Справа: № 2а-3515/11 Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
21 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації на постанову Бородянського районного суду Київської області від 21 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації, третя особа Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації та просив визнати дії відповідача по відмові у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни протиправними, зобов'язати встановити статус та видати посвідчення інваліда війни.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 21 липня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційна скарга вмотивована тим, що позивачем не було надано письмового розпорядження про залучення останнього до формувань ЦО таусіх відомостей про роботу, яку виконував позивач під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни на підставі п.9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та надав необхідні документи.
Листом від 26.10.2007 р. відповідач відмовив позивачу у наданні статусу інваліда війни, посилаючись на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 12.10.2007 року №696/014/91- 07.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем повністю доведено обґрунтованість заявлених вимог.
Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»встановлено, що цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як підтверджується матеріалами справи, з 28 квітня по 02 травня 1986 р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі районного об'єднання «Сільгоспхімія».
Крім того, позивач є інвалідом IIІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с.14), надав докази, що підтверджують залучення його до складу формувань цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та причинний зв'язок інвалідності з ліквідацією аварії, то він має право на встановлення статусу інваліда війни та отримання посвідчення інваліда війни відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, на підтвердження заявлених вимог позивач надав посвідчення потерпілого 1 категорії, довідку МСЕК про встановлення інвалідності, копію трудової книжки, довідку Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з огляду на що висновки суду першої інстанції про визнання дій відповідача неправомірними є правильними, а доводи апеляційної скарги повністю спростовуються наведеним.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 21 липня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С