"20" березня 2013 р. м. Київ К/9991/52753/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Малиніна В.В.,
Весельської Т.Ф.,
Ситникова О.Ф.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області про перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої суми,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2011 року,
28 березня 2011 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області (далі -УПФ) в якому просив:
зобов'язати УПФ здійснити нарахування та виплату основної державної пенсії по інвалідності ІІІ групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком починаючи з 1 січня 2004 року; основної державної пенсії по інвалідності ІІ групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно з статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 9 лютого 2006 року;
зобов'язати УПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ІІІ групи, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, віднесеному до 1 категорії, збільшивши її розмір на 12% згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13 липня 2004 року, починаючи з 1 вересня 2004 року та у 3,5 рази згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня 2005 року, починаючи з 1 січня 2006 року;
зобов'язати УПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, віднесеному до 1 категорії, збільшивши її розмір на 12% згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13 липня 2004 року та у 3,5 рази згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня 2005 року, починаючи з 9 лютого 2006 року;
Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 5 квітня 2011 року зазначені позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано, а позовні вимоги залишено без розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленого ним рішення та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
За перевіркою матеріалів справи та судових рішень, залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд, виходив з того, що, заявлені позивачем 28 березня 2011 року позовні вимоги про перерахунок пенсії, починаючи з 1 січня 2004 року, пред'явлені поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Вважав, що отримуючи пенсію увесь цей він мав знати про її неналежний розмір, а тому дійшов висновку, що строк звернення до суду пропущено без поважних причин.
Однак, такий висновок суду не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та залишаючи без розгляду вимоги позивача, не врахував того, що хоча би в межах строку звернення до суду він має право на захист свого права, яке вважає порушеним, та відповідно, не лише не встановив обставин в межах цього строку і не перевірив їх доказами, але й не визначився з цими межами, а, відтак, прийшов до помилкового висновку, залишивши позов взагалі без розгляду, виключно з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Оскільки, відповідно до частини першої статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а зазначені обставини не були встановлені, то прийняте у справі рішення апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Згідно статті 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга). Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом (частина четверта).
Керуючись статтями 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2011 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Судді В.В.Малинін
Т.Ф.Весельська
О.Ф.Ситников