справа № 166/160/13-ц
провадження 2/166/51/13
категорія: 52
смт. Ратне 28 березня 2013 року
Ратнівський районний суд Волинської області в складі:
головуючої судді - Фазан О.З.,
за участю секретаря - Приймачук О.М.,
позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки « Альянс Україна» про стягнення компенсації за час затримки при звільненні та завданої моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до кредитної спілки « Альянс Україна» про стягнення середнього заробітку за час затримання розрахунку за період з 08 червня 2011 року по 22 жовтня 2012 року в розмірі 16560 гривень , відшкодування моральної шкоди в розмірі 6500 гривень.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначила, що вона 08 червня 2011 року була звільнена з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпПУ у зв'язку із скороченням штату працівників Ратнівського відділення КС « Альянс України». На день звільнення з роботи, відповідачем було нараховане заробітну плату за відпрацьований період. Про те, кошти відповідачем не були виплачені їй на день звільнення, а сплачені тільки ,22.10.2012 року. У зв'язку з чим , просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за період затримки
Вважає, що відповідач повинен сплатити моральну шкоду, оскільки через затримку належних їй виплат в її сім'ї постійно відбувалися сварки та нарікання з боку чоловіка по причині скрутного матеріального становища через невиплачену нараховану зарплату. Вона була в розпачі та через напружену обстановку - на межі нервового зриву, психологічно тяжкій ситуації, оскільки навчання в університеті опинилося під загрозою зриву, терміново потрібні були значні кошти для оплати освітньо - кваліфікаційного рівня спеціаліста спеціальності « Соціальна педагогіка» у Волинському національному університеті імені ОСОБА_2. По цій причині була вимушена, попри свої внутрішні переконання, позичити гроші в сумі 6500 гривень у свого свекра ОСОБА_3, так як чоловік оплачував навчання дочки, а її відмовився.
15 березня 2013 року позивач збільшила позовні вимоги , просить стягнути з відповідача 18220,80 гривень середній заробіток за весь час затримки виплати розрахункових коштів за період з 09 червня 2011 року по 19 листопада 2012 року та 6500 гривень компенсацію за заподіяну моральну шкоду .
В судовому засіданні позивачка збільшені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити. Додатково пояснивши, що відповідач мав можливість виплати своєчасно розрахункові кошти при її вивільненні, так як заробітну плату отримувала шляхом виписування видаткового чека із коштів, які сплачували клієнти кредитної спілки за несвоєчасне погашення наданих кредитів ( пені ). В кінці травня 2011 року в касі була наявна сума коштів для проведення розрахунків із нею.
Відповідач звернувся із заявою про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги не визнає повністю.
В поданих письмових заперечення проти позовних вимог зазначив, що вчасно не виплачені розрахункові по причині накладення Ленінським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції арешту на всі рахунки , майно , касу , які належать Кредитній спілці « Альянс Україна» відповідно 21 березня 2011 року, 22 березня 2011 року, 31 березня 2011 року.
З метою виплати звільненим працівникам спілки заробітної плати 13 травня 2011 року зверталися до суду з позовною заявою до виконавчої служби про виключення з опису й арешту майна та грошових коштів у касі та на рахунках у банку кредитної спілки суми нарахованої заробітної плати , в задоволенні якого відмовлено.
В задоволенні стягнення моральної шкоди відмовити, оскільки суму 6500 гривень позивач позичила у свекра, а якби позичила 100000 гривень, то моральні збитки також складали 100000 гривень, в зв'язку з чим дана вимого є безпідставна і надумана .
Суд вислухав пояснення позивача, дослідивши надані сторонами докази, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Як убачається з копії трудової книжки, 10.08.2007 року ОСОБА_1 прийнята на посаду спеціаліста кредитного відділу Кредитної спілки Альянс» ( запис у трудовій книжці № 25). Згідно наказу № 59/1-к від 08.06.2011 року була звільнена з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників за ст. 40 п.1 КЗпПУ (запис у трудовій книжці № 28).
Згідно платіжного доручення № 10913 від 22 жовтня 2012 року Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ перерахував кошти по виконавчому провадженню заробітну плату в розмірі 2071,60 гривень, яка оплачена 19 листопада 2012 року.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього ж Кодексу, якою передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
В судовому засіданні встановлено, що 19 листопада 2012 року відповідач виплатив позивачу нараховану заробітну плату за травень 2011 року, червень 2011 року , невикористану відпустку, вихідну допомогу у розмірі 1857,58 грн., що стверджено довідкою № 5 від 12.01.2012 року відповідача, судовим наказом Ратнівського районного суду від 02 липня 2012 року, який набрав чинності 23 липня 2012 року та виконаний , що підтверджено листом Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 28.01.2013 року, платіжним дорученням № 10913 від 22 жовтня 2012 року Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ з відміткою оплачено 19 листопада 2012 року .
Про те, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09 червня 2011 року по 19 листопада 2012 року відповідачем на користь позивача сплачено не було.
Тобто, при звільненні позивача, їй не були виплачені належні від підприємства, суми в день звільнення, а саме 08 червня 2011 року, а проведено фактично розрахунок 19 листопада 2012 року.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідно виплата. Згідно з п. 5 Порядку нарахування виплат у випадку збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,
провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період, У разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п.8 Порядку).
Відповідно до довідки відповідача № 25 від 26.02.2013 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 49 гривень 92 копійки.
Заробіток за час затримки розрахунку за період з 09 червня 2011 року по 19 листопада 2012 року складає 18220,80 гривень, виходячи із розрахунку 49,92 гривень ( середньоденна заробітна плата ОСОБА_1М.)х 365 днів ( 14+21+22+22+21+22+22+20+21+21+20+20+19+22+22+20+23+13=365)- кількість днів затримки за період з 09 червня 2011 року по 19 листопада 2012 року згідно листів Міністерства праці та соціальної політики України « Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік та 2012 рік « відповідно від 25.08.2010 року № 9111/0/14-10/13 , від 23.08.2011 року № 8515/о/14-11/13) = 18222,80 гривень), що підтверджено розрахунком наданим позивачкою.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимогу про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначені сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не надав суду достатніх, переконливих доказів відсутності своєї вини в несвоєчасному розрахунку з позивачем, а також доказів наявності об'єктивних перешкод в належній організації свого виробництва.
Посилання відповідача , що вжито всіх заходів аби виплатити невиплачені кошти працівникам по заробітній платі та іншим виплатам , оскільки Кредитна спілка « Альянс» звернулась до суду із позовною заявою до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про виключення з опису й арешту майна та грошових коштів в касі та на рахунках в банку кредитної спілки « Альянс Україна» , суми нарахованої заробітної плати , відрядженнях, вихідної допомоги, компенсації за невикористані відпустки працівників, в задоволенні цих позовних вимог відмовлено повністю відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.10.2011 року , яке набрало законної сили 29.10.2011 року, не заслуховують на увагу в силу ст. 43 Конституції України, ст.ст. 2, 21, , 47 ,94, 115, 116, 117 КЗпПУ.
Виходячи з зазначеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до кредитної спілки « Альянс Україна» про стягнення середнього заробітку за час затримання розрахунку , підлягають задоволенню повністю.
Слід зазначити , що судом при вирішенні спірних правовідносин , що підлягає застосуванню врахував практику Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо застосування визначення розміру відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Так , у справі за позовом до приватного підприємства «Укрвертикаль» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2012 року) та справі за позовом до публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди (ухвала колегії суддів
судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року) суд касаційної інстанції за встановлених фактичних обставин справи (щодо відсутності спору про розмір належних до виплати сум) виходив із того, що суди дійшли помилкового висновку про зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням співмірності його розміру із розміром заборгованості із заробітної плати.
Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 до кредитної спілки « Альянс Україна» про відшкодування моральної шкоди суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги частково на суму 1000 гривень, в решті відмовити за недоведеністю, виходячи з наступного
Згідно ст.237-1 КЗпП, у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, власником або уповноваженим ним органом провадиться відшкодування йому моральної шкоди.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачці, ступені фізичних та душевних страждань внаслідок порушення її законних прав, приниженні честі, гідності, знущання з неї як з людини, ігнорування прав, втратою у зв'язку з цим престижу та ділової репутації серед співпрацівників та знайомих, моральними переживаннями, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадянського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, виходячи із принципів : справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України
Суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження доказами заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачу в результаті неправомірних дій відповідача. Так, установлено, що у відповідача перед позивачкою виникла заборгованість по заробітній платі, яка повинна сплачуватися своєчасно, що негативно відобразилося на звичному позивачеві образі життя, вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, що підтверджено розпискою про позику грошей від 25.07.2011 року. Тому , відповідач повинен сплатити позивачу заподіяну неправомірними діями моральну шкоду.
Однак, вирішуючи питання стосовно розміру відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги, терміни заподіяння шкоди, розмір невиплаченої заробітної плати, а тому вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 1000 гривень, а в задоволенні іншої частини позову про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Крім того, на підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок сплаченого відповідно до квитанції 322.104 .1 від 06.02.2013 року Приватбанку смт. Ратне ( моральна шкода ) , витрати на правову допомогу в розмірі 100 гривень , що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера № 28 від 05.02.2013 року.
Керуючись ст.ст. 2, 21, 47 ,94, 115, 116,117, 237-1 КЗпПУ , ст. 43 Конституції України, ст. 23 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до кредитної спілки « Альянс Україна» про стягнення компенсації за час затримки при звільненні та завданої моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з кредитної спілки « Альянс Україна» на користь ОСОБА_1 18220 ( вісімнадцять тисяч двісті двадцять ) гривень 80 копійок середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 09 червня 2011 року по 19 листопада 2012 року .
Стягнути з кредитної спілки « Альянс Україна» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 ( одна тисяча ) гривень.
Стягнути з кредитної спілки « Альянс Україна» на користь ОСОБА_1 100 ( сто ) гривень за надання правової допомоги.
Стягнути з кредитної спілки « Альянс Україна» на користь ОСОБА_1 114 ( сто чотирнадцять ) гривень 70 копійок судового збору.
Стягнути з кредитної спілки « Альянс Україна» в доход держави 229 ( двісті двадцять дев'ять ) гривень 40 копійок .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Фазан О.З.