КК Справа № 614/351/13-а
2-а/614/13/13
Категорія 100
01 квітня 2013 року Борівський районний суд Харківської області в складі :
головуючого судді Федченко В.М.
при секретарі Стрілець Л.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Борова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
13.10.2008 р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р., зобов'язати управління Пенсійного фонду в Борівському районі Харківської області нарахувати на користь позивача недоплачену позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовував наступним. Позивач є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2006-2007 років не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів, установлений КАС України, пропустив мотивуючи це необізнаністю діючого законодавства України.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просить нарахувати йому, як дитині війни державну соціальну допомогу в межах, встановлених чиним законодавством України.
Представник відповідача заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на наступне. Частина 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» встановлює норму, згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим для розрахунку доплати до пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни» величина мінімальної пенсії за віком, на законодавчому рівні не встановлена, оскільки норматвно-правовими актами, які діють на території України, для окремих категорій населення країни встановлені різні величини показника мінімальної пенсії. Також відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_2 та має статус «Дитина війни» (а.с.7).
Враховуючи соціальний статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
В позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача провести нарахування невиплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державна соціальна гарантія - встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Другий розділ Закону України «Про соціальний захист дітей війни» містить в собі дві статті: стаття 5. Пільги дітям війни; Стаття 6. Державна соціальна підтримка дітей війни.
Таким чином, із аналізу вказаних норм вбачається, що державна соціальна підтримка осіб, яким надано статус «Дитина війни», включає надання державної соціальної допомоги та пільг.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час розгляду справи, було встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністратвного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, визначені статтею 100 КАС України. Пропущення строку звернення до адміністративного суду було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (частина перша). Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом (частина друга). В даному випадку суд не визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, оскільки позивач мав змогу звернутися до суду в строки позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 1, 5,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14,18, 22, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області нарахувати на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) підвищенням до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» за 2007 рік з 13.10.2007 року по 31.12.2007 рік.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Борівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її винесення апеляційної скарги, або з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Борівського
районного суду: Федченко В.М.