Рішення від 21.03.2013 по справі 237/756/13-ц

Справа № 2-237-777/2013

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року м. Мар'їнка

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А. С.,

при секретарі: Харьковій Л. М.,

за участю сторін по справі:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Мар'їнського району Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Мар'їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в цивільному шлюбі, є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені в 2004 році. Неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачем, знаходиться на її утриманні. За посиланням ОСОБА_1, на теперішній час ОСОБА_3 ухиляється від покладених обов'язків на утримання дитини. Позивач, з урахуванням того, що ОСОБА_3 працевлаштований, отримує регулярний дохід, має можливість надавати допомоги, просить в судовому порядку встановити відповідачу обов'язок сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явилась, наполягала на задоволенні позовних вимог, надала пояснення аналогічні викладеним в позові, крім того зазначила наступне. Так, відносини між сторонами з часу припинення фактичних шлюбних відносин зовсім зіпсувалися, ОСОБА_5 не проявляє бажання спілкуватися зі своєю донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Домовленості про сплату аліментів з ОСОБА_3 позивачем не досягнуто. ОСОБА_1 акцентувала увагу суду, що причиною пред'явлення позову про сплату аліментів, є намір отримання стабільної матеріальної допомоги зі сторони відповідача на утримання доньки, так потрібної для придбання продуктів харчування, одягу, ліків, інших речей, які слугують для забезпечення повноцінного розвитку дитини.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, просить справу розглянути в його відсутність, з урахуванням письмових заперечень. Так, відповідно до заперечень, поданих відповідачем в порядку ст. 126 ЦПК України, позовні вимоги ОСОБА_1 визнано частково на суму 1/8 частки з усіх видів заробітку щомісячно до повноліття доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник відповідача ОСОБА_2 (діюча на підставі договору про надання правових послуг адвоката від 6 березня 2013 року) у судовому засіданні підтримала позицію свого довірителя, зауважила, що аліменти у розмірі 1/8 (12,5 %) частки від доходу якнайкращим чином забезпечать інтереси неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що при частковому визнані позовних вимог, ОСОБА_3 було враховано, що на його утриманні знаходяться неповнолітні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово непрацездатна дружина ОСОБА_8, яка перебуває в відпустці по догляду за дитиною. Представник відповідача зауважила, що вказаний розмір аліментних платежів визначено з позиції рівності всіх утриманців, з урахуванням ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», за якою сума всіх стягнень не може перевищувати 50 % доходу платника.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, належно з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому адоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Сторони по справі мають спільну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-НО № 291978. Батьківство відповідачем не оспорюється. Цивільні шлюбні відносини сторін припинені, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкають окремо, не підтримують одне одного матеріально. Неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає спільно з матір'ю, що підтверджено довідкою про склад сім'ї, виданою 13 лютого 2013 року КП «МСЄЗ».

Згідно зі ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх не повнолітніх дітей до досягнення повноліття. Згідно ч. 1, 2 с. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій формі і (або) натуральній формі.

За позицією позивача участі в матеріальному утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_3 не приймає. Відповідно до письмових заперечень відповідача, ним оспорюються такі посилання позивача. Так, за позицією ОСОБА_3, після припинення фактичних шлюбних відносин, неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 періодична жила з відповідачем, та з його батьками, при цьому дитині купували речі, одяг, сплачували заняття з репетиторами, більш того донька й наразі матеріально забезпечена зі сторони відповідача. Суд, не приймає до уваги посилання ОСОБА_3 щодо утримання ним неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у спосіб придбання дитячих іграшок, продуктів харчування, взуття, як підставу для відмови в задоволенні позову. Так, ці посилання відповідача не підтверджено належно допустимими доказами, як того вимагає ст. 60 ЦПК України. Більш того, суд зауважує, що дії, які вказує ОСОБА_3 в письмових запереченнях, направлені на матеріальну підтримку неповнолітньої дитини, є абсолютним правом відповідача для доставляння радощів десятирічній доньці та розвитку неповнолітньої. Обов'язок батьків по утриманню дитини не обмежується у вирішенні лише питань придбання предметів для ігор, речей (яких саме в запереченнях відповідача не вказано), а й включають в себе розрахунки на забезпечення побутових потреб, на нормальне, зважене існування у суспільстві.

Способом виконання обов'язку з утримання дитини, при неможливості дотримання положення ч. 2 ст. 181 СК України, є - сплата одним з батьків аліментів на утримання дитини. З аналізу відповідних норм СК України можна зробити висновок, що аліментами є грошові кошти на утримання дитини, які: 1) відраховуються за добровільно поданою одним з батьків заявою з його заробітної плати, пенсії, стипендії (ст. 187 СК); 2) сплачуються добровільно одним з батьків на підставі укладеного між батьками договору про сплату аліментів (ч. 1 ст. 189 СК); 3) стягуються з одного з батьків на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі невиконання ним свого обов'язку за договором про сплату аліментів (ч. 2 ст. 189 СК); 4) стягуються з одного з батьків за рішенням суду (ч. 3 ст. 187 СК). Домовленості про добровільну виплату аліментів на утримання дитини між сторонами не досягнуто, тому розв'язання виниклих спірних відносин сторін доцільно розв'язати в судовому порядку.

З урахуванням вказаного, враховуючи роз'яснення постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо встановлення аліментних зобов'язань відповідачу ОСОБА_3 є обґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує: - стан здоров'я платника аліментів та дитини (інформації про хворобливий стан суду не надано); - матеріальне становище платника аліментів (відповідач має працездатний вік, протипоказань відносно умов праці не надано, на теперішній час працевлаштований, отримує стабільний середньомісячний дохід у розмірі 8 886,87 гривень); - наявність у відповідача грошових зобов'язань. З матеріалів справи встановлено, що відповідач є батьком трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнення аліментів на яку заявлено, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (підтверджено свідоцтвом про народження серії І-НО № 356119), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (підтверджено свідоцтвом про народження серії І-НО № 501648). Ці обставини є суттєвими та підлягають врахуванню при вирішенні спірних відносин, оскільки беззаперечно відповідач несе витрати з утримання своїх неповнолітніх дітей, з матір'ю яких мешкає однією сім'єю в зареєстрованому шлюбі. Заперечення відповідача в частині знаходження на його утриманні наразі непрацездатної дружини ОСОБА_8, суд не приймає, оскільки доказів отримання останньою самостійного доходу від трудової діяльності до народження дитини, - суду не надано.

Посилання відповідача, представника відповідача на положення ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», за якою загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами, є помилковим. Так, з довідки про доходи відповідача, виданої ДТЕК «Курахівська ТЕС» вбачається, що жодних утримань за виконавчими листами ОСОБА_3 не несе, аліменти з його доходу не стягуються. Таким чином, розмір аліментів, що підлягає стягненню на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 має бути визначено, не від частки максимальної суми всіх стягнень (від 50 % доходу платника), як вказує в судовому засіданні представник відповідача, а від частки всіх доходів.

На думку суду, розмір аліментів визначений в вигляді 1/6 частини доходу ОСОБА_3 щомісячно, грунтується на законних підставах та якнайкращим чином забезпечить участь відповідача на рівні з позивачем в утриманні доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Окрім того, суд звертає увагу, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України, тобто за жодних обставин не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

На підставі ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 14 лютого 2013 року і до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис) А.С. Клікунова

З оригіналом згідно

Суддя

Секретар Дата документу 21.03.2013

Попередній документ
30319984
Наступний документ
30319986
Інформація про рішення:
№ рішення: 30319985
№ справи: 237/756/13-ц
Дата рішення: 21.03.2013
Дата публікації: 21.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мар’їнський районний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів