Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 березня 2013 р. Справа №805/2110/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 20 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючий суддя: Куденков К.О.
при секретарі: Афоніній Г.Р.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву ОСОБА_1
до Калінінського районного суду м.Донецька
про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Калінінського районного суду м.Донецька (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача в частині несвоєчасного надання позивачу інформації на запит; стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.
Позов мотивовано несвоєчасним наданням відповідачем відповіді на інформаційний запит позивача. Позивач зазначає, що відповідь надана з порушенням строку, встановленого частиною 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Позивач вказує, що у зв'язку із наведеним він зазнав великих моральних страждань.
У судовому засіданні від 25.03.2013р. представник позивача адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також, позивач зазначив, що зменшує суму моральної шкоди, яку просить стягнути, до 1,00 грн.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.
Представник відповідача у судове засідання від 25.03.2013р. не з'явився, про дату, час й місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
30.01.2013р. позивач звернувся до відповідача із інформаційним запитом на отримання інформації. Вказаний запит отриманий відповідачем 30.01.2013р., про що свідчить відповідна відмітка про одержання.
Згідно вказаного запиту, позивач, на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», просив надати на його домашню адресу завірену копію журналу тимчасового пропуску громадян з інформацією за 30.01.2013р. із відомостями щодо його оформлення о 15 годині 05 хвилині.
Відповідач надіслав на адресу позивача витяг з журналу тимчасового пропуску громадян на 30.01.2013р. із відповідним супровідним листом від 05.02.2013р. №1708/13-вих.
Позивачем наданий конверт (штрихкодовий ідентифікатор: 8300127451381) відповідного поштового відправлення із штемпелем УКРПОШТИ від 08.02.2013р.
Також, на вказаному конверті мається відмітка про те, що відповідь направлена рекомендованим поштовим відправленням.
Позивач звернувся до Поштамту - Центру почтового зв'язку №1 із запитом від 14.02.2013р. №62, яким, серед іншого просив надати витяг з реєстру про дату та час отримання кореспонденції від відправника за №966 та штрих-код 8300127451381.
На вказаний запит позивача повідомлено листом від 19.02.2013р. №07/5-238 про те, що вказане поштове відправлення надійшло 11.02.2013р. та 13.02.2013р. вручено позивачу.
Крім того, позивачем до суду надано «Обґрунтування видатків немайнового характеру внаслідок моральних страждань» від 25.03.2013р. №123 на загальну суму 8 797,00 грн.
Згідно частини третьої ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею першою Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом першим статті 1 вказаного Закону передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Загальний строк розгляду запитів на інформацію встановлений ч.1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», за якою розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Із наведеного вбачається, що позивач звернувся до відповідача, як розпорядника інформації, 30.01.2013р., у зв'язку із чим відповідач повинен був надати відповідь на запит на інформацію не пізніше 06.02.2013р.
Супровідний лист №1708/13-вих датований 05.02.2013р., тобто відповідач своєчасно підготовив відповідь на запит на інформацію, проте, як зазначалось вище, на поштовому конверті мається відбиток штемпеля УКРПОШТИ від 08.02.2013р.
У відповідності до п. 73 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.
Таким чином, відповідач надіслав поштове відправлення з відповіддю на запит на інформацію - 08.02.2013р.
Згідно частини першої ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Частиною другою ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, за приписами частини першої ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України предметом оскарження в адміністративному судочинстві можуть бути дії, рішення або бездіяльність.
Позивач у позовній заяві визначив предметом оскарження саме дії відповідача.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, і не може виходити за межі позовних вимог, про що зазначено в частині 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, в межах цієї справи суд розглядає позовні вимоги щодо оскарження саме дій відповідача, а не рішень або бездіяльності.
Суд зазначає, що дії - це активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, а бездіяльність - це пасивна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Ненадання відповіді у встановлений строк виражається саме у пасивній поведінці.
Щодо дій відповідача, які виражаються в активній поведінці, суд зазначає, що відповідь на запит на інформацію була надіслана рекомендованим поштовим відправленням, тобто таким, що підлягає врученню адресату під розписку. Таким чином, такі дії направлені на забезпечення фактичного отримання позивачем відповіді на запит від 30.01.2013р.
Визнання протиправними дій, направлених на виконання приписів Закону України «Про доступ до публічної інформації», у даному випадку не відповідає меті судового захисту, оскільки в такому разі оскаржуються дії саме з надання відповіді на інформаційний запит, тобто дії направлені на забезпечення реалізації права на доступ до публічної інформації, а не бездіяльність, яке передувала вчиненню таких дій.
На підставі наведеного, суд вбачає відсутність підстав для визнання дій, як активної поведінки відповідача, протиправними.
Також, перевіривши наведені у позовній заяві обставини, із якими позивач пов'язує завдання йому моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини другої ст. 23 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У відповідності до п.3 Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків
Згідно п.5 зазначеної Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд зазначає, що наведене у позовні заяві вираження моральних страждань має загальний характер та не має прямого зв'язку із обставинами, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в частині визнання дій протиправними.
Крім того, із наданих позивачем у судовому засіданні пояснень вбачається, що викладені у позовній заяві моральні страждання позивач пов'язує із відносинами з відповідачем, яки виникли у тому числі поза межами правового спору, що розглядається в цій справі
Судом не встановлено обставин, що підтверджують спричинення позивачу моральної шкоди.
З урахуванням викладеного, суд вбачає відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Калінінського районного суду м.Донецька про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.
2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 25 березня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 28 березня 2013 року.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Куденков К.О.