28.03.2013 Справа № 920/259/13-г
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія
«Придніпров'є», м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007»,
смт. Липова Долина, Сумська область
про стягнення 60 974 грн. 33 коп. -
Суддя ЛИХОВИД Б.І.
За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Цимбал Б.П., довіреність від 10.01.2013 року
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 28336,00 грн., відсотки у розмірі 31350,00 грн., пеню у розмірі 1288,33 грн., всього - 60974,33 грн.
У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 26.02.2013 року, відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що нараховані позивачем відсотки у сумі 31 350 грн.00 коп. та пеня у розмірі 1 288 грн. 33 коп. за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу №19 від 12.03.2012 року не підлягають задоволенню, оскільки господарським судом вже був вирішений спір у справі № 5021/1954/12 щодо неналежного виконання умов вказаного договору шляхом винесення ухвали суду від 23.01.2013 року, якою затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі. Відповідач зазначає, що на виконання зазначеної мирової угоди сплатив борг у сумі 95000 грн. 00 коп. Вимоги позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 28 366 грн. 00 коп. вважає безпідставними з огляду на те, що строк виконання зобов'язання з оплати зазначеної суми не настав, оскільки не визначений сторонами у мировій угоді.
07.03.2013 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд: 1. зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007» виконати умови Мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області від 23.01.2013 року у справі № 5021/1954/12, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Придніпров'є» суми боргу у розмірі 28 336,00 грн., про що видати наказ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Придніпров'є» відсотки у розмірі 31 350,00, пеню у розмірі 1288,33 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50, про що видати наказ.
27.03.2013 року від представника відповідача надійшли пояснення з урахуванням поданих позивачем уточнень позовних вимог, в яких останній зазначає, що дана заява подана з порушенням норм процесуального права та не підлягає задоволенню, оскільки статтею 22 ГПК України не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових позовних вимог і т.п. Посилаючись на роз'яснення п.3.11 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідач зазначає, що вказана заява не може бути розцінена судом ні як подання іншого позову, ні як збільшення або зменшення розміру позовних вимог, ані як об'єднання позовних вимог. Відповідач стверджує, що подавши вказану заяву, позивач змінив предмет позову, що є можливим лише до початку розгляду господарським судом справи по суті. Крім того, у поясненнях відповідач підтримує свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, стосовно нарахованих позивачем 31 350 грн. 00 коп. відсотків та 1288 грн. пені за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу № 19 від 12.03.2012 року, який був предметом спору у справі № 5021/1954/12, по якій затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі ухвалою суду від 23.01.2013 року. Щодо заявлених позивачем до стягнення 28 336 грн. 00 коп. боргу несплаченого по мировій угоді, відповідач у своїх поясненнях, як і вище у відзиві, вказує, що у мировій угоді, затвердженій сторонами, не встановлено строк, зміст і поняття якого визначено у ст. 252 ЦК України. Тому, оскільки, строк виконання зобов'язання між сторонами не встановлено, то, у відповідності до ч.2 ст. 530 ЦК України, дане зобов'язання повинно бути виконано у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, яку, в свою чергу, як зазначає відповідач та не заперечує позивач, останній не пред'являв.
Представник позивача у судове засідання 28.03.2013 року не з'явився, проте надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його присутності у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача у судовому засіданні 28.03.2013 року підтримував свою позицію, викладену у відзиві та поясненнях.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Як зазначає позивач у позовній заяві, ухвалою господарського суду Сумської області від 23.01.2013 року у справі № 5021/1954/12 була затверджена мирова угода, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Придніпров'є» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007» в межах невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 19 від 12.03.2012 року, за яким, у відповідності до договору про відступлення права вимоги № 08-11/12 від 08.11.2012 року, позивач став кредитором, та який був предметом розгляду у господарському суді Сумської області по справі № 5021/1954/12.
За умовами мирової угоди відповідач зобов'язувався здійснити оплату грошових коштів у розмірі 95000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача по факту підписання мирової угоди та 28 336 грн. 00 коп. протягом одного банківського дня. Позивач, в свою чергу, зобов'язувався з моменту підписання Мирової угоди та у випадку належного її виконання, не пред'являти жодних претензій до відповідача з приводу заборгованості, виниклої у зв'язку з неналежним виконанням договору купівлі-продажу №19 від 12.03.2012 року (договір про відступлення права вимоги №08-11/12 від 08.11.2012 року), погашення якої є предметом цієї мирової угоди.
Загальна сума мирової угоди становить 123 336 грн. 00 коп. та складається з основного боргу у розмірі 95 000 грн. 00 коп. судового збору у сумі 6 524 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 21 812 грн. 00 коп.
При затвердженні даної мирової угоди сторони були ознайомлені з наслідками її укладеннями, зокрема, про припинення провадження у справі № 5021/1954/12.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання по мировій угоді, сплативши лише 95 000 грн. 00 коп. боргу, що підтверджується копією банківської виписки про операції за 22.01.2013 року (у справі), у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 28 336 грн. 00 коп.
07.03.2013 року до суду надійшла, як вказав позивач, заява про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд: 1. зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007» виконати умови Мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області від 23.01.2013 року у справі № 5021/1954/12, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Придніпров'є» суми боргу у розмірі 28 336,00 грн., про що видати наказ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Придніпров'є» відсотки у розмірі 31350,00, пеню у розмірі 1288,33 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50, про що видати наказ.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених у п.3.11 Постанови від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», Господарським процесуальним кодексом, зокрема, ст. 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підставу позову.
Посилаючись на вищезазначені роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України, а також, на п.3.12 згаданої Постанови, відповідач вважає, що подавши, заяву про уточнення позовних вимог, останній змінив предмет позову, що можливо лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.
В свою чергу, у п.3.12 тієї ж Постанови, Пленум Вищого господарського суду України роз'яснює, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Проаналізувавши роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України, зміст позовної заяви, а також зміст, так званої заяви про уточнення позовних вимог, беручи до уваги те, що як і у позовній заяві так і в заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 28 336 грн. 00 коп., який залишився несплаченим відповідачем в порушення домовленостей за мировою угодою, враховуючи те, що як і у позовній заяві так і вищезгаданій заяві йдеться про вимогу позивача стосовно стягнення 31 350 грн. 00 коп. відсотків та 1 288 грн. 33 коп. пені, які позивач нарахував, як на його думку, у зв'язку неналежним виконанням договору купівлі-продажу №19 від 12.03.2012 року, суд приходить до висновку, що подану позивачем заяву не можна вважати заявою про уточнення позовних вимог, а тим паче, заявою про зміну предмета позову, оскільки так звана заява про уточнення позовних вимог повністю дублює позовну заяву, окрім деяких доповнень, зокрема, обґрунтувань щодо нарахування відсотків та посилань на судову практику, яку не було зазначено у позові, тому, долучає її до матеріалів справи як доповнення до обгрунтувань зявлених позовних вимог та розглядає справу по суті.
Отже, як зазначає позивач у своєму позові, у зв'язку з неналежним виконанням умов Мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області від 23.01.2013 року у справі № 5021/1954/12, у відповідача, станом на 01.02.2013 року, перед позивачем залишилась заборгованість у розмірі 28 336 грн. 00 коп.
За умовами Мирової угоди, відповідач зобов'язаний здійснити оплату грошових коштів у розмірі 28 336 грн. 00 коп. протягом одного банківського дня.
У відзиві на позовну заяву та поясненнях представник відповідача зазначає, що строк виконання зобов'язання за мировою угодою не настав, з огляду на те, що в останній не встановлено строк виконання зобов'язання у розумінні ст. 252 Цивільного кодексу України, тому, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу зазначену у мировій угоді суму, що становить 28 336 грн. 00 коп., лише за умови пред'явлення останнім вимоги, докази пред'явлення якої відсутні у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, за умовами мирової угоди відповідач зобов'язувався сплатити позивачу грошові кошти у сумі 28 336 грн. 00 коп. протягом одного банківського дня.
Вказівка у мировій угоді про те, що відповідач зобов'язаний здійснити оплату грошових коштів протягом одного банківського дня не може вважатися встановленням строку виконання зобов'язання, оскільки не зрозуміло, з якої конкретної календарної дати протягом банківського дня повинні бути сплачені відповідачем грошові кошти.
Отже, з умовами Мирової угоди від 22.01.2013 року, затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області від 23.01.2013 року у справі № 5021/1954/12, строк настання платежу у розмірі 28 336 грн. 00 коп. сторонами не визначений.
Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вмоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконанняине випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Беручи до уваги те, що позивач доказів пред'явлення відповідачу вимоги з оплати грошових коштів у розмірі 28 336 грн. 00 коп. до суду не подав, отже, строк виконання зобов'язання з оплати звимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки у розмірі 31350 грн. 00 коп. та пеню у сумі 1288 грн. 33 коп. за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу №19 від 12.03.2012 року
Як вже вище зазначалось, 23.01.2013 року господарським судом Сумської області між сторонами було затверджено мирову угоду по справі № 5021/1954/12, яка, як вбачається зі змісту самої угоди, укладена в межах невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №19 від 12.03.2012 року, що є предметом розгляду у господарському суді Сумської облаті по справі № 5021/1954/12.
За умовами спірної Мирової угоди, позивач зобов'язувався з момету її підписання та у випадку належного її виконання, не пред'являти жодних претензій до відповідача з приводу заборгованості, виниклої у зв'язку з неналежним виконанням договору купівлі-продажу №19 від 12.03.2012 року, погашення якої є предметом цієї мирової угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином виконав свої зобов'язання за Мировою угодою з оплати суми основного боргу що становить 95000 грн. 00 коп., а саме, здійснив оплату грошових коштів у зазначеній сумі по факту підписання мирової угоди (22.01.2013 року), про свідчить копія виписки про банківські операції, яка знаходиться у матеріалах справи та зазначає у позові сам позивач.
Враховуючи, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання за Мировою угодою з оплати грошових коштів у розмірі 95 000 грн. 00 коп., беручи до уваги, що, строк виконання зобов'язання за даною Мировою угодою з оплати 28 336 грн. 00 коп., як зазначалося вище, не настав, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 31 350 грн. 00 коп. відсотків та 1 288 грн. 33 коп. пені за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу №19 від 12.03.2012 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позивач не довів у встановленому законом порядку з наданням належних та допустимих доказів, обставин, на які посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог, тому суд відмовляє у їх задоволенні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У позові відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складене 02.04.2013 року.
СУДДЯ Б.І.ЛИХОВИД