов'язкову частину у спадщині незалежно від змісту заповіту, яка становить половину частки, що належала б у разі спадкування за законом. Оскільки у померлої ОСОБА_4 спадкоємців першої черги за законом тільки двоє відповідач та мати позивача - її діти, тому обов'язкова частка у спадщини для відповідача становить 1/8 частина житлового будинку АДРЕСА_1. Заяви про прийняття спадщини сторонами подані нотаріусу у встановлений законом строк, відповідач також отримала свідоцтво про праву на спадщину за заповітом, але між ними склалися такі відносини, які виключають можливість добровільного поділу квартири, тому спір можливо вирішити тільки у судовому порядку. Позивач пропонує провести поділ спадкової квартири таким чином: визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на всю квартиру в натурі, а вона сплатить відповідачу грошову компенсацію її обов'язкової частки у спадщині. Позивач, враховує те, що частка у спадщини відповідача є невеликою, житлова площа квартири становить усього 21,4 кв.м., що унеможливлює її поділ на два ізольованих житлових приміщення. Крім того, відповідач проживає в м. Луганську, житлом забезпечена. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового АДРЕСА_1, стягнути з неї на користь відповідача вартість 1/8 частини будинку.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 18 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового АДРЕСА_1, загальною площею 45,2 кв. м., житловою площею 21,4 кв. м., з належними господарськими будівлями та спорудами: К - сарай, X - зливна яма, № 2,3 - огорожа, І - замощення. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вартість 1/8 частини спірного будинку - 4938 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 1448,72 грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2 - апелянт звернулась до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального права ст.ст.364,365,367 ЦК України та процесуального права ст.ст 13,309 ЦПК України просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позову. Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія прийшла до наступних висновків.
Згідно положень ст.ст. 3, 11 та 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, і сторонами не заперечується позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 являються співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно по 3/8 та 1/8 частки будинку, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину, технічним паспортом на домоволодіння. Згідно технічного паспорту, складеного 18 серпня 2009 року Комунальне підприємством «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, має загальну площу 45,2 кв. м., житлову площу 21,4 кв. м., до нього належать господарські будівлі та споруди: К - сарай, X - зливна яма, № 2,3 - огорожа.,І -замощення. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 401/23 ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 39504 грн., розділити спірну квартиру в натурі неможливо. Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 18 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового АДРЕСА_1. Зазначеним рішенням фактично примусово припинено право власності відповідачки на частку у спірній будівлі.
Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із спільного майна, якщо виділ в натурі не допускається згідно з законом або є неможливим. Співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації його частки. Отже ст.364 ЦК України може бути застосована за позовом про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності (або позовом про поділ спільного майна). В межах такого позову перевіряються питання про можливість реального поділу майна, в даному випадку квартири, можливість визначення порядку користування майном та наявність згоди отримання співвласником компенсації частини майна. Вказана правова норма визначає порядок добровільного виділу співвласнику частки в натурі у спільному майні. Щодо припинення права власності на частку у спільному майні на підставі ст. 365 ЦК України, то це окремий спосіб захисту права власності. За таким позовом (за певних умов) може бути здійснено примусове припинення права власності на частку у майні її власника за позовом власника (власників) іншої частки у майні. Внаслідок чого за позивачем визнається право власності на відповідну частку, а не навпаки. Обов'язковою умовою для припинення права власності є, згідно з ч. 2 ст. 365 ЦК України, внесення позивачем вартості частки на депозитний рахунок суду,чого за позовом ОСОБА_3 зроблено не було ні на момент подачі позову до суду,ні на момент винесення судом першої інстанції рішення, ні в суді апеляційної інстанції.
Зазначених вимог цивільного закону передбачених ч.2 ст.365 ЦК України суд не врахував. Між тим, вони є обов'язковою підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 про поділ спадкового майна та стягнення вартості обов'язкової частки у спадщині.Навіть при відсутності згоди на припинення права на частку у спільному майні однієї з сторін присудження грошової компенсації може мати місце на підставах, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення до суду з таким позовом (ст. 11 ЦПК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
Апеляційним судом встановлено, що жодна із сторін не виконала обов'язкові умови попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми на частку будинку встановлені нормами ЦК , тому у суда першої інстанції не було законних підстав для присудження чи відділення у власність частки будинку, а у задоволенні такої вимоги слід відмовити за її необґрунтованістю.Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи апелянта щодо вартості частки в житловому будинку є передчасними так як По - перше, вартість частки визначається на час розгляду спору, а по - друге, вартість частки, на яку припиняється право, як було згадано вище, повинна бути попередньо внесеною позивачем на депозитний рахунок суду. Відмова у задоволені позову з підстав передбачених ч.2 ст.365 ЦК України не заважає сторонам виконати вимоги зазначеної норми та звернутись до суду з відповідним позовом.
На підставі ч.2 ст.365 ЦК України.Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст. 309, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 18 вересня 2012 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та стягнення вартості обов'язкової частки у спадщини відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: