16 жовтня 2012 року Справа №1915/13126/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого-судді Базан Л.Т.
при секретарі Пилипець О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ВС1№040891 від 27.07.2012 року у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 ,ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що інспектором при притягненні його до адміністративної відповідальності не були з'ясовані та не доведені обставини, які б свідчили про наявність у його діях ознак проступку, за який встановлена адміністративна відповідальність, оскільки 27.07.2012 року він с. Жирове Жидачівського району Львівської області не порушував встановлених ПДР правил обгону, а лише здійснив об'їзд гужового транспортного засобу , який рухався із швидкістю меншою за 30км/год. Також не перевищував встановлену швидкість руху в населеному пункті, фотозйомка належного йому автомобіля здійснювалась приладом Візир, який не працює в автоматичному режимі. Вказує, що інспектор ДАІ його пояснень не взяв до уваги. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення на нього накладено неправомірно, тому просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення , а провадження у справі закрити.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав із мотивів викладених в ньому та просив його задовольнити.
Представник відповідача - ВДАІ УМВС України в Львівській області у судове засідання не з'явився та не повідомив суду причини своєї неявки, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВС1№040891 від 27.07.2012 року інспектором ДАІ Жидачівського РВ УМВСУ в Львівській області встановлено, що гр. ОСОБА_1 27.07.2012 року о 19 год. 20 хв. в с. Жирове Жидачівського району Львівської області, керуючи автомобілем марки «КІА» державний номерний знак «НОМЕР_1», здійснив обгін транспортного засобу на ділянці дороги із обмеженою оглядовістю, при цьому пересік суцільну лінію дорожньої розмітки, і перевищив встановлену швидкість руху на 35км/год, рухався із швидкістю 95 км/год в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45. ( додаток 1) , швидкість вимірювалася приладом «Візир» № 0812411, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122, ч. 2 ст.122 КУпАП і на нього накладено штраф в розмірі 510 грн.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВС1№ 285437 від 27.07.2012 року складеного інспектором ДАІ Жидачівського РВ УМВСУ в Львівській області Пастор П.В., ОСОБА_1 27.07.2012 року о 19 год. 19 хв. в с. Жирове Жидачівського району Львівської області, позначеному дорожнім знаком 5.45 керував автомобілем марки «КІА» державний номерний знак «НОМЕР_1», перевищив встановлену швидкість на 35 км/год., рухався із швидкістю 95 км/год., швидкість вимірювалась приладом «Візир» №0812411, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України, що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 122 КУпАП
У відповідності до п. 14.6 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., обгін заборонено, зокрема, на перехресті, крім випадків, коли обганяються двоколісні транспортні засоби без бокового причепа та у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Згідно додатку 2 до ПДР дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено, позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей, лінію 1.1 перетинати забороняється.
Відповідно до п.12.9 б Правил дорожнього руху України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
У відповідності до п.12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Ч.1 статті 122 КУпАП передбачає, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ч.2 статті 122 КУпАП передбачає, що порушення водіями транспортних засобів правил обгону і зустрічного роз'їзду тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються водії транспортних засобів за порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Так, відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення та накладенні стягнення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ч. 1. ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Відповідно до ч. 2 даної статті, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Із викладених у адміністративному позові доводів позивача ОСОБА_1 та його пояснень у судовому засіданні вбачається, що останній 27.07.2012 року в с. Жирове Жидачівського району Львівської області не порушував встановлених ПДР правил обгону, а лише здійснив об'їзд гужового транспортного засобу , який рухався із швидкістю меншою за 30км/год. Також не перевищував встановлену швидкість руху в населеному пункті, фотозйомка належного йому автомобіля здійснювалась приладом Візир, який не працює в автоматичному режимі. Вказує, що інспектор ДАІ його пояснень не взяв до уваги.
Із змісту ст.8 КУпАП, слідує, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які вчинили адміністративне правопорушення.
Згідно ч.ч.2,6 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Однак, незважаючи на вимоги КАС України, представник відповідача у судове засідання не з'явився та не представив належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт перевищення швидкості позивачем, зокрема не надано доказів того, що вимірювальний пристрій «Візир», яким здійснювалася фіксація порушення, є придатним до використання, не представлено сертифікату про проходження ним метрологічної повірки на похибку вимірювання, відомостей, про те, чи допущений працівник ДПС, який склав постанову, до роботи зі спеціальними технічними засобами, а також не спростовано доводів позивача ОСОБА_1 про неправомірність винесення постанови.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122,ч.2 ст. 122 КУпАП слід вважати недоведеним, а тому постанову серії ВС1№040891 від 27.07.2012 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 ,ч.2 ст. 122 КУпАП необхідно скасувати.
Що ж стосується вимог позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то дане питання не входить в компетенцію суду, оскільки суд в даній категорії справ не є уповноваженим органом, який вирішує питання про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому у цій частині вимог слід відмовити у задоволенні позову.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 253, 254, 258, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВС1№040891 від 27.07.2012 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122, ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 510 грн. штрафу - визнати протиправною та скасувати.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЛ. Т. Базан