Справа № 727/1792/13
Провадження № 1-КП/727/44/13
02 квітня 2013 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді - Кирилюк Л.К.
при секретарі - Палилюлько Н.О.
з участю прокурора - Колун В.П.
з участю захисника - ОСОБА_1
з участю обвинуваченого - ОСОБА_2
з участю законного представника обвинуваченого - ОСОБА_3
з участю потерпілого - ОСОБА_4
з участю перекладача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці угоду про примирення від 20 лютого 2013 року, яка надійшла до суду разом із кримінальним провадженням № 1-КП/727/44/13 за обвинувальним актом, який надійшов з прокуратури Шевченківського району м. Чернівців, по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Первомайське Маловисківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, дітей не має, непрацюючого, раніше несудимого, проживаючого з бабусею в АДРЕСА_1,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, -
ОСОБА_2 21 січня 2013 року приблизно о 05 годині через відчинені двері зайшов в кімнату НОМЕР_2 готелю "Турист", який розташований по вулиці Червоноармійській, № 184 м. Чернівців, де побачив, що її мешканець ОСОБА_4 спить. Скориставшись цим, реалізуючи умисел на заволодіння чужим майном, який виник у нього раптово, таємно викрав з подушки майно, яке належить на праві власності потерпілому ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон марки "Айфон-4" вартістю 3000 грн., в якому знаходився стартовий пакет № НОМЕР_1 вартістю 40 грн., на рахунку якого грошей не було, а всього на суму 3040 грн., завдавши потерпілому матеріальної шкоди на цю суму, з викраденим з місця вчинення злочину скрився, розпорядившись ним на власний розсуд. Своїми діями він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), його дії за цією статтею кваліфіковані правильно.
ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю. Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_2, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, з якими він погодився в судовому засіданні.
В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України 20 лютого 2013 року уклали угоду про примирення на тих умовах, що ОСОБА_2 повністю визнає свою винуватість у таємному викраденні 21 січня 2013 року приблизно о 05 годині в кімнаті НОМЕР_2 готелю "Турист" в м. Чернівці по вулиці Червоноармійській, № 184, де проживав потерпілий ОСОБА_4, його майна на загальну суму 3040 грн. та в повному обсязі відшкодував спричинену його діями матеріальну шкоду в цій сумі.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_2 за ст.185 ч.1 КК України у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850 гривень.
На момент підписання угоди про примирення потерпілий ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_2, його законний представник ОСОБА_3 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.3 п.2) КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 п.2) КПК України), про що їм було роз'яснено.
Підозрюваний ОСОБА_2 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.5 п.
1) КПК України, а потерпілий ОСОБА_4 погодились з тим, що будуть позбавлені права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення (окрім випадку невиконання ним у подальшому умов угоди) і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Підозрюваний ОСОБА_2 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про примирення (ст.476 КПК України) потерпілий ОСОБА_4 має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_2 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, його законний представник, потерпілий ОСОБА_4 підтвердили факт примирення, просять затвердити укладену між ними угоду про примирення і призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850 гривень.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз'яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з'ясовано у потерпілого ОСОБА_4, що він розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.
Кваліфікація вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ст.185 ч.1 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про примирення.
Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов'язання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує умови угоди про примирення, укладеної 20 лютого 2013 року між ним та потерпілим ОСОБА_4, і узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 850 грн., вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який раніше не скоював ніяких правопорушень, до кримінальної відповідальності притягається вперше, є неповнолітнім, навчається, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 20 лютого 2013 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_4.
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч.1 КК України та призначити йому за цією статтею узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК