"14" березня 2013 р.Справа № 3/2/921-5/2013
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М. розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ
до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (код ЄДРПОУ 21155959) вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль
про стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних за спожитий природний газ
За участю представників сторін від:
Позивача: Пац В.О. - представника по довіреності №14-333 від 16.03.2012р.
Відповідача: Панчук С.М. представник по довіреності №3 від 04.01.2013 р.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (код ЄДРПОУ 21155959) вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль, в якій просить стягнути з відповідача в користь позивача 5 122 грн. 93 коп., в тому числі:
- 2 544 грн. 16 коп. - пені за несвоєчасну оплату за отриманий природний газ протягом січня - квітня 2011 року, жовтня - грудня 2011 року та січня - лютого 2012 року, згідно актів приймання передачі природного газу від 31.01.2011р, від 28.02.2011р., від 31.03.2011р., від 30.04.2011р., від 31.10.2011р., від 30.11.2011 р., від 31.12.2012р., від 31.01.2012р., від 29.02.2012 р., згідно договору купівлі-продажу природного газу №14/304-11 укладеного між сторонами.;
- 2 065 грн. 46 коп. - збитків спричинених інфляційними процесами коштів за час прострочення платежів за отриманий природний газ, у відповідності ст.625 ЦК України;
- 513 грн. 31 коп. - 3% річних плати за користування чужими коштами за час прострочення за отриманий природний газ, у відповідності ст.625 ЦК України.
Судові витрати, в порядку ст. 49 ГПК України, просить покласти на відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника забезпечив, надав суду відзив на позовну заяву (вх..№4669 від 24.01.2013 р.), в якому проти позову заперечив з підстав викладений у відзив на позов.(л.с.№57)
У відповідності до статті 77 ГПК України, у судових засіданнях 24.01.2013 р., 07.02.2013 р., 21.02.2013 р. оголошувались перерви відповідно до 07 лютого 2013 до 10 год. 20 хв., до 21 лютого 2013 року до 10 год. 20 хв., до 14 березня 2013 року до 10:00 год., що підтверджується формулярами (протоколами) судових засідань від 24.01.2013 р., від 07.02.2013р., від 21.02.2013 р.
У відповідності ст.69 ГПК України, господарським судом продовжено строк розгляду справи до 18 березня 2013 року, про що винесено ухвалу від 21 лютого 2013 року.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст. 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документальні докази, вислухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
31 січня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", (як, Продавець) надалі Позивачем та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (як Покупець), надалі Відповідачем було укладено договір №14/304-11 купівлі - продажу природного газу.
Згідно пункту 1.1 Продавець зобов"язався передати Відповідачу Покупцю у 2011 році імпортований природний газ, виключно для власних потреб об"єктів, які знаходяться на балансі Покупця, а Покупець зобов"язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі і на умовах цього договору .
На виконання умов договору Позивач протягом січня-квітня, жовтня - грудня 2011 року та протягом січня - лютого 2012 року поставив, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 138 968 грн. 27 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2011р, від 28.02.2011р., від 31.03.2011р., від 30.04.2011р., від 31.10.2011р., від 30.11.2011 р., від 31.12.2012р., від 31.01.2012р., від 29.02.2012 р.
Відповідно до пункту 6.1. Договору, оплата за природний газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів природного газу в термін до 14 числі місяця, наступного за місяцем поставки природного газу.
Відповідач свої зобов"язання за договором купівлі - продажу природного газу №14/304-11 від 31 січня 2011 року виконав неналежним чином, а саме здійснював оплату за отриманий природний газ з простроченням строків передбачених умовами цього договору.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу статті 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п.п. 7.1, 7.2. Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов"язань сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором і чинним законодавством України. У разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 544 грн. 16 коп., які на день розгляду справи позивачу не сплачені.
Статтями 549, 550 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу вимог статей 230, 231 ГК України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені здійснений позивачем із дотриманням вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" .
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2 544 грн. 16 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.
В результаті несвоєчасної оплати за отриманий природний газ, в порядку ст.625 ГПК України, Позивач нарахував відповідачу 2 065 грн. 46 коп. збитків спричинених інфляційними процесами коштів за час прострочення оплати за отриманий природний газ та 513 грн. 31 коп. - 3% річних плати за користування чужими коштами за час прострочення оплати за отриманий природний газ, які на день слухання справи позивачу не сплачені.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 2 065 грн. 46 коп. збитків спричинених інфляційними процесами коштів за час прострочення оплати за отриманий природний газ та 513 грн. 31 коп. - 3% річних плати за користування чужими коштами, документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, статтями 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 173, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 611, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю .
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (код ЄДРПОУ 21155959) вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ - 5 122 грн. 93 коп., в тому числі:
- 2 544 грн. 16 коп. - пені;
- 2 065 грн.46 коп. - збитків спричинених інфляційними процесами коштів за час прострочення оплати за отриманий природний газ;
- 513 грн. 31 коп. - 3% річних плати за користування чужими коштами за час прострочення оплати за отриманий природний газ;
- 1609 грн. 50 коп. в повернення витрат по оплаті судового збору.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "18" березня 2013 року, через місцевий господарський суд.
5. Рішення направити сторонам у справі.
Суддя І.М. Турецький