28 березня 2013 року Справа № 925/144/13-г
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі Сахно І.В. за участю представників сторін: позивача - не з'явився, відповідача - Литвин А.С. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" до публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" про стягнення 328096,34 грн.,-
Заявлено позов про стягнення з відповідача 328096,34 грн. заборгованості за поставлений товар (насіння) відповідно умов укладеного між сторонами договору купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу № 24-08-2011ЛБ від 12.08.2011 р., в тому числі: 230455,52 грн. основного боргу, 17 200,80 грн. пені, 46091,10 грн. штрафу, 34348,92 грн. 30% річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" (позивач) та публічним акціонерним товариством "Велика Бурімка" (відповідач) договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 24-08-2011ЛБ від 12.08.2011 р. позивач поставив та передав у власність відповідачу товар (засоби захисту рослин, та/або міндобрив, та/або насіння), за який останній повного розрахунку не провів.
Позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання подав письмове клопотання про розгляд справи за наявними у справі матеріалами без його участі.
До початку судового засідання представник відповідача подав суду письмове доповнення до відзиву.
У письмових відзивах на позов від 18.02.2013р., від 25.03.2013 р. та у доповнені до відзиву від 27.03.2013 р., а також у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив. Заперечення вмотивовано наступним:
- позивачем порушено умови договору щодо поставки товару, оскільки поставлені партії товару по кількості не відповідають довіреностям відповідача, виданим його уповноваженим особам на отримання цього товару;
- товарні накладні, на які посилається позивач не містять посилань на договір № 24-08-2011ЛБ від 12.08.2011 р., а тому не можуть бути належним доказом поставки товару саме на умовах цього договору;
- за товарною накладною на отримання товару № ЛБ/16-0048 від 03.10.2011р. (на яку позивач посилається як на доказ передання відповідачу товару) відповідач взагалі не отримував зазначений в ній товар;
- одночасне застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, на думку відповідача, суперечить як умовам договору так і чинному законодавству;
- прострочення виконання зобов'язання за договором № 24-08-2011ЛБ від 12.08.2011 р. сталося не з вини відповідача, оскільки у вказаний позивачем період стосовно відповідача було порушено виконавче провадження по стягненню судом сум боргу на користь позивача за іншим договором;
- у позивача відсутні підстави вимагати стягнення 30% за користування чужими коштами, оскільки це суперечить умовам договору;
- сам договір відповідач вважає недійсним оскільки він підписаний від імені відповідача директором з перевищенням наданих йому повноважень.
- при укладені договору № 24-08-2011ЛБ від 12.08.2011 р. було порушено ст.. 71 Закону Украъни «Про акціонерні товариства», оскільки його обуло укладено на виконання агентського договору, укладеного з головою наглядової ради відповідача Міхелем Г.А.
- у договорі відсутня істотна умова -ціна товару;
- договір укладено при наявності тяжкої обставини для відповідача.
У письмовому відзиві на позов від 25.03.2013 р. представник вказав на необхідність призначення по даній справі судово-бухгалтерської експертизи. При цьому представник не навів обґрунтування необхідності призначення експертизи. У судовому засіданні представник відповідача клопотання про необхідність призначення експертизи не заявляв, питань необхідних для вирішення експерту не називав.
Крім того представник відповідача подав суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду апеляційним судом заяви ПСП «Веселий хутір» про оскарження ухвали судді від 22.03.2013 р. про повернення заяви цієї особи про залучення її до участі у даній справі у якості третьої особи із самостійними вимогами про визнання недійсним договору № 24-08-2011ЛБ від 12.08.2011 р.
Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки названа у ньому обставина не відповідає приписам ст.79 ГПК України, а тому не може бути підставою для зупинення провадження у справі.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.
12.08.2011 р. сторонами укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №. 24-08-2011ЛБ.
Відповідно до розділу 1 договору, цей договір визначає умови купівлі-продажу насіння на умовах відстрочення платежу.
Відповідно до п. 2.1 Договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного Договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару.
Згідно із п. 2.2. даного Договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.3. Договору встановлено, що загальна сума даного Договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного Договору.
Пункт 3.1. Договору вказує, товар може передаватися відповідачу партіями.
Відповідно до п. 4.6 Договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до відповідача після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом відповідачем товару.
Пункт 5.1. даного Договору зазначає, що відповідач здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього Договору із врахуванням положень п.2.4 та розділу 5 даного Договору.
Пунктом 5.5. даного Договору, сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного Договору проводиться наступним чином:
- 20% від вартості товару оплачується відповідачем в строк до 10 вересня 2011 року;
- 80% від вартості товару оплачується відповідачем в строк до 01 серпня 2012 року.
Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов'язання відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 8.4. Договору за несплату або несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
Пункт 8.6. Договору передбачає, що Сторони згідно п 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що відповідач у випадку прострочення оплати товару за користування коштами позивача сплачує на користь останнього 30% річних.
Згідно із п. 11.1. даного Договору, Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома Сторонами до повного виконання Сторонами обов'язків по Договору.
На виконання умов укладеного сторонами договору №. 24-08-2011ЛБ від 12.08.2011 р. позивач поставив та передав у власність відповідачу товар (засоби захисту рослин, та/або міндобрив, та/або насіння) на загальну суму 455208,00 грн., що підтверджується - видатковими накладними № ЛБ/16-0036 від 25 .08.2011р., №ЛБ/16-0037 від 02.09.2011р., №ЛБ/16-0048 від 03.10.2011 р.,
та довіреностями на отримання товару № 583 від 25.08.2011р., № 606 від 30.09. 2011 р..
Відповідачем проведено часткову оплату в сумі 224752,48 грн., що підтверджується наступними банківськими виписками: 9 900,99 грн.-25.08.2011р., 14 851,49 грн.-01.09.2011 р., 200 000,00 грн. - 10.10.2011 р.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення:
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати:
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору № 24-08-2011ЛБ від 12.08.2011 р. За своєю правовою природою цей договір є договором поставки. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар (засоби захисту рослин, та/або міндобрив, та/або насіння) на загальну суму 455208,00 грн..
Однак, відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 655, 692 ЦК України свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 230455,52 грн. вартості отриманого за договором товару.
Заперечення відповідача щодо відсутності основного боргу виходячи з умов договору № 24-08-2011ЛБ від 12.08.2011 р. суд вважає безпідставними, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Даний договір підписано директором відповідача. Всі істотні умови для даного виду договорів визначені сторонами в самому договорі та додатках до нього. Відповідач через своїх уповноважених представників за довіреностями отримав визначений у додатках до договору товар та частково його оплатив. Таким чином після укладення вказаного договору відповідач вчинив дії, що свідчать про схвалення ним цього правочину. Тому твердження відповідача про недійсність договору з посиланням на його підписання не уповноваженою особою суперечить приписам ст. 241 ЦК України. Крім того відповідач не подав суду доказів на підтвердження його заяви про укладення даного договору при наявності тяжкої обставини для відповідача.
Ст.. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:
1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;
2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
3) внаслідок такого правочину придбаває майно;
4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).
Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.
Як на підставу визнання недійсним договору № 24-08-2011ЛБ від 12.08.2011 р. відповідач посилається на те, що він був укладений на виконання агентського договору від 28.01.2011р., укладеного відповідачем в особі директора Шапошника П.І та гр-на Міхеля Г.А., який одночасно є головою наглядової ради відповідача. За умовами цього договору Міхель Г.А. здійснив пошук контрагента (позивач у справі) для відповідача з метою укладення спірного правочину. Вартість надання вказаних послуг відповідно до акту прийняття послуг, підписаних директором відповідача та гр-ном Міхель Г.А. становить 51497,50 грн.
Оскільки договір № 24-08-2011ЛБ від 12.08.2011 р. укладено уповноваженими директорами сторін, доказів укладення цього договору з боку відповідача гр-ном Міхель Г.А. відповідачем суду не подано, то його посилання на приписи ст.. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» є не доречним.
Не обґрунтованим, на думку суду, є також твердження відповідача щодо не пов'язаності товарних накладних, на які посилається позивач у позові, з договором № 24-08-2011ЛБ купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 12 серпня 2011 року. Так вказаний у накладні № ЛБ/16-0036 від 25 серпня 2011 р.;№ЛБ/16-0037 від 2 вересня 2011 р.; №ЛБ/16-0048 від 03 жовтня 2011 р. асортимент товару відповідає умовам договору та додаткам №1 від 12.08.2011 року, №2 від 12.08.2011 р. Вказаний асортимент також визначений самим відповідачем у довіреностях на отримання товару № 583 від 25.08.2011р., № 606 від 30.09. 2011 р.
Вищевказане свідчить, що товар, за вказаними видатковими накладними, поставлено саме на умовах договору № 24-08-2011ЛБ купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 12 серпня 2011 року.
Що стосується посилань відповідача на невідповідність кількості отриманого товару визначеним сторонами партіям, то воно суперечить умовам договору, фактичним обставинам справи та не ґрунтується на Законі.
Безпідставним є також твердження віповідача про неотримання ним товару по накладній № ЛБ/16-0048 від 03.10.2011р. з посиланням лише на пояснення його представника. Дане твердження спростовується наявними у справі ксерокопіями та оглянутими у судовому засіданні оригіналами довіреності №606 від 30.09.2011 р. та товарною накладною №ЛБ/16-0048 від 03.10.2011 р.
Крім того, у відповідності до ст. 549 ЦК України та п.8.2. договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.09.2011 по 09.10.2011 на суму заборгованості 816,36 грн. та за період з 02.08.2012 по 21.01.2013 на суму заборгованості 16384,44 грн., а всього на суму 17200,80 грн., яка підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" визначає як зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Частиною 7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.09.2011 було порушення провадження у справі №04/5026/1346/2012 про визнання відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Велика Бурімка", правонаступником якого є відповідач, банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 27.09.2012 р. було зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу повідомлення про порушення справи про банк банкрутство та зобов'язано розпорядника майна боржника скласти та подати суду на затвердження реєстр кредиторів. Дана ухвала була оскаржена в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 оскаржувану ухвалу було скасовано а справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2013 р. провадження у справі №04/5026/1346/2012 про визнання відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Велика Бурімка" банкрутом було припинено на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що за період дії мораторію (14.09.2012 по 25.01.2013) позивач безпідставно нарахував відповідачеві пеню в сумі 12278,37 грн. Отже, вимога позивача про стягнення пені підлягає до часткового задоволення в сумі 4922,43 грн.
Також відповідно до п. 8.4. Договору ст.. 549 ЦК України позивач нарахував відповідачу 46091,10 грн. штрафу.
Заперечення відповідача щодо протиправного нарахування одночасно пені та штрафу є також безпідставним, оскільки не відповідає приписам наведеного вище законодавства.
Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України та п. 8.6. Договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 30 % річних від простроченої суми в розмірі 34348,92 грн. Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявленій сумі.
Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 4500,00 грн., суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як на підставу понесених судових витрат позивач послався на : договір про надання адвокатських послуг №21/2013 від 21.01.2013, укладений з адвокатом Бонтлабом В.В., акт здачі-прийняття послуг від 28.01.2013р. (надання юридичних послуг), оригінал платіжного доручення №711 від 22.01.13р. про оплату адвокатських послуг.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то судові витрати, в тому числі витрати на оплату послуг адвоката, підлягають до відшкодування позивачу пропорційно задоволених вимог відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка", с. Велика Бурімка, Чорнобаївський район, Черкаська область, код 00486818 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ", вул.. Ямська, буд. 28А, м. Київ, код 35076670 - 230 455,52 грн. - основного боргу, 34348,92 грн. 30% річних, 4922,43 грн. пені, 46091,10 грн. штрафу, 4000 грн. витрат на адвокатські послуги та 6333,75 грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 01.04.2013р.
Суддя К.І.Довгань