"21" березня 2013 р. м. Київ К/9991/44865/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 14 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2011 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: про стягнення недоплаченої йому щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2002 -2010 роки.
Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 14 березня 2011 року позов задоволено.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар нарахувати та виплатити ОСОБА_4 недоплачену йому щорічну одноразову допомогу на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2009 -2010 роки.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2011 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач має статус особи, ліквідатором на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням, у зв'язку з чим має право на пільги, встановлені статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Щодо виплат у 2009 - 2010 роках, то слід зазначити, що Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та «Про Державний бюджет України на 2010 рік»надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Кабінетом Міністрів України у 2009 - 2010 роках таке право використано не було, а тому вказані норми не підлягають застосуванню під час визначення розміру виплат, передбачених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Крім того, апеляційним судами вірно застосовано положення ст. ст. 99, 100 КАС України, оскільки відповідач наполягав на відмові позивачу у задоволенні позову через пропуск строку звернення з позовом до суду.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар залишити без задоволення.
Постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 14 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку, які встановлені ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно.
Пом. судді: О.П.Торута: