11.02.2013
Справа 271\394\13-ц
2\271\465\13
І М'ЯМ УКРАЇНИ
11 лютого 2013 року. Суд Червоногвард1йського району міста Макіївки
у складі:
Головуючого: судді Кононихіної Н. Ю.
При секретарі: Мороз Д.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в Місті Макіївці
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Володимирорвича до ПАТ «Шахта ім..ОСОБА_2»,де у якості третьої особи є ФСС Київського району м. Макіївки «про стягнення моральної шкоди»
До суду звернувся із позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Шахта ім..ОСОБА_2»,де у якості третьої особи є ФСС Київського району м. Макіївки «про стягнення моральної шкоди» . Із матеріалів позову вбачається , що ОСОБА_1 більше 10 років працював у вугільній промисловості у небезпечних умовах праці з повним робочим днем під землею в якості ГРОЗа. У результаті роботи з даними умовами праці під землею на «Шахті імені ОСОБА_2» він 16.06.08 року одержав трудове каліцтво у вигляді ушкодження зовнішньої бокової зв*язки правого гомілковостопного суглоба з болевим синдромом. Дане трудове каліцтво визнано професійним ,що підтверджується актом за формою Н-1 № 4.08.2008 року. , актом Н-5 № 348 від 04.08.2008р. , висновком МСЕК від 18.09.08 року , де потерпілому була встановлено безстроково втрата 20 % професійної працездатності ,а також третя група інвалідності .
Також у результаті роботи з даними важкими умовами праці під землею на зазначеному підприємстві відповідач ОСОБА_1 занедужав хронічним професійним захворюванням : хронічним обструктивним радикулітом.. Дане захворювання було визнано професійним, що підтверджується актом за формою П-4 від 22.05.12 року № 27 , висновком ЛТЕК де потерпілому була встановлено безстроково втрата 40 % професійної працездатності .
Висновками МСЭК від 06.06.2012 року потерпілому була встановлена загальна втрата професійної працездатності в розмірі 60 %.
Внаслідок вищевказаних трудового каліцтва й професійні захворювання він перебував на стаціонарному й на амбулаторному лікуванні, що підтверджується виписками з лікувальних установ.
Внаслідок вищевказаних трудового каліцтва й професійні захворювання позивачеві діяльністю підприємства заподіяна моральна шкода.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода укладається у фізичному болі й стражданнях, які фізична особа одержує у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Шкода, що була заподіяна здоров'ю потерпілого ,він вважає непоправною. Ушкодження здоров'я привело до порушення особистих немайнових прав позивача , таких як право на охорону здоров*я та безпечну працю. Внаслідок професійних захворювань та травм позивач став інвалідом 3 групи , і його здоров'я вже ніколи не відновиться до нормального стану. З моменту захворювань дотепер у позивача була порушена його нормальна життєдіяльність. Протягом усього часу розвитку й лікування захворювань позивач був змушений неодноразово звертатися в різні медичні установи й органи для лікування захворювань,які непереборно розвивалися тільки у бік погіршення стану здоров*я позивача .
Згідно приписів лікарів йому протипоказана робота в підземних умовах, віброінструментами, рекомендовано уникати переохолодження, важких фізичних навантажень, контакту з пилом, токсичними газами, у несприятливих мікрокліматичних умовах, також рекомендовані динамічне спостереження й лікування в пульмонолога, кардіолога, окулиста, призначена фізіотерапія, санатарно-курортне лікування й оздоровлення в санаторії . Для позивача важко користуватися суспільним транспортом через те, що йому протипоказано перебувати в середовищі, де існує яка-небудь вібрація.
Таким чином, через трудове каліцтво й професійне захворювання, які спричинили втрату 60 % професійної працездатності позивачі - йому заподіяний істотна моральна шкода , що позивач оцінює в розмірі 65580,00 гривень. При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди, варто виходити з того, що лікарськими висновками позивачеві протипоказана важка робота, контакт із пилом, з газами, робота у несприятливих мыкроклыматичних умовах, позивач почуває себе пригнобленою неповноцінною людиною , що втратив бажану й матеріально забезпечену роботу .
Тому позивач просить стягнути з підприємства відповідача на його користь у зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди 65580 гр.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги .
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги .
У судовому засіданні представник відповідача ПАТ « Шахти ім.. ОСОБА_2 « позовні вимоги визнав частково та пояснив , що позивачем неправильно розраховані суми відшкодування моральної шкоди , хоча обставини справи представник відповідача підтвердив у судовому засіданні та не оспорював .
Представник третьої особи ФСС Київського району м. Макіївки в судове засідання не з'явився , сповіщений про судове слухання ,але не з'явився без поважних причин , тому суд слухає справу в його відсутність. Повідомлення про причини неявки до судового засідання з боку представника відповідача до суду не надходило. Суд вирішує справу на тих доказах ,які надані у судовому засіданні .
Суд , вислухавши сторони , вивчивши матеріали справи , вважає , що позов підлягає частковому задоволенню на підставі ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»; Закону України «Про охорону праці» № 4038-ХН від 25 лютого 1994 року; Постановою пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування морального(немайнового) шкоди»; ст. ст. 23, 1167, 1187 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 21, ч. 4 ст. ч. 1 ст. 46 Конституції України, Міжнародної Конвенції про захист прав людини й основних
У судовому засіданні встановлено : ОСОБА_1 більше 10 років працював у вугільній промисловості у небезпечних умовах праці з повним робочим днем під землею в якості ГРОЗа. У результаті роботи з даними умовами праці під землею на «Шахті імені ОСОБА_2» він 16.06.08 року одержав трудове каліцтво у вигляді ушкодження зовнішньої бокової зв*язки правого гомілковостопного суглоба з болевим синдромом. Дане трудове каліцтво визнано професійним ,що підтверджується актом за формою Н-1 № 4.08.2008 року. , актом Н-5 № 348 від 04.08.2008р. , висновком МСЕК від 18.09.08 року , де потерпілому була встановлено безстроково втрата 20 % професійної працездатності ,а також третя група інвалідності .
Також у результаті роботи з даними важкими умовами праці під землею на зазначеному підприємстві відповідач ОСОБА_1 занедужав хронічним професійним захворюванням : хронічним обструктивним радикулітом.. Дане захворювання було визнано професійним, що підтверджується актом за формою П-4 від 22.05.12 року № 27 , висновком ЛТЕК де потерпілому була встановлено безстроково втрата 40 % професійної працездатності .
Висновками МСЭК від 06.06.2012 року потерпілому була встановлена загальна втрата професійної працездатності в розмірі 60 %.
Внаслідок вищевказаних трудового каліцтва й професійні захворювання він перебував на стаціонарному й на амбулаторному лікуванні, що підтверджується виписками з лікувальних установ.
Внаслідок вищевказаних трудового каліцтва й професійні захворювання позивачеві діяльністю підприємства заподіяна моральна шкода.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода укладається у фізичному болі й стражданнях, які фізична особа одержує у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Шкода, що була заподіяна здоров'ю потерпілого ,він вважає непоправною. Ушкодження здоров'я привело до порушення особистих немайнових прав позивача , таких як право на охорону здоров*я та безпечну працю. Внаслідок професійних захворювань та травм позивач став інвалідом 3 групи , і його здоров'я вже ніколи не відновиться до нормального стану. З моменту захворювань дотепер у позивача була порушена його нормальна життєдіяльність. Протягом усього часу розвитку й лікування захворювань позивач був змушений неодноразово звертатися в різні медичні установи й органи для лікування захворювань,які непереборно розвивалися тільки у бік погіршення стану здоров*я позивача .
Згідно приписів лікарів йому протипоказана робота в підземних умовах, віброінструментами, рекомендовано уникати переохолодження, важких фізичних навантажень, контакту з пилом, токсичними газами, у несприятливих мікрокліматичних умовах, також рекомендовані динамічне спостереження й лікування в пульмонолога, кардіолога, окулиста, призначена фізіотерапія, санатарно-курортне лікування й оздоровлення в санаторії . Для позивача важко користуватися суспільним транспортом через те, що йому протипоказано перебувати в середовищі, де існує яка-небудь вібрація.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику по справах про відшкодування морального (немайнового) шкоди", суперечки про відшкодування заподіяного фізичній особі моральної шкоди розглядаються, якщо право на його відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з його положень, а також у випадках, передбачених законодавством.
Згідно ст. 13 Закону України «Про страхування», страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, які заподіяли застрахованому професійно обумовлену фізичну або психічну травму при обставинах ,з настанням яких виникає право застрахованої особи на одержання матеріального забезпечення й соціальних послуг.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна людина має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення; право на захист здійснюється особою за його розсудом •
Виходячи з вимог норми пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяного ушкодженням здоров'я або смертю позовна давність не поширюється.
Відповідно до п.6,9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 з 31.03.1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування морального (немайнового) шкоди»: при розгляді справ про відшкодування моральної шкоди, заподіяного працівникові у зв*язку із виконанням ним трудових обов'язків, суд повинен виходити з того, що потерпілий має право звернутися з позовними вимогами в суд безпосередньо, розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру й об*єму страждань (фізичного, щиросердечних, психічних і т.д.), характеру немайнових втрат (у цьому випадку втраті працездатності).
Ст. 23, п. 2 ст. 1167, ст. 1187 Цивільного кодексу України - моральний шкода, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від провини фізичної особи в розмірі, що визначається судом.
Згідно статті 237-1 Кодексу законів про працю України' відшкодування власником , уповноваженим їм органом морального збитку працівникові провадитися у випадку, якщо порушення його законних прав привели до моральним страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і жадають від його додаткових зусиль для організації свого життя.
У відповідності зі ст. 64 Конституцією України конституційні права й волі людини й громадянина не можуть бути обмежені . Згідно вимог ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на соціальне забезпечення у випадку повної, часткової або тимчасової втрати працездатності .
Суд вважає , що через трудове каліцтво й професійне захворювання, які спричинили втрату 60 % професійної працездатності позивачі - йому заподіяна моральна шкода , яку суд стягує у розмірі 18000 гр. з підприємства відповідача на користь ОСОБА_1 При цьому суд виходить із характеру й тривалості страждань, стану здоров'я потерпілого , ваги заподіяної травми , ступеня фізичних і моральних страждань ,пов'язаних з індивідуальними особливостями особи ,якому заподіяна шкода , а саме ,що позивач втратив професійну працездатність на 60 %.., для нього найбільш значимим було питання матер1ального забезпечення , допомозі родині в тому числі й матеріальної , одержання високооплачуваної , хоча й важкій роботі , але він не може таку виконувати, він є тягарем родини ,хворою людиною , що вимагає щоденної допомоги й почуває пост1йну депрес1ю . Позивач змушений докладати зусиль для постійного лікування наявного захворювання , тому що мало того ,що воно є невиліковним - захворювання швидко прогресує ,якщо не піклуватися й не додавати щоденних зусиль для стану його ремісії. Тому суд визначає моральну шкоду що, заподіяна позивачеві в розмірі 18000 гр.
На підставі вказаного та керуючись ст.. ЗУ «Про охорону праці « від 25.02.94 року , Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 з 31.03.1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування морального (немайнового) шкоди» , ст.. 23,1167,1187 ЦК України , ст.. 43,46 Конституції України , ст.. 5,10,60,208,212-215 ЦПК України , суд
Позов ОСОБА_1 Володимирорвича до ПАТ «Шахта ім..ОСОБА_2»,де у якості третьої особи є ФСС Київського району м. Макіївки «про стягнення моральної шкоди» задовольнити частково ,
стягнути з ПАТ «Шахта ім..ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 18000 гр. моральної шкоди .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: