Справа № 635/2631/13-ц
Провадження №2/635/2379/2013
28 березня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - Юдіна Є.О.,
за участю секретаря - Власенко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Південноміської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та в порядку набувальної давності,
До суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Південноміської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та в порядку набувальної давності.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 належав по праву приватній власності за архівними матеріалами КП «ХРБТІ»:
в 1/2 частині ОСОБА_4 на підставі договору посвідченому Комарівської сільскою радою 18.06.1936 року р. № 243;
в 1/2 частині прадіду позивача - ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого Мереф'янською державною нотаріальною конторою 01.12.1947 року р.№ 10803/ХІ.
В інвентаризаційних архівних матеріалах КП «ХРБТІ» на будинок знаходиться також копія договору дарування, посвідченого Мереф'янською державною нотаріальною конторою 03.06.1960 року р. № 2257, яким ОСОБА_5 подарував ОСОБА_4 1/2 частину житлового будинку, але цей договір в БТІ не був зареєстрований, право власності за ним не було отримано, тому житловий будинок знаходиться в спільної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про що свідчить довідка КП «ХРБТІ» від 11.03.2013 року № 23.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 стала згідно ст.ст. 529, 549 ЦК України 1963 року його донька - бабуся позивача ОСОБА_6, яка прийняла спадщину фактично, бо була зареєстрована разом з батьком, вона звернулася до 1 Державної нотаріальної контори Харківського району, але не отримала свідоцтво на спадщину на 1/4 частину житлового будинку в АДРЕСА_1.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В подальшому після смерті бабусі ОСОБА_6 в 2001 році спадщину прийняв ОСОБА_1, її онук, згідно ст.ст. 530, 549 ЦК України 1963 року, бо відповідач ОСОБА_2 на спадщину після діда ОСОБА_5 не претендувала, не заперечувала, щоб 1/2 частина житлового будинку в АДРЕСА_1 належала ОСОБА_1
Позивач ОСОБА_1 був зареєстрований разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про що підтверджується будинковою книгою, свідоцтвом про народження та шлюб.
Інший співвласник житлового будинку - рідний брат прадіда - ОСОБА_4 - ніколи в будинку не мешкав, був військовим, зареєстрованим в м. Самарканд Узбекистан, останній раз його бачили сусіди в м. Південне в 60 роках, будинок залишив на призволяще, що підтверджено актом від 22.02.2013 року, складеним депутатом Південноміської Ради за участю сусідів.
В акті від 22.02.2013 року також зазначено, що в зазначеному будинку постійно з 1946 року по 1996 рік, мешкав прадід ОСОБА_5.
ОСОБА_5 ремонтував, користувався усім будинком та присадибною ділянкою в цілому.
Після смерті ОСОБА_5 з 1996 року його донька - бабуся позивача ОСОБА_6, користувалась будинком, проводила його капітальний ремонт, сплачувала податки за земельну ділянку, утримувала будинок в доброму стані, вкладала в це власні кошти та труд до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що свідчить акт. Після смерті бабусі в 2001 році ОСОБА_1 добросовісно заволодів усім будинком, у тому числі 1/2 частиною житлового будинку - майном співвласника - родича ОСОБА_4
З 1946 року по цей час родина позивача: прадід ОСОБА_5, бабуся ОСОБА_6, мати ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 відкрито, безперервно володіють нерухомим майном - житловим будинком - більш ніж 60 років.
Позивач зробив капітальний ремонт даху, побудував душ, туалет, посадив сад.
Згідно довідки КП «ХРБТІ» державна реєстрація житлового будинку відбулася на підставі нотаріально посвідчених договорів.
Позивач просить суд визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкоємства за законом після смерті ОСОБА_5.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який раніше належав ОСОБА_4 за набувальною давністю, а в цілому визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 25,2 кв.м. житловою площею 12,80 кв.м. літній душ літ. «Г». вбиральня літ. «Д», огорожа №1, ворота № 2, свердловина літ «К».
В судове засідання позивач та відповідачі не з'явились, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 належав по праву приватної власності за архівними матеріалами КП «ХРБТІ»:
в 1/2 частині ОСОБА_4 на підставі договору посвідченому Комарівської сільскою радою 18.06.1936 року р. № 243;
в 1/2 частині прадіду позивача - ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого Мереф'янською державною нотаріальною конторою 01.12.1947 року р.№ 10803/ХІ (а.с.8).
В інвентаризаційних архівних матеріалах КП «ХРБТІ» на будинок знаходиться також копія договору дарування, посвідченого Мереф'янською державною нотаріальною конторою 03.06.1960 року р. № 2257, яким ОСОБА_5 подарував ОСОБА_4 1/2 частину житлового будинку, але цей договір в БТІ не був зареєстрований, право власності за ним не було отримано, тому житловий будинок знаходиться в спільної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про що свідчить довідка КП «ХРБТІ» від 11.03.2013 року № 23.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 22.02.1996 року(а.с.10).
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 стала, згідно ст.ст. 529, 549 ЦК України 1963 року, його донька - бабуся позивача ОСОБА_6, яка прийняла спадщину фактично, бо була зареєстрована разом з батьком, вона звернулася до 1 Державної нотаріальної контори Харківського району, але не отримала свідоцтво на спадщину на 1/4 частину житлового будинку в АДРЕСА_1.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що свідчить свідоцтво про смерть від 10.07.2001 року НОМЕР_2 (а.с.11).
В подальшому після смерті бабусі ОСОБА_6 в 2001 році спадщину прийняв ОСОБА_1, її онук, згідно ст.ст. 530, 549 ЦК України 1963 року, бо відповідач ОСОБА_2 на спадщину після діда ОСОБА_5 не претендувала, не заперечувала, щоб 1/2 частина житлового будинку в АДРЕСА_1 належала ОСОБА_1
Позивач ОСОБА_1 був зареєстрований разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про що свідчить будинкова книга, свідоцтва про народження та шлюб(а.с.29-35).
Інший співвласник житлового будинку - рідний брат прадіда - ОСОБА_4 - ніколи в будинку не мешкав, був військовим, зареєстрованим в м. Самарканд Узбекистан, останній раз його бачили сусіди в м. Південне в 60 роках, будинок залишив напризволяще, що підтверджено актом від 22.02.2013 року, складеним депутатом Південноміської Ради за участю сусідів (а.с.9).
В акті від 22.02.2013 року також зазначено, що в зазначеному будинку постійно з 1946 року по 1996 рік, мешкав прадід ОСОБА_5.
ОСОБА_5 ремонтував, користувався усім будинком та присадибною ділянкою в цілому.
Після смерті ОСОБА_5 з 1996 року його донька - бабуся позивача ОСОБА_6, користувалась будинком, проводила його капітальний ремонт, сплачувала податки за земельну ділянку, утримувала будинок в доброму стані, вкладала в це власні кошти та труд до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що свідчить акт. Після смерті бабусі в 2001 році ОСОБА_1 добросовісно заволодів усім будинком, у тому числі 1/2 частиною житлового будинку - майном співвласника - родича ОСОБА_4
З 1946 року по цей час родина позивача: прадід ОСОБА_5, бабуся ОСОБА_6, мати ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 відкрито, безперервно володіють нерухомим майном - житловим будинком - більш ніж 60 років.
Позивач зробив капітальний ремонт даху, побудував душ, туалет, посадив сад, що підтверджено актом від 22.02.2013 року.
Згідно довідки КП «ХРБТІ» державна реєстрація житлового будинку відбулася на підставі нотаріально посвідчених договорів.
Згідно з ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи до іншої особи. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припиняється внаслідок його смерті/ ст.1218 ЦК України/.
Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном -протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно до вимог ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» №1952-ІУ від 01.07.2004 року, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.
Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, відповідно до п. 10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту №7/5 від 07.02.2002 року є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
У зв'язку з тим, що побудований житловий будинок не порушує права та інтереси інших осіб, суд вважає, що вимоги позивача є законними і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати, у відповідності до ст.ст. 11, 88 ЦПК України, суд залишає за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 197, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,ст.ст.529, 549 ЦК України (1963 року), ст.ст.16, 328, 344, 1216 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкоємства за законом після смерті ОСОБА_5.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який раніше належав ОСОБА_4 за набувальною давністю, а в цілому визнати за ОСОБА_1 право власності на житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 25,2 кв.м. житловою площею 12,80 кв.м. літній душ літ. «Г». вбиральня літ. «Д», огорожа №1, ворота № 2, свердловина літ «К».
Судові витрати залишити за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: