ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/1439/13 27.03.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг"
до Суб"єкта підприємницької діяльності фізична особа Маначкін Андрій
Олександрович
про стягнення 5 301,86 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: Коркін П.П. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності Маначкіна А.О. про стягнення 5 301,86 грн., з яких 4 744,08 грн. основного боргу та 367,83 грн. пені, 118,60 грн. інфляційних, 71,35 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору № 246/3 від 11.03.10.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.02.13 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 27.02.13 р. у зв'язку з лікарняним судді Мельника С.М. справу передано для розгляду судді Ломаці В.С.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.13 р. суддя Ломака В.С. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.03.13 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 27.03.13 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Мельнику С.М.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.13 р. суддя Мельник С.М. прийняв справу до свого провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
В судовому засіданні 27.03.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11.03.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" (далі - Позивач, товариство), яке діє на основі довіреності №7 від 01.07.09р. виданої ТОВ "Інтротрейд" (надалі - довіритель) та Фізичною особою підприємцем Маначкіном Андрієм Олександровичем (далі - Відповідач, підприємство) було укладено договір № 246/3 (далі Договір).
Товариство у відповідності з договором доручення №01/07 від 01.07.09р., від імені і зі рахунок довірителя зобов'язується заключати договори по заправці автотранспорту відповідача дизельним паливом та отримання додаткових услуг на основі пред'явлених відповідачем пластикових карточок "Арис" на території довірителя (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1.1 договору, Позивач зобов'язався передати, а Відповідач прийняти в користування пластикові картки.
Позивач зобов'язався забезпечити заправку дизельним паливом автотранспорт відповідача на автозаправочних станціях (п. 2.1.2. договору).
Протоколом №1 від 11.03.10р. установлений слідуючий строк оплати заправки автотранспорту нафтопродуктами і додаткових послуг: передоплата (п. 1 протоколу).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачу пластикові картки, що підтверджується актами прийому-передачі № АВК-000169/2 від 26.08.10р., №АВК-000169 від 11.03.10р.
Відповідно до акту №ЗкП-000087 (246/3)-3 наданих послуг і звірки взаємних розрахунків вартість наданих послуг склала 26 947,55 грн.
Відповідач свої грошові зобов'язання за Договором виконав лише частково, на час прийняття рішення заборгованість відповідача склала 4 744,08 грн.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4.2. договору, у разі порушення термінів строів оплати чи умв оплати, передбачених договоромабо протоколом підприємство виплачує товариству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, послуги надані відповідачу без перередньої оплати, яка передбачена п.1 протоколу, інші строки оплати договором не передбачено, в матеріалах справи відсутня пред'явлена до відповідача вимога про сплату заборгованості, то нараховані позивачем до стягнення 367,83 грн. пені, 118,60 грн. інфляційних, 71,35 грн. 3% річних, задоволенню не підлягають з підстав необгрунтоваості.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 744,08 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині вимог щодо стягнення суми пені в позові належить відмовити.
Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи Маначкіна Андрія Олександровича (03142, м. Київ, вул. Доброхотова, 30, кв.36; ідентифікаційний номер 20008573035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" (03028, м. Київ, просп. Науки, 41, оф.442; код ЄДРПОУ 31745725) 4 744 (чотири тисячі сімсот сорок чотири) грн. 08 коп. заборгованості та 1 539 (одну тисячу п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 50 коп. судового збору
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 01.04.13 р.
Суддя Мельник С.М.