Справа № 419/299/13-ц
Провадження № 2/419/106/2013
02 квітня 2013 року Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді - Добривечіра Л. Д.,
при секретарі - Московченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Новоайдар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 04 жовтня 1994 року, виданого Фондом комунального майна Новоайдарського району, їй на праві спільної (сумісної) власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Співвласниками даної квартири є її доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим Старобільським райвідділом реєстрації актів громадського стану 20 лютого 1997 року. Факт родинних відносин між нею та померлою донькою підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим 28 жовтня 1972 року Першотравневим бюро ЗАГС Гребінківського району Полтавської області, та рішенням Новоайдарського районного суду № 2-о-55-06 від 13.12.2006 року, яким встановлено факт належності свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_7 - ОСОБА_4 та факт родинних відносин між нею та донькою. Факт зміни прізвища померлої доньки з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» підтверджується свідоцтвом про шлюб. У встановлений законом строк вона не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадкового майна після смерті доньки, оскільки не є фахівцем у галузі права, юридично не освічена, не знала, що їй необхідно було приймати спадщину. Інший спадкоємець першої черги за законом на майно померлої, її чоловік, ОСОБА_3, також пропустив встановлений законом строк для прийняття спадкового майна, але він відмовляється від своєї долі спадкового майна на її користь, про що написав письмову заяву. У лютому 2013 року вона звернулася до нотаріуса, маючи намір оформити спадкове майно у вигляді частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на своє ім'я. Але нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на загальну масу спадкового майна, посилаючись на те, що відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за законом може прийняти спадщину або відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, тобто нею та ОСОБА_3 пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини та для відмови від прийняття спадщини. Для вирішення питання про прийняття спадщини їй було запропоновано звернутися до суду. Також їй було пояснено, що у свідоцтві про право власності на житло не визначено розмір ідеальних часток у праві спільної сумісно власності, а отже немає можливості визначити обсяг спадкового майна. Ці обставини не дають їй можливості скористатися її правом на спадкове майно і у зв'язку з цим вона змушена звернутися до суду.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, надавши до суду заяви, про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають у повному обсязі, не заперечують проти їх задоволення.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані до суду докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 04 жовтня 1994 року, виданого Фондом комунального майна Новоайдарського району, позивачу на праві спільної (сумісної) власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Співвласниками даної квартири є доньки позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим Старобільським райвідділом реєстрації актів громадського стану 20 лютого 1997 року. Факт родинних відносин між позивачем та померлою донькою підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим 28 жовтня 1972 року Першотравневим бюро ЗАГС Гребінківського району Полтавської області, та рішенням Новоайдарського районного суду № 2-о-55-06 від 13.12.2006 року, яким встановлено факт належності свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_4 та факт родинних відносин між позивачем та померлою донькою. Факт зміни прізвища померлої доньки з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» підтверджується свідоцтвом про шлюб. У встановлений законом строк позивач не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадкового майна після смерті доньки, оскільки не є фахівцем у галузі права, юридично не освічена, не знала, що їй необхідно було приймати спадщину. Інший спадкоємець першої черги за законом на майно померлої, її чоловік, ОСОБА_3, також пропустив встановлений законом строк для прийняття спадкового майна, але він відмовляється від своєї долі спадкового майна на користь позивача, про що написав письмову заяву. У лютому 2013 року позивач звернулася до нотаріуса, маючи намір оформити спадкове майно у вигляді частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на своє ім'я. Але нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на загальну масу спадкового майна, посилаючись на те, що відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за законом може прийняти спадщину або відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, тобто нею та відповідачем ОСОБА_3 пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини та для відмови від прийняття спадщини. Також позивачу було пояснено, що у свідоцтві про право власності на житло не визначено розмір ідеальних часток у праві спільної сумісно власності, а отже немає можливості визначити обсяг спадкового майна. Ці обставини не дають позивачу можливості скористатися її правом на спадкове майно і у зв'язку з цим вона була змушена звернутися до суду.
Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ст.ст. 1258, 1261 ЦК України, позивач є спадкоємцем за законом першої черги.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч.2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Відповідно до ч. 2 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. ОСОБА_3 відмовляються від своєї долі спадкового майна на користь позивача.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про власність", громадяни набувають право власності на майно, набуте на підставі спадкування.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до положень постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про власність", ст. ст. 328, 355, 368, 370, 372, 1220, 1221, 1223, 1226, 1258, 1261, 1268, 1274, 1275 ЦК України, керуючись ст.10, 11, 57, 58, 59, 60, 179, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визначити розмір часток у спільній сумісній власності, квартири АДРЕСА_1, в рівних долях (частках), визначивши ОСОБА_1, ОСОБА_2 та померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - по 1\3 частці квартири.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка залишилась після ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: Л. Д. Добривечір