"19" березня 2013 р. м. Київ К/9991/46478/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Олексієнка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою прокуратури Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року,
В січні 2011 року позивач звернулась до суду з позовом до прокуратури Чернігівської області з позовними вимогами про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року, позовні вимоги задоволено. Зобов'язано прокуратуру Чернігівської області виплатити ОСОБА_4 грошову допомогу, передбачену ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 26 травня 2000 року № 113 о/с позивача було звільнено у відставку з посади заступника начальника відділу -начальника слідчого відділення Бобровицького районного відділу УМВС з 29 травня 2000 року за підпунктом «а»пункту 65 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. При звільненні їй було виплачено вихідну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 у сумі 865,00 грн.
Згідно довідки від 03 лютого 2011 року №2/9-388, виданої Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, ОСОБА_4 з 29 травня 2000 року по 30 листопада 2010 року отримувала пенсію по лінії МВС України за вислугу років.
Відповідно до наказу прокурора Чернігівської області від 25 вересня 2000 року № 626 позивач призначена на посаду слідчого прокуратури Бобровицького району.
Наказом прокурора Чернігівської області від 11 жовтня 2010 року позивача звільнено з 07 жовтня 2010 року з посади слідчого прокуратури Бобровицького району за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
На звернення позивача до прокурора Чернігівської області від 05 листопада 2010 року з проханням виплатити їй грошову допомогу при звільненні відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», листом першого заступника прокурора Чернігівської області від 15 листопада 2010 року № 11/1/1-239 ОСОБА_4 було відмовлено в цьому з посиланням на те, що вона вже отримала вихідну допомогу при звільненні з органів внутрішніх справ у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про відсутність обмежень отримання позивачем грошової допомоги, передбаченої частиною 15 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію через отримання вихідної допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ.
Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що при звільненні з прокуратури позивач мала стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за вислугою років відповідно до зазначеної норми, що підтверджується копією трудової книжки та наявними в матеріалах справи копіями довідок.
Відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача права на отримання грошової допомоги відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу прокуратури Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк М.М. Олексієнко