Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
Справа № 270/760/13-ц
Провадження № 2/270/609/2013
13 березня 2013 року
Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі
головуючого судді Яременко І.В.
при секретарі Чугуй Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-
Міському районі м. Макіївки Донецької області
про стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м.Макіївки про стягнення моральної шкоди, в якому зазначив, що він більше 20 років пропрацював у вугільній промисловості у шкідливих та небезпечних умовах праці з повним робочим днем під землею в якості машиніста електровозу 4-го розряду. 10.10.2002 року під час його роботи в якості машиніста електровозу він отримав професійне захворювання: хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології. В зв'язку з цим було складено акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 від 10.10.2002 року за № 400. Згідно виписки з акту огляду у МСЕК від 15.10.2002 року йому встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково та третя група інвалідності. В результаті чого йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що його здоров'ю було спричинено невиправну шкоду, порушена нормальна життєдіяльність, протягом усього часу з моменту захворювання він вимушений був неодноразово звертатись до різних лікарських закладів, не в змозі виконувати певні роботи по господарству, вимушений відмовитись від певних звичок та улюблених занять. Моральну шкоду він оцінює в розмірі 15 000 грн., виходячи з вимог ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», та просить стягнути з відповідача.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
З письмових заперечень відповідача вбачається, що позивач одержав від відповідача одноразову допомогу в розмірі 8800,00 грн. Щомісячно та своєчасно одержує від відповідача страхові виплати, які на цей час складають 1254,53 грн. До того ж, позивач отримує пенсію за віком в розмірі 2459,20 грн. За рахунок відділення Фонду у 2009 та 2012 роках позивач знаходився на санаторно-курортному лікуванні у санаторію «Гурзуфський». Моральну шкоду позивач оцінив у сумі 15 000 грн., не давши при цьому ніякого обґрунтування, з чого він виходив, вказуючи дану суму відшкодування моральної шкоди. При цьому позивач не надав ніяких доказів, які можна було дослідити в судовому засіданні, тому просили відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства
регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Акт
законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він
пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Положення ст.ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до прийняття Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік") передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст.ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію абзацу четвертого статті 1, підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей на 2006 рік зупинено.
3 метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28; абзацу десятого пункту 7 частини сьомої статті 17 та пункту 7 частини першої статті 22 в частині надання підприємствам фінансової допомоги на безповоротній основі; частини третьої статті 34; частини п'ятої статті 47 (в частині знижок та надбавок до розміру страхового внеску) Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності."
У судовому засіданні встановлено, що з 18.01.1982 р. по 21.10.2002 р. позивач працював на ПО «Донецьквугілля» на шахтоуправління «Донбас», з 01.09.2002 року переведений машиністом електровозу підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем в шахті та працював до звільнення 21.10.2002 року за п. 1 ст. 40 КзпП України за скороченням штату у зв'язку з ліквідацією шахти «Заперевальна-2» (арк.с. 4-8).
Актом розслідування професійного захворювання складеного 10 жовтня 2002 року за формою П-4 вбачається в п.12 діагноз ОСОБА_1: хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології (арк.с. 9).
15.10.2002 року позивачеві ОСОБА_1 вперше встановлено втрату професійної працездатності 40% внаслідок професійного захворювання 10.10.2002 року та третя група інвалідності безстроково (арк.с.11).
Статтею 23 ЦК України закріплені загальні положення про відшкодування моральної шкоди, зокрема п.1 ч.2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Таким чином, судом встановлено факт моральної шкоди, завданої позивачеві в результаті пошкодження його здоров'я внаслідок захворювання хронічним обструктивним бронхітом пилової етіології. У зв'язку з втратою працездатності позивач постійно випробовує фізичні та моральні страждання, оскільки відчуває фізичний біль, стан його здоров'я погіршився, він вимушений постійно проходити лікування, позивачеві встановлено стійку втрату професійної працездатності 40% та третю групу інвалідності безстроково і це обумовило неможливість відновлення його здоров'я і викликало моральні страждання, стан його здоров'я не дозволяє йому напружуватися, виконувати фізичні навантаження, змушений систематично проходити курси лікування, ушкодження здоров'я вплинуло на нормальні звичні для позивача умови життя, він не може виконувати певну чоловічу роботу по дому. Між тим, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, беручи до уваги глибину фізичних та душевних страждань позивача, характер негативних наслідків, неможливість відновлення втраченого здоров'я та обставини пошкодження здоров'я позивачем під впливом шкідливих умов праці, що мають істотне значення для визначення розміру моральної шкоди, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 12000 грн., а не 15000,00 грн., як просить позивач, задовольнивши його позов частково.
На підставі викладеного, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. 23 ЦК України і, керуючись ст.ст. 15, 57, 209, 212-215 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривен.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення моральної шкоди в сумі 3000 (три тисячі) гривень відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії через Центрально-Міський районний суд м.Макіївки.
Суддя І.В. Яременко