Справа № 0907/18695/2012
Провадження № 2-а/344/226/13
21 березня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Польської М.В.
при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..
з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,представників відповідача Цахнюк Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення про примусове повернення іноземного громадянина, -
ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області від 02.11.2012 року №36/8 про примусове повернення громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 25.02.2013 року залучено до участі у справі як третю особу яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5.
У позовній заяві зазначено, що 02.11.2012 року рішенням №36/8 Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області вирішено повернути позивача в Федеративну Республіку Нігерія. Позивач просив скасувати вказану постанову, оскільки, за його словами, він не поновився на навчання в медичний навчальний заклад та має об'єктивної можливості повернутися на Батьківщину з огляду на складну суспільно-політичну ситуацію в Нігерії. В той же час представник позивача також зазначила, що позивач проживає із ОСОБА_5, яка являється громадянкою України.
В судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги поданої позовної заяви підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали з підстав зазначених в запереченні від 21.02.2013 року, вважають позов безпідставним, а вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які надані позивачем на обґрунтування позовних вимог та докази відповідача на заперечення вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.11.2012 року рішенням №36/8 Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області вирішено повернути позивача в Федеративну Республіку Нігерія (а.с.8, 26).
Підставою примусового повернення в країну походження громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є те, що з 01.09.2008 року до 06.12.2011 року даний іноземний громадянин навчався в Івано-Франківському державному медичному університеті. Наказом №547-0 від 07.12.2011 року ОСОБА_2 був відрахований із навчального закладу, в зв'язку з порушенням умов контракту (а.с.10,28).
Постановою Івано-Франківського міського суду від 01.11.2012 року у справі №0907/17066/2012 ОСОБА_2, який визнав свою вину, було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст..203 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., який сплачено ним (а.с.27).
Відповідно до п.12 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
На підставі ч.1 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їхні дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам національної безпеки України чи охорони громадського порядку, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи СБУ або органи державного кордону, з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Суд також зазначає, що відповідно до вимог Наказу МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, СБУ України від 23.04.2012 № 353/271/150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2012 р. за № 806/21119 «Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства» (п.2.1) рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства готується у двох примірниках посадовою особою територіального органу, територіального підрозділу ДМС, органу охорони державного кордону (стосовно іноземців, яких затримано у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) та органу СБУ і затверджується начальником (заступником начальника) відповідного органу або особою, яка виконує його обов'язки, за наявності підстав, зазначених у пункті 1.6 розділу І цієї Інструкції, з подальшим повідомленням щодо рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства протягом 24 годин прокуророві за територіальністю про підстави прийняття такого рішення. Інформація надсилається відомчою електронною поштою (факсимільним зв'язком) відповідно до ДМС, Департаменту охорони державного кордону Адміністрації Держприкордонслужби та СБУ. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець повинен виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення іноземців може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду обчислюється з дня винесення такого рішення. Один із примірників рішення про примусове повернення негайно видається іноземцю, стосовно якого воно прийнято. Інший примірник залишається в органі, який його прийняв. У разі прийняття рішення про примусове повернення в паспортному документі іноземця скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні, та проставляється штамп, зразок якого наведено в додатку 3 до цієї Інструкції. Якщо рішення про примусове повернення супроводжується забороною в'їзду в Україну, у паспортному документі іноземця проставляється відмітка про заборону в'їзду. Начальник територіального органу, територіального підрозділу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, який прийняв рішення про заборону подальшого в'їзду іноземця в Україну, у п'ятиденний строк інформує про це Головний центр обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України, надіславши відповідно оформлене доручення, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 2001 року № 35 «Про затвердження Положення про порядок надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень правоохоронних і розвідувальних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон України». Іноземець зобов'язаний самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване позивачем рішення№36/8 від 02.11.2012 року Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області отримане ним 02.11.2012 року, а також підписано ОСОБА_2 про зобов'язання покинути територію України до 30.11.2012 року (а.с.26).
Окрім того, у паспортному документі іноземця ОСОБА_2 проставлено відмітку про примусове повернення в країну походження та зобов'язання до 30.11.2012 року залишити територію України (а.с.9).
Слід зазначити, що листом №2385 від 02.11.2012 року відповідач повідомив прокурора м. Івано-Франківська про прийняте рішення про примусове повернення громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_2 (а.с.29).
В судовому засіданні представник позивача підтвердила, що позивач прибув в 2009 році до України для здобуття освіти. Позивач також зазначив, що він є християнином за релігійними переконаннями (з народження). Також за поясненнями представника відповідача до Управління Державної міграційної служби України не надходило офіційних документів щодо переслідувань християн на території Федеративної Республіки Нігерія. Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи позивача та його представника щодо неможливості повернення до Федеративної Республіки Нігерія через можливе переслідування його як християнина, не є обґрунтовані.
Відповідно до п.13 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій-дванадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію. В той же час позивачем не надано доказів, що в Україну він прибув з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, як і не надано будь-яких інших документів про те, що укладено шлюб громадянина ФР Нігерія з громадянкою України, а також очікування народження дитини від фактичного проживання однією сім'єю.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не є обґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.4, 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 86,99,100,158-163 КАС України, суд -
В адміністративному позові ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області від 02.11.2012 року №36/8 про примусове повернення громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в п'ятиденний строк з дня їх проголошення.
Суддя Польська М.В.