33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"01" квітня 2013 р. Справа № 6/5007/1323/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Грязнов В.В. ,
суддя Демидюк О.О.
при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного підприємства "Малинська меблева фабрика" на рішення господарського суду Житомирської області від 29.01.2013 року у справі № 6/5007/1323/12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест"
до приватного підприємства "Малинська меблева фабрика"
про спонукання до укладання договору про надання послуг з центрального водопостачання і водовідведення №127 від 03.10.2012р. в редакції ТОВ "Малин Енергоінвест"
за участю представників сторін:
позивача - Поліновський М.Л., Івашкевич О.Г.,
відповідача - Ільченко І.В.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до приватного підприємства "Малинська меблева фабрика" про спонукання до укладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення №127 від 03.10.2012р.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.01.2013 року (суддя Терлецької-Байдюк Н.Я.) вказаний позов задоволено. Вирішено приватному підприємству "Малинська меблева фабрика" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" договір про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення №127 від 03.10.2012р. в редакції проекту договору, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест". Стягнуто з відповідача на користь позивача 1073грн. сплаченого судового збору.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що за приписами ст. 19, 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України між сторонами по справі існують правовідношення, в силу яких вони зобов'язані укласти договір про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення. ТОВ "Малин Енергоінвест" в додаток до листа №602 від 03.10.2012р. скерувало ПП "Малинська меблева фабрика" проект договору №127 від 03.10.2012р. про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення. Однак, відповідач проект договору в редакції, запропонованій позивачем не підписав, а також не прийняв заходи щодо укладення його з протоколом розбіжностей, внаслідок чого суд прийшов до висновку, що ПП "Малинська меблева фабрика" безпідставно ухиляється від укладання договору, а отже, задоволив позовні вимоги.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Апелянт зокрема зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що для подачі води з комунального водоканалу та приймання стічних вод до комунальної каналізації між відповідачем та Державним комунальним підприємством "Малинміськводоканал" укладено договір від 17.03.2008 року № 36, який є чинним. Вказує, що існування господарських зобов'язань відповідача в частині оплати наданих послуг за даним договором перед ДКП "Малинміськводоканал" підтверджується також рішенням від 12.09.2012 року у справі №18/5007/709/12, яке суд не дослідив та не надав оцінки. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що запропонований позивачем договір датований 03.10.2012 року, а п. 8.1 містить вказівку про те, що умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 01.07.2012 року, при цьому сам договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2012 року. Тому, вважає, що спонукання до укладення договору в такій редакції не відповідає вимогам діючих нормативно-правових актів. Також, вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено зміст проекту договору і не зроблено відповідної оцінки його істотних умов.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Житомирської області від 29.01.2013 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення
У відзиві зазначає про те, що листом № 411 від 27.08.2012 року ДКП "Малинміськводоканал" повідомило відповідача про розірвання договору № 36 від 17.03.2008 року у зв'язку з неможливістю здійснення вказаним підприємством господарської діяльності. Зауважує, що у встановленому законом досудовому порядку відповідач не намагався врегулювати розбіжності щодо окремих умов договору, отже, вважає, що доводи апелянта в частині змісту проекту договору не заслуговують на увагу.
У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та вимоги відповідно апеляційної скарги та відзиву на неї.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до наступного висновку.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Малинської міської ради від 18.04.2012 р. № 103 визначено ТОВ "Малин Енергоінвест" виконавцем послуг, зокрема, з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Малині (а.с.9).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Малинської міської ради №133 від 30.05.2012 року вилучено з господарського відання (з балансу) ДКП "Малинміськводоканал" частину окремо визначеного нерухомого та рухомого майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Малина та передано у господарське відання ТОВ "Малин Енергоінвест" (а.с. 10).
Крім того, рішенням виконавчого комітету Малинської міської ради №131 від 30.05.2012 року затверджено планові тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, які надаватимуться споживачам ТОВ "Малин Енергоінвест" (а.с.11).
Згідно розпорядження голови Житомирського обласного територіального відділення №1.22/-12р від 21.08.2012 року позивач включений до переліку суб'єктів природних монополій Житомирської області, як таке, що займає природне становище на ринку централізованого водопостачання та водовідведення в частині транспортування стічних вод в межах м. Малин, де розташовані діючі мережі товариства (а.с. 75, 76).
За приписами ч. 2,3 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Згідно з ч. 1 вказаного Закону, виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Таким чином, ТОВ "Малин Енергоінвест" є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в межах м. Малин. У свою чергу, ПП "Малинська меблева фабрика", яке розташоване за адресою Житомирська область, місто Малин, вул.Грушевського, 43, є споживачем таких послуг, що не заперечується останнім.
Відповідно до ч.3 ст.179 Господарського кодексу України, укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року N 190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 2.2 вказаних Правил встановлено, що істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Враховуючи, що послуги з водовідведення за змістом ст. 1, п.1 ч.1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є одним з видів комунальних послуг, укладення договору про надання таких послуг між ТОВ "Малин Енергоінвест", як виконавцем, та ПП "Малинська меблева фабрика", як споживачем, за ст. 19, п.п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 та п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є обов'язковим для сторін.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 03.10.2012 року листом за вих. №602 позивач повідомив відповідача про необхідність укладення договору на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення та надіслав два примірники договору №127 від 03.10.2012 року (а.с.15). Вказаний проект договору отримано ПП "Малинська меблева фабрика" 09.10.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та не спростовано останнім.
Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Водночас, частиною 4 ст. 179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Типові умови договору в силу їх імперативності є обов'язковими для майбутніх сторін господарських договірних зобов'язань і не підлягають зміні ними. Сторони можуть тільки конкретизувати такі умови без відступу від змісту типового договору.
Типовий договір про надання послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005.
Апеляційним судом встановлено, що за приписами п.1.1 проекту договору від 03.10.2012 року виконавець зобов'язується надати абоненту за адресою м. Малин, вул. Грушевського, 43 відповідної якості послуги з централізованого водопостачання і водовідведення в розмірі встановленого ліміту з 0-00 до 24-00 год., а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
Розділом 2 договору передбачено облік послуг водопостачання та водовідведення, розділами 3, 4 - порядки нарахування послуг та розрахунків, розділами 5, 6 - права та обов'язки сторін, їх відповідальність, розділами 7, 8, 9 - форс-мажорні обставини, термін дії договору та порядок його розірвання, розділами 10, 11 - прикінцеві положення, юридичні адреси та банківські реквізити.
Таким чином, дослідивши зміст спірного договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №127 від 03.10.2012р., судова колегія встановила, що даний договір має всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду, що в свою чергу спростовує відповідні посилання апелянта.
Відповідно до ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. При цьому, за наявності заперечень щодо окремих умов договору, сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Натомість, відповідач протокол розбіжностей не склав та проект договору в редакції, запропонованій позивачем не підписав, внаслідок чого виник даний спір.
16.10.2012 року та 24.10.2012 року ТОВ "Малин Енергоінвест" направлено ПП "Малинська меблева фабрика" листи з вимогами погасити заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення та повідомлено останнього про те, що з 01.07.2012 року виконавцем таких послуг є ТОВ "Малин Енергоінвест" (а.с.27-28).
У свою чергу, 12.11.2012 року відповідач надіслав позивачу лист за вих.№153, у якому зазначив про неможливість укладення договору, оскільки послуги по водопостачанню та водовідведенню надає йому ДКП "Малинміськводоканал" на підставі договору №36 від 17.03.2008 року (а.с. 28 на звороті).
Звертаючись із апеляційною скаргою, відповідач наводить аналогічні доводи як на підставу скасування рішення суду першої інстанції.
Однак, як вбачається із матеріалів справи листом за вих.№411 від 27.08.2012 року ДКП "Малинміськводоканал" повідомило відповідача про те, що у зв'язку із реформуванням системи житлово-комунального господарства міста Малин та передачею з господарського відання (балансу) індивідуально визначеного нерухомого майна на баланс ТОВ "Малин Енергоінвест", анулювання ліцензії на право здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, ДКП "Малинміськводоканал" просить договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 36 від 17.03.2008р. вважати розірваним з 01.07.2012 року (а.с.29).
При цьому, місцевим господарським судом правильно вказано на те, що відповідачем не надано докази оплати спожитих ним комунальних послуг згідно договору №36 від 17.03.2008р., укладеного з ДКП "Малинміськводоканал".
У той же час, ПП "Малинська меблева фабрика" у поданій апеляційній скарзі наполягає на тому, що факт існування господарських зобов'язань відповідача перед ДКП "Малинміськводоканал" за договором №36 від 17.03.2008 року підтверджується постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі №18/5007/709/12.
Колегія суддів відхиляє вказані доводи апелянта, з огляду на наступне.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі №18/5007/709/12 за позовом ТОВ "Малин Енергоінвест" до ПП "Малинська меблева фабрика", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДКП "Малинміськводоканал", зокрема, відмовлено в частині стягнення 55828,36 грн. заборгованості за надані послуги.
При цьому, судом встановлено, що згідно договору №19/10-2/50 від 19.10.2011 року з урахуванням додаткових угод, ДКП "Малинміськводоканал" передало ТОВ "Малин Енергоінвест" право вимоги до ПП "Малинська меблева фабрика", у тому числі за договором № 36 від 17.03.2008 року. Однак, відмовляючи в позові ТОВ "Малин Енергоінвест", апеляційний суд виходив з того, що внаслідок односторонньої зміни тарифів за водопостачання та водовідведення з березня 2008 року по серпень 2011 року відповідачем здійснено переплату, тому у останнього відсутня заборгованість за вказаний період.
Тобто, період нарахування спірної заборгованості у справі №18/5007/709/12 не є тотожним періоду регулювання правовідносин сторін, що визначені у проекті договору від 03.10.2012 року, тому постанова від 06.11.2012 року не впливає на суть спірних правовідносин у даній справі.
У свою чергу, з 01.07.2012 року у зв'язку з анулювання ліцензії, ДКП "Малинміськводоканал" не надає ПП "Малинська меблева фабрика" послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, натомість, такі послуги відповідачу надаються ТОВ "Малин Енергоінвест". А отже, сторони зобов'язані укласти відповідний договір, внаслідок чого суд першої інстанції правомірно задоволив позов.
Колегія суддів також зауважує, що за змістом п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року, за яким господарський суд повинен зазначити у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.
Враховуючи, що відповідач не оспорює окремі частини договору, оскільки не звертався до позивача з протоколом розбіжностей, у порядку, передбаченому ст. 181 ГК України, апеляційний суд не вбачає необхідності у викладенні в рішенні умов (пунктів) договору в певній частині, та погоджується із висновком місцевого господарського суду про посилання в резолютивній частині рішення на поданий позивачем проект цього договору.
Однак, вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції не було враховано наступне.
Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладання.
День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ч.2 ст.187 ГК України).
Окрім того, ч.3 ст.631 ЦК України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Пунктом 8.1 проекту договору визначено, що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, що виникли з 01.07.2012 року. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 року.
Надаючи правовий аналіз змісту п. 8.1 проекту договору, колегія суддів зауважує, що визначення в договорі, що його умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.07.2012 року узгоджується із приписами ч.3 ст.631 ЦК України.
Також, враховуючи необхідність відновлення прав позивача та з метою вірного визначення дня укладення договору, з огляду на положення проекту договору в частині його дії (до 31.12.2012 року), суд апеляційної інстанції керуючись ч. 2 ст. 187 ГК України вважає за необхідне визначити днем його укладення - 03.10.2012 року, оскільки у протилежному випадку, день укладення договору (день набрання рішенням законної сили) буде визначений після строку закінчення його дії.
За таких обставин, рішення господарського суду Житомирської області від 29.01.2013 року підлягає зміні в частині вказівки в його резолютивній частині на день укладення спірного договору.
У решті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Малинська меблева фабрика" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Житомирської області від 29.01.2013 року у справі №6/5007/1323/12 змінити, виклавши п. 2 його резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов'язати приватне підприємство "Малинська меблева фабрика" укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" договір про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення №127 від 03.10.2012 року в редакції проекту договору, наданого товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест", визначивши днем укладення договору - 03.10.2012 року".
У решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Справу №6/5007/1323/12 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Демидюк О.О.