26 березня 2013 року Справа № 803/488/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представників позивача Кушнірука А.В., Мамосюка В.Є.,
представника відповідача Сафарової О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» (далі - позивач, ТзОВ «Преміум Тракс Луцьк ЛТД») звернулося з позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Ківерцівська МДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року №0000032200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 23334,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 5833,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про нікчемність укладеного із ТзОВ «Форс» правочину, зроблені в ході проведення документальної невиїзної перевірки позивача, не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вказує, що факт здійснення господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами, зокрема, наявні податкові та видаткова накладні, які підтверджують факт купівлі товару, банківські виписки, які підтверджують факт повної оплати отриманого товару. З огляду на вказані обставини, позивач зазначає про реальність і дійсність господарських операцій, правомірність укладеного договору, який спрямований на реальне настання правових наслідків, відтак відсутність підстав для визнання правочину нікчемним. За таких обставин вважає протиправним донарахування Ківерцівською МДПІ грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення, що прийняте за наслідками проведеної перевірки, а тому просить зазначене рішення скасувати.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили позов задовольнити.
Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов вимог позивача не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала подані заперечення та просила в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного.
Судом встановлено, що за результатами документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту при взаєморозрахунках з ТзОВ «Форс» Ківерцівською МДПІ складено акт №62/2201/33980587 від 11.02.2013 року (а.с.8-15), яким встановлено порушення позивачем п.14.1.181 ст.14, п.201.10 ст.201, п.198.3 ст.198, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: занижено податок на додану вартість в сумі 23334 грн., в т.ч. за вересень 2011 року в сумі 3333 грн., за жовтень 2011 року в сумі 1667 грн., за листопад 2011 року в сумі 1667 грн., за січень 2012 року в сумі 16667 грн.
На підставі акту перевірки Ківерцівською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року №0000032200, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29167 грн. 50 коп. (в тому числі: за основним платежем - 23334 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5833,5 грн.) (а.с.16).
Як вбачається з акту перевірки №62/2201/33980587 від 11.02.2013 року, податковим органом встановлено, що позивачем був укладений із ТзОВ «Форс» договір купівлі-продажу б/н від 07.09.2011 року. В січні 2012 року ТзОВ «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» проведено по обліку придбання товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Форс» відповідно до прихідних та податкових накладних на загальну суму 140000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 23333,33 грн. ПДВ в сумі 23333,33 грн. включено до податкового кредиту в деклараціях по податку на додану вартість за вересень-листопад 2011 року та січень 2012 року.
Висновок податкового органу про завищення товариством податкового кредиту за вересень-листопад 2011 року та січень 2012 року в загальній сумі 23333,33 грн. по господарській операції з придбання стенду розвал-сходження HUNTER у ТзОВ «Форс» базується на тому, що правочин, укладений між позивачем та вказаним контрагентом-постачальником, Ківерцівською МДПІ визнаний нікчемним. На підтвердження своїх доводів податковий орган зазначає, що перевіркою ТзОВ «Форс» встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів. Зазначено, що ТзОВ «Форс» має ознаки фіктивності, оскільки кількість працюючих - 1 особа; місцезнаходження не встановлено; в ході відпрацювання було встановлено факти проведення розрахунків з підприємствами з ознаками фіктивності, що свідчить про відсутність факту реального здійснення постачання товарів та здійснення безтоварних операцій.
Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ, враховуючи наступне.
Як встановлено судом, 07 вересня 2011 року між ТзОВ «Форс» (продавець) та ТзОВ «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» (покупець) укладено договір купівлі-продажу б/н від 07.09.2011 року (а.с.19).
Відповідно до п.1.1, 1.2.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а саме: стенд розвал-сходження HUNTER РА130Е/DSP506TXF, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Згідно п.2.1 договору передача товару покупцю відбувається за адресою: с.Озерце, Ківерцівський район, Волинська обл. Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна вартість обладнання, що продається, за цим договором становить 140000,00 грн. При цьому ж умовою поставки визначено 50% передоплати та повний розрахунок протягом двох календарних місцяців (п.3.2 договору).
07.09.2011 року ТзОВ «Форс» виставлено позивачу рахунок на оплату №3126 стенду розвал-сходження HUNTER РА130Е/DSP506TXF на загальну суму 140000,00 грн., в тому числі ПДВ - 23333,33 грн.
Як свідчать матеріали справи, 12, 19, 28 вересня 2011 року, 05,10 жовтня 2011 року, 09, 28 листопада 2011 року та 25 січня 2012 року позивачем здійснено попередню оплату за придбаний товар в загальній сумі 70000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.70-77). На суми проведених оплат ТзОВ «Форс» були виписані податкові накладні за вищевказані дати (а.с.50-57).
26.01.2012 року на виконання умов договору ТзОВ «Форс» було здійснено поставку обладнання 9031803400 стенд розвал-сходження HUNTER РА130Е/DSP506TXF вартістю 140000,00 грн., що стверджується видатковою накладною №86 від 26.01.2012 року (а.с.21) та податковою накладною від 26.01.2012 року №98 (а.с.49). На підтвердження факту транспортування придбаного у ТзОВ «Форс» товару позивачем надано товарно-транспортну накладну №86 від 26.01.2012 року (а.с.22).
Крім того, матеріалами справи підтверджується факт здійснення позивачем повного розрахунку за придбаний товар протягом лютого-березня 2012 року згідно платіжних доручень (а.с.58-69).
При цьому ж судом встановлено та підтверджується актом перевірки, що витрати за вказаною господарською операцією позивач не відображав у податковому обліку.
Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Судом встановлено, що до основних видів діяльності ТзОВ «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» відноситься «технічне обслуговування та ремонт автомобілів». Із досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що позивач згідно договору оренди нерухомого майна №1-о, укладеного 23.08.2007 року із підприємцем ОСОБА_6, орендує в с.Озерце Ківерцівського району адміністративний будинок, загальною площею 383,2 кв.м, та корпус технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 721,2 кв.м (а.с.102-104).
Факт надання послуг з технічного обслуговування автомобілів, зокрема, щодо регулювання сходження, та використання придбаного стенду розвал-сходження у власній господарській діяльності підтверджується дослідженими в судовому засіданні актами виконаних робіт, платіжними дорученнями та фотографіями СТО (а.с.110-116).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем спростовано належними та допустимими доказами висновки податкового органу про відсутність реального характеру господарської операції з поставки ТзОВ «Форс» в адресу ТзОВ «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» стенду розвал-сходження. При цьому ж суд враховує, що на момент здійснення господарських операцій із позивачем ТзОВ «Форс» був належним чином зареєстрований як платник ПДВ, декларував податкові зобов'язання з ПДВ, з огляду на що по базі даних ДПС відсутні розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями ТзОВ «Форс» за періоди вересень-листопад 2011 року та січень 2012 року (а.с.119-126).
Приймаючи рішення у даній справі суд також виходить із того, що податковий орган в ході перевірки позивача не повно дослідив всі обставини здійснення господарських операцій із ТзОВ «Форс», оскільки висновки, викладені в акті перевірки ТзОВ «Преміум Тракс Луцьк ЛТД», фактично грунтуються лише на висновках акту ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС від 16.10.2012 року «Про неможливість провдення зустрічної звірки ТОВ «Форс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за період з 01.08.2011 по 31.08.2012» (а.с.87-89). Ківерцівська МДПІ при проведенні перевірки позивача не встановлювала економічну обгрунтованість придбання останнім стенду розвал-сходження у ТзОВ «Форс», його використання у власній господарській діяльності та наявність необхідних умов для отримання результатів відповідної господарської діяльності.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті позапланової перевірки ТзОВ «Преміум Тракс Луцьк ЛТД», про заниження останнім суми податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 3333 грн., за жовтень 2011 року в сумі 1667 грн., за листопад 2011 року в сумі 1667 грн., за січень 2012 року в сумі 16667 грн. та, як наслідок, заниження ПДВ в загальній сумі 23334 грн., а тому прийняте за наслідками проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ від 22 лютого 2013 року №0000032200 підлягає скасуванню як протиправне.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 292,00 грн., сплачений при подачі позовної заяви до суду згідно платіжного доручення №299 від 04.03.2012 року.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 22 березня 2013 року №0000032200.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» судові витрати в розмірі 292,00 грн. (двісті дев'яносто дві грн. 00 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 31 березня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій