Ухвала від 20.03.2013 по справі 2а-6233/11/0523

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2013 р. м. Київ К/9991/52674/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Малиніна В.В.,

Весельської Т.Ф.,

Ситникова О.Ф.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька (далі -УПФ) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зазначив, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, звернувся до УПФ з заявою про приведення їх у відповідність до вимог закону. Однак, відповідач відмовив йому в цьому.

Просив суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій з 1 березня 2011 року.

Постановою Київського районного суду міста Донецька від 27 травня 2011 року позовні вимоги задоволено -зобов'язано УПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 1 березня 2011 року, з урахуванням положень статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року постанову суду першої інстанції змінено в частині періоду перерахунку та зобов'язано здійснити перерахунок з 1 березня по 22 липня 2011 року.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленого ним рішення.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною четвертою статті 54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, виходили із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами та дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини першої зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Постановою Кабінету Міністрів від 6 липня 2011 року № 745 на виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»встановлені фіксовані розміри пенсій. Дана постанова набрала чинності 23 липня 2011 року.

З огляду на такі вимоги чинного законодавства апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині періоду перерахунку пенсії позивача.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційний суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а тому ухвалене ним судове рішення, відповідно до частини першої статті 224 КАС України, підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В.Малинін

Т.Ф.Весельська

О.Ф.Ситников

Попередній документ
30319512
Наступний документ
30319514
Інформація про рішення:
№ рішення: 30319513
№ справи: 2а-6233/11/0523
Дата рішення: 20.03.2013
Дата публікації: 01.04.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: