28.03.13р. Справа № 904/932/13-г
За позовом Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Товариства з додатковою відповідальністю "ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ-3", м. Дніпропетровськ
за участю третьої особи-1, без самостійних вимог на стороні позивача Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську, Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
за участю третьої особи-2, без самостійних вимог на стороні позивача Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинення певних дій
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - Ліпін Ю.О., довіреність № 4/8-17 від 04.01.13р.;
від відповідача - Гейко В.І., директор, наказ №14/к від 27.08.2012р.; Російський І.К., представник, до віреність №10 від 21.01.2013р.;
від третьої особи - 1 - не з'явився;
від третьої особи-2 - не з'явився.
Розглядається позовна заява Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до товариства з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача, за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на стороні позивача - Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ та за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на стороні позивача - Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ про усунення перешкод позивачу у користуванні земельною ділянкою, площею 2,2533га (кадастровий номер 1210100000:09:089:0009), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. 20-річчя Перемоги, 77 шляхом зобов'язання відповідача звільнити цю самовільно зайняту земельну ділянку на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності; про зобов'язання відповідача повернути позивачу, за актом приймання-передачі, самовільно зайняту земельну ділянку, площею 2,2533 (кадастровий номер 1210100000:09:089:0009), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. 20-річчя Перемоги, 77 шляхом знесення будинків, будівель і споруд, які розташовані на земельній ділянці та належать відповідачу на праві власності та приведення цієї земельної ділянки до попереднього (первинного) стану за його рахунок.
За результатами розгляду позовної заяви за № 7/11-98 від 24.01.13р. ухвалою суду від 30.01.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 14.02.13р.
З метою забезпечення позову, позивач просить суд заборонити відповідачу та третім особам, вчиняти будь-які дії направлені на відчуження, припинення, перехід та виникнення права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці, площею 2,2533 (кадастровий номер 1210100000:09:089:0009), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. 20-річчя Перемоги, 77 та належать на праві власності відповідачу до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Пунктом 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11р. за № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що забезпечення позову шляхом заборони реєструвати право власності на спірну земельну ділянку, відчужувати її будь-яким способом, передавати в іпотеку, користування, а також використовувати спірну земельну ділянку або її частину допускається за наявності відомостей про можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому суд повинен визначити, чи перебувають заходи забезпечення позову, про вжиття яких заявляє клопотання сторона, у зв'язку із заявленими позовними вимогами та предметом спору, чи є ймовірність утруднення виконання або невиконання в майбутньому рішення суду про задоволення позову в разі невжиття таких заходів.
Дослідивши вимогу позивача про забезпечення позову, господарський суд її не визнав обґрунтованою та такою, що підтверджена належними відомостями про можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв'язку з чим дана вимога позивача залишена судом без задоволення.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
14.02.13р. в судове засідання учасники процесу не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 28.02.13р.
28.02.13р. в судове засідання з'явилися повноважні представники сторін та надали суду пояснення по суті позовних вимог. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 14.03.13р., з метою витребування у позивача доказів самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, а саме акт перевірки дотримання земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис; акт обстеження земельної ділянки або інші документи, які можуть довести суду вищезазначені обставини та які складені в межах та на підставі чинного законодавства; надати суду докази того, яке саме майно знаходиться на спірній земельній ділянці та кому воно належить; та уточнити вимоги, а саме які будинки, будівлі та споруди, які розташовані на земельній ділянці та належать відповідачу на праві власності необхідно знести, у разі задоволення позовних вимог позивача. Відповідачу надати докази укладання договорів відчуження нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, документи, які підтверджують користування спірною земельною ділянкою на законних підставах; у разі їх відсутності повідомити суд про причини; докази наявності у особи права на отримання земельної ділянки у користування та повідомити суд про вжиті нею заходи до оформлення права на земельну ділянку.
Відзив відповідача, який подано в судове засідання, яке відбулося 28.02.13р., обґрунтовано тим, що відповідач стверджує, що не займає земельну ділянку площею 2,2533га, такий розмір він займав на момент укладення договору оренди земельної ділянки (19.08.03р.) під розміщення виробничої бази, що належала відповідачу на праві власності, однак протягом 2008-2010 років відповідач переживаючи скрутні часи вимушений був продати третім особам більшу частину виробничої бази. На даний час займає земельну ділянку площею 8568кв.м. Відповідач наголошує, що позивач не вчиняв жодних дій спрямованих на добровільне врегулювання спору. Відповідач вважає протизаконними вимоги позивача щодо знесення будівель та споруд, так як право власності є непорушним. Відповідач наголошує, що належно виконує зобов'язання щодо плати податку на землю за земельну ділянку, на якій розташована його приватна власність та ніяким чином не завдає збитків ні державному, ні місцевому бюджету. Відповідач не погоджується з твердженням позивача, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку. Крім того, наголошує, що займається процедурою землевідведення земельної ділянки в оренду з подальшим оформленням договору оренди.
14.03.13р. в судове засідання з'явився представник відповідача та заперечував проти позовних вимог. Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі. За результатами судового засідання, задовольняючи клопотання позивача, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 28.03.13р.
28.03.13р. в судове засідання з'явилися сторони. Представник позивача позовні вимоги підтримав, вимоги суду не виконав у повному обсязі, а саме не надав суду жодного доказу самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки; не надав суду докази того, яке саме майно знаходиться на спірній земельній ділянці та кому воно належить; не уточнив позовні вимоги, а саме які будинки, будівлі та споруди, які розташовані на земельній ділянці та належать відповідачу на праві власності необхідно знести, у разі задоволення позовних вимог позивача; представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі. За результатами судового засідання господарський суд прийняв рішення залишити позов без розгляду, з метою надання позивачу часу усунути недоліки.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.4 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
При подачі позовної заяви за № 7/11-98 від 24.01.13р. позивач просив суд відстрочити сплату судового збору в строк, до винесення судового рішення по справі. Господарський суд задовольнив дану вимогу, однак враховуючи, що позовна заява залишена судом без розгляду, господарський суд, керуючись чинним законодавством, а саме Законом України "Про судовий збір" не стягує з позивача в дохід державного бюджету судовий збір.
Керуючись ст.ст.81,86,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
Залишити позов у справі № 904/932/13-г без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з часу її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.
Суддя О.О. Коваленко
Згiдно з оригіналом
Помічник судді В.С. Лисаченко