м.Вінниця
27 березня 2013 р. Справа № 802/1094/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до СПД ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
14.03.2013 р. до Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби із адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб на суму 1074, 96 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, подавши через відділ прийому суду заяву, в якій просила розгляд справи провести в письмовому провадженні. Додатково зазначила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Суд, відповідно до статтей 112, 136 Кодексу адміністративного судочинства України приймає визнання відповідачем позовних вимог.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до частини 6 статті 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 291.3 ст. 291 глави 1 розділу 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Судом встановлено, що відповідач обрала спрощену систему оподаткування, подавши 14.03.2012р. відповідну заяву (а.с.10-11). Корінець свідоцтва серія НОМЕР_2 (а.с.9) підтверджує її перебування на спрощеній системі оподаткування та свідчить про закріплення за ОСОБА_1 в 2012 році статусу платника єдиного податку.
Як вбачається з заяви від 14.03.2012р., видами діяльності відповідача є: 96.02 - надання послуг перукарнями та салонами краси; 47.75 - роздрібна торгівля косметичними товарами.
Згідно з ч. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал. Пунктами 295.1, 295.2, 295.4 ст. 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність згідно цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.
Судом встановлено, що згідно даних облікової картки ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку за липень - грудень 2012р. в сумі 1074.96 грн. (5 міс*214,60 грн. + 1.96 грн. (недоїмка)) (а. с. 7-8).
Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" здійснюють податкові інспекції та у випадках, визначених законом, мають право звертатися до суду.
З метою погашення податкового боргу, відповідачу було виставлено податкову вимогу № 999 від 23.10.2012р. на суму 645,76 грн. (а. с. 6). Проте, вказана податкова вимога залишена відповідачем без виконання.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Станом на 14.03.2013р. за відповідачем рахується податковий борг у сумі 1074,96 грн.
На час розгляду справи відповідач не надала суду доказів погашення заборгованості перед бюджетом по сплаті єдиного податку, вимогу щодо сплати заборгованості ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувала. Відтак, наявна у відповідача заборгованість на момент розгляду справи вважається узгодженою.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, суд розцінює вимоги про стягнення податкового боргу обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, а також з огляду на визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку щодо задоволення позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) до місцевого бюджету (р/р 31518970700002 одержувач УДКСУ у м. Вінниці (м. Вінниця), код платежу 38054707 (код класифікації 18050400), банк одержувач ГУ ДКСУ у Вінницькій області МФО 802015) заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1074 (тисяча сімдесят чотири) грн. 96 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович