Постанова від 26.03.2013 по справі 234/2130/13-а

Справа № 234/2130/13-а

Провадження № 2-а/234/91/13

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Літовки В.В.,

при секретарі Каун Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, третя особа Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання неправомірною постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та її скасування, -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду звернувся ОСОБА_1 до відповідача з адміністративним позовом про визнання неправомірною постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу та її скасування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на виконанні у Відділі держаної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції знаходилось виконавче провадження № 12017855 з виконання постанови Краматорського міського суду від 02.03.2009 року у справі №2а-131/2009 про стягнення на користь позивача з УПтСЗН Краматорської міської ради грошових коштів в розмірі 7736,50 грн. Позивач вважає, що за своїм характером вказане провадження відноситься до категорії майнових, тому законодавством встановлений шестимісячний строк для його виконання, який в даному випадку закінчився. Відкриття виконавчого провадження № 12017855 відбулося за постановою відповідача від 25 березня 2009 року. Водночас, копію вищезазначеної постанови від 11 січня 2013 р. про повернення виконавчого документа відповідачем було надіслано на адресу стягувача 28 січня 2013 року, а отримано її адресатом 30 січня 2013 року. Таким чином, підстава для закінчення виконавчого провадження виникла раніше за підставу для повернення виконавчого документу стягувачу, тому, на думку позивача, постанова про повернення виконавчого документу є неправомірною та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив визнати постанову державного виконавця від 25 березня 2009 року з виконавчим провадженням № 12017855 про повернення виконавчого документу стягувачу неправомірною та скасувати цю постанову.

Позивач у судове засідання не з»явився, надав письмову заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, зазначив, що на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, по невідомій для суду причині, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Представник відповідача до судового засідання не з»явився, надав письмове заперечення на позовну заяву, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, по невідомій для суду причині, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 47 цього ж Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо… у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі… закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Cудом встановлено, що згідно постанови державного виконавця від 11.01.2013 року виконавчий лист №2а-131/2009, виданий Краматорським міським судом 02.03.2009 року про забов»язання перерахувати та виплатити суму щорічної допомоги на оздоровлення з УПтСЗН Краматорської міської ради на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7736,50 грн., було повернуто стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними (а.с. 6).

Але ВДВС Краматорського міського управління юстиції не надав доказів, які саме заходи щодо розшуку майна проводилися та чому ці заходи виявилися безрезультатними.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що відповідач не надав інших переконливих доказів правомірності свого рішення, а також враховуючи, що законодавством передбачений шестимісячний строк для виконання цього виду стягнення, суд вважає, що державний виконавець не мав підстав для повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки вийшов за межі встановленого строку та повинен був закінчити виконавче провадження відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», тому з метою захисту законних прав позивача, слід визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Краматорського міського управління юстиції Веремій О.І. від 11.01.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 159 КАС України, Законом України "Про виконавче провадження", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, третя особа Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання неправомірною постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та її скасування - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову Заступника начальника відділу Веремій О.І. від 11.01.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 12017855.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Донецький апеляційний

адміністративний суд через Краматорський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя В. В. Літовка

Попередній документ
30345201
Наступний документ
30345203
Інформація про рішення:
№ рішення: 30345202
№ справи: 234/2130/13-а
Дата рішення: 26.03.2013
Дата публікації: 03.04.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Краматорський міський суд Донецької області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження