Справа №2/221/75/2013
м. Волноваха 01 квітня 2013року
Волноваський районний суд, Донецької області
у складі: головуючого - судді Гальченко І.В.
при секретарі - Сєрих І.С.
з участю позиваки, відповідачів, їхнього представника -адвоката Мірошнікової О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справа по позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про захист честі, гідності, стягнення моральної шкоди та по зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, стягнення моральної шкоди, -
Позивач 13.Х1.2012р. звернулася до суду із зазначеним позовом, яким просить зобов*язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію, поширені відносно неї про те, що вона крадійка, які принижують її честь та гідність, та принести публічно вибачення за ці принижування, які висловлювалися в приміщенні фойє Волноваського РВ ГУМВС, та стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду в розмірі 3000грв., мотивуючи свої вимоги тим, що з 30 листопада 2011року у неї з відповідачами - сусідами встановилися особисті неприязнені стосунки, ініціатором сварки стали відповідачі (мати та дочка), які навмисно в цей день почали самовільно прибирати її огорожу на земельній ділянці, передвигаючи межу, самовільно зняли її супутникову антену з гаражу, а о 9.30 годині ранку після сварки з її чоловіком (який прийшов до міліції написати заяву і повідомив їй про цю сварку) прийшли до неї на робоче місце - до Волноваського РВ ГУМВС, де в приміщенні фойє, де було багато людей (працівників міліції і сторонніх осіб), почали удвох принижувати її нецензурною лайкою, назвали її крадійкою, що начебто вона крала мобільні телефони, гроші, кричати, щоб її звільнили (вона працює прибиральницею в міліції); на її зауваження обидві відповідачки тривалий час не реагували, коли вона вийшло на крильце міліції, вони і там продовжували кричати, лаяти та принижувати її, після чого вона приймала заспокійліві ліки (до лікарні не зверталася), оскільки через сварку і образи на її адресу вона перенервувала, їй спричинена моральна шкода через безпідставні образи, приниження та ще і на робочому місці (а.с.10-13).
31.01.2013року відповідач ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом, яким просить зобов*язати відповідачку (позивачку по справі ОСОБА_2) спростувати недостовірну інформацію про те, що вона була судимою, вбила чоловіка, бабцу і начебто усиновлену дитину, та стягнути моральну шкоду в розмірі 3000грв., мотивуючи свої вимоги тим, що 30.Х1.2011року близько 8.00 години чоловік відповідачки в процессі сварки навмисно вдарив її батька і тому вона разом з батьками ОСОБА_3 пішли до міліції написати заяву, куди прийшли біля 9.30 години, де зустріли відповідачку і розмовляли з нею, а після цього близько 10.30 години на городі між їхніми будинками відповідачка почала провокувати чергову сварку, при цьому вона висказувала на її адресу, що вона сиділа у в*язниці, судима, що вбила чоловіка і бабцю, що взяла з дитячого будинку дитину і також її вбила. Ці слова принижують їх честь та гідність, тим більше, що після цієї сварки сусіди також почали про це казати, питати у неї чи це правда. Все це принижує її честь і гідність, травмує її гідність, оскільки у неї взагалі немає дітей і це для неї хвороблива тема. З відповідачкою до 30.Х1.2011року взагалі знайома не була (а.с.22-24).
В судовому засіданні позивачка на позові наполягає, зустрічні позовні вимоги не визнала, показала суду, що вона переїхала жити на Україну у м.Волноваха з Росії у 2008р., купила будинок, відповідачі - її сусіди, з якими у них були чудові відносини до 30.Х1.2011р., а 30 листопада 2011року біля 9.00 години, коли вона була на роботі (працює прибиральницею в Волноваському РВ ГУМВС) їй подзвонив чоловік і повідомив, що він в міліції, вони вийшла до нього - у фойє біля чергової частини, де чоловік повідомив їй про те, що сусуді - ОСОБА_3 з чоловіком і донькою ОСОБА_4 зірвали у них супутникову антену, розібрали огорожу на межі городів - сітку-рабіцу, розбили шифер на межі ділянок, вона сказала йому писати заяву дільничному, чоловік сказав, що відповідачі ідуть слідом до міліції. Вона в цей час побачила відповідачів і чоловіка ОСОБА_3, які увійшли до міліції і ОСОБА_3 (чоловік відповідачки) одразу сказав їй: "Дивись, що твій фашист зробив", - і показав рану на руці між пальцями, яка була замазана зеленкою. Вона одразу спитала у ОСОБА_3 що сталося, але та у відповідь одразу почала кричати на неї, лаятися нецензурно, назвала її крадійкою, що вона начебто краде мобільні телефони, при цьому кричала це дуже голосно, до неї одразу ж приєдналася і ОСОБА_4, яка почала кричати, що вона крадійка, щоб її вигнали з міліції, при цьому обидві ображали її нецензурно у присутності працівників міліції і відвідувачів, які були в фойє. Все це тривало близько 20-ти хвилин, вона не уходила (хоча могла), оскільки хотіла побалакати, і лише коли прийшов її чоловік, вони з ним вийшли на крильце міліції, де відповідачі продовжували кричати і принижувати її, висказуючі погрози її сину. Все це спричинило їй моральні страждання, її принизили на робочому місці, вона все життя працювала у правоохоронних органах, у неї ніколи не було ніяких стягнень, а відповідачі безпідставно, в присутності багатьох людей і її колег звинуватили її у крадіжках. Після цього в той же день до обіду дійсно між ними була сварка на городі між їхніи будинками, голос на касеті за кадром її, але почали ту сварку також відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_3.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, показала суду, що дійсно до 30.Х1.2011року між ними і позивачкою були чудові відносини, але 30.Х1.2011року близько 9.30 години її чоловік сам зняв супутникову антену з гаражу позивачки, оскільки вона нависала над їхнім городом на пів-метри (антена була встановлена на стіні гаражу, яка межує їхні огороди) і заважали їм ходити (на висоті від землі 1.20м), щоб віддати позивачці, але тут підскочив чоловік позивачки і одразу вдарив його плоскогубцями по руці, розбивши руку, після чого одразу пішов у міліцію. Вони також слідом утрьох (вона, чоловік і донька ОСОБА_4) пішли у міліцію, де її дочка почала писати заяву від імені батька на чоловіка позивачки, і в цей час до них з приміщення РВ ГУМВС вискочила позивачка і почала одразу лаятися на них, кричати на дочку, що вона "зечка", сиділа у в*язниці, крала шапки в Макіївці. Тривало це близько 10-ти хвилин, вони вийшли на крильце, позивачка слідом і продовжувала кричати і принижувати її дочку, після вони пішли додому. Ні вона, ні її чоловік, ні дочка позивачці нічого не казали. А через деякий час в той же день вже вдома позивачка у дворі на городі знову зчинила галас, кричала, що її дочка вбила чоловіка, бубку, що всиновила дитину і також її вбила, що сиділа у в*зниці, принижуючи дочку, хоча це все не правда. Вважає, що сама позивачка почала обидва рази сварку, вона кричала і принижувала їх, а не вони її.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, на своїх зустрічних позовних вимогах наполягає, показала суду, що від бітьків вона знає, що приблизно за шість місяців до сварки між ними і подружжім ОСОБА_2 склалися неприязнені стосунки через те, що ОСОБА_2 встановили антену на гаражі прямо над їхнім городом, який постійно витаптували, хоча там були насадження городу, а 30.Х1.2011року вона зранку у вікно побачила, що її батько знімав вказану антену, стоячі на своєму городі, а ОСОБА_2 підскочив до нього, схопив його двома руками за одяг на грудях, кричав, лаявся і вдарив її батька пласкогубцями по руці, у того пішла кров. Коли вона вискочила, ОСОБА_2 одразу забіг у хату, а потім вони і ОСОБА_2 пішли у міліцію, куди прийшли близько 9.30год. (живуть недалеко), де вона у фойє біля чергової частини писала заяву від імені батька, як раптом вискочила позивачка, яка одразу почала кричати на неї "зечка, безплідна, бабку, чоловіка вбила, всиновила дитину і вбила, відсиділа за це, крадійка, шапки вкрала". Все це вона кричала з нецензурною лайкою, принижуючі її. Це було близько 15-ти хвилин, поки не вийшов міліціонер, який забрав у неї заяву, вони вийшли, але позивачка слідом вийшла і ще на крильці кричала і лаялася на неї. Вона ніколи не була судимою, дітей не має, а позивачка так образила її цим, хоча вона мовчала і нічого їй не відповідала, лише сказала, що та крадійка, оскільки її мати сказала їй, що ОСОБА_2 вкрала у неї мобільний телефон (про що вони нікуди не писали).
Вислухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки і зустрічні позовні вимоги відповідачки ОСОБА_4 підлягають задоволенню частково за наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що дійсно 30 листопада 2011року між родинами ОСОБА_3 і ОСОБА_2 виникла сварка на грунті особистих неприязнених стосунків - а саме через те, що ОСОБА_2 встановили на стіні свого гаражу супутникову антену, яка навісала над городом ОСОБА_3 і коли ОСОБА_3 її зняв, ОСОБА_2 (чоловік позивачки) вдарив його по руці, спричинивші легкі тілесні ушкодження. Вказаний факт доведений вироком Волноваського райсуду відносно ОСОБА_2 від 27.07.2012р., який набрав чинності і тому відповідно до вимог ст.61 ч.3 ЦПК України ці обставини, встановлені судовим рішенням по кримінальній справі, яке набрало законної сили, не доводяться при розгляді інших справ (а.с.27-28).
Після цієї сварки родина ОСОБА_3 (відповідачі і чоловік ОСОБА_3) втрьох пішли до Волноваського РВ ГУМВС писати заяву, де між ними і позивачкою 30.Х1.2011року близько 9.30 години виникла чергова сварка.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що він 30.Х1.2011року після 9 години ранку знаходився в своєму робочому кабінеті на першому поверсі Волноваського РВ ГУМВС біля чергової частини - навпроти входу, коли почув голосний крик жінки: "Где она? Она жизни моим родителям не дает," - і побачив як по коридору йшла позивачка (працює у них прибиральницею), а відповідачка ОСОБА_4 кричала їй: "ты воровка, тебя выгнать надо, как тебя взяли на работу, ты жизни моим родителям не даешь», - і все це було з нецензурними словами на адресу позивачки, яка мовчки постояла близько двох хвилин і пішла на другий поверх. У фойє було працівники міліції і 2-3- відвідувача, хто сама він не звернув уваги, оскільки все швидко стихло. Позивачка за грати, якими закритий вхід до приміщення міліції, не виходила, а відповідачі були за ними з боку вхідних дверей.
Свідок ОСОБА_7 показала суду, що вона працює разом із позивачкою прибиральницеє у міліції і 30.Х1.2011року близько 8.30 години прийшов чоловік позивачки і сказав, що сусіди зняли їхню супутникову антену, поламали огорожу і зняли шифер, про що пішов писати заяву дільничому. Вона мила підлогу, бачила як позивачка пішла до чергової частини і звідти почула крики і лайку, коли підійшла, то побачила, що відповідачкі вдвох кричали голосно на позивачку, що вона аферистка, крадійка, крала в Росії, тепер приїхала сюди, при цьому також лаялися на неї нецензурною лайкою, принижували позивачку. Позивачка мовчки стояла, це тривало близько 10-15 хвилин, потім вони вийшли на крильце і все скінчилося.
Свідок ОСОБА_6 показала суду, що 30.Х1.2011року вранці вона почула сильни крики з першого поверху в міліції, спустилася туди і побачила, що відповідачки сильно и голосно кричали нецензурну лайку і образи на адресу позивачки, яка мовчки стояла неподалік і була сильно бліда, більше кричала ОСОБА_4, крики були тривалий час. Пізніше їй позивачка сказала, що це її сусіди, яки лаялися через город.
Таким чином зогляду на перелічені докази, суд вважає, що дійсно відповідачі у громадському місці - в приміщені Волноваського РВ ГУМВС почали сварку з позивачкою на грунті особистих неприязнених відносин і у присутності працівників міліції і сторонніх осіб висловлювали на адресу позивачки принизливі висловлюваня, нецензурну лайку, що спричинило позивачці неприємні хвилини і завдало їй моральної шкоди (а.с.14-15).
Але суд вважає, що сума моральної шкоди позивачкою значно завищена і не обгрунтована.
Тому суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки моральну шкоду в сумі 1000грв., і зобов*язати відповідачів прилюдно (в присутності працівників Волноваського РВ ГУМВС) у приміщенні фойє Волноваського РВ ГУМВС в м.Волноваха, де відповідачами висловлювались вказані образи, спростувати недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_2 крадійка, крала мобільні телефони, та вибачитися перед останньою за вказану образу її честі та гідності.
Що стосується зустрічних позовних вимог, суд вважає, що вони підлягають задоволенню частково, оскільки на доказ цих вимог позивачка по зустрічному позові (відповідачка ОСОБА_4) надала суду лише диск із записом їхньої сварки, яка мала місце 31.Х1.2011року близько 10.30 години на городі за огорожею, яка розділяє земельни ділянки сторін - по АДРЕСА_1 із огляду в судовому засіданні вказаного диску вбачається, що дійсно під час взаємної сварки позивачка кричала на адресу відповідачки ОСОБА_4 (позивачки по зустрічному позові) такі образи: "Уголовщина...сидела в тюрьме... бабку убила... мужа убила... блин...садистка... шарамыга... с детдома взяла ребенка и то убивала... забрали ребенка у тебя... ты его убивала... дура ты больная» - і таке інше.
Таким чином у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги позивачем обгрунтовані, оскільки вони були доведені і тому підлягають задоволенню частково, оскільки суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки по зустрічному позові моральну шкоду в сумі 300грв., і зобов*язати відповідачку (позивачку ОСОБА_2) прилюдно у присутності ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на городі між земельними ділянками родин ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 спростувати недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_4 була судимою, знаходилася в місцях позбавлення волі, вбила свого чоловіка, бабцю, всиновила дитину і вбила її, та вибачитися перед ОСОБА_4 за вказану образу її честі та гідності.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідачів слід солідарно стягнути на користь позивача понесені нею судові витрати в сумі 214.60грв. (а.с.2), а з відповідачки по зустрічному позові ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивачки по зустрічному позові ОСОБА_4 понесені нею судові витрати в сумі 229.40грв. (а.с.25).
На підставі ст.ст.28,55,62,68 Конституції України, ст.ст.16,277,297,299, 1167 ЦК України, постанови пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009року "Про судову практику по справам про захист честі, гідності фізичної особи, та ділової репутації фізічної та юридичної особи", керуючись ст.ст.15, 88, 208-210, 214-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про захист честі, гідності, стягнення моральної шкоди - ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО.
Зобов*язати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 прилюдно (в присутності працівників Волноваського РВ ГУМВС) у приміщенні фойє Волноваського РВ ГУМВС в м.Волноваха спростувати недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_2 крадійка, крала мобільні телефони, та вибачитися перед ОСОБА_2 за вказану образу її честі та гідності.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди - 1000грв., та понесені нею судові витрати в сумі 214грв.60коп., а усього - 1.214грв.60коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - ВІДМОВИТИ у зв*язку з необгрунтованістю.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, стягненя моральної шкоди - ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО.
Зобов*язати ОСОБА_2 прилюдно у присутності ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на городі між земельними ділянками родин ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 спростувати недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_4 була судимою, знаходилася в місцях позбавлення волі, вбила свого чоловіка, бабцю, всиновила дитину і вбила її, та вибачитися перед ОСОБА_4 за вказану образу її честі та гідності.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди - 300грв., та понесені нею судові витрати в сумі 229грв.40коп., а усього - 529грв.40коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - ВІДМОВИТИ у зв*язку з необгрунтованістю.
Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошена його вступна і резолютивна частини без присутності сторін в судовому засіданні 01.04.2013року.
Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано суддею 02.04.2013року.
Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волноваський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: