Справа: № 2а-6400/11 Головуючий у 1-й інстанції: Медвідь Н.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
28 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді : Ганечко О.М.,
Суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошиснькому районі Київської області та ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.12.2011 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.12.2011 р. позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Позивачем також подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити її позов в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік» збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.
Разом із тим, судом першої інстанції встановлено, що при нарахуванні позивачу пенсії та доплат до пенсії відповідач в порушення вимог законодавства керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
Таким чином, відповідачем не правомірно нараховувалася основна, додаткова пенсія позивачу в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Що стосується вимоги позивача про задоволення позову в частині перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивач отримує пенсію за віком передбачену Законом України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відповідно до п. 13 Прикінцевих положень Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вищевказаного закону призначається одна пенсія за її вибором.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошиснькому районі Київської області та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.12.2011 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г.Хрімлі
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.