Головуючий у 1-й інстанції: Мельник В.Я.
Суддя-доповідач:Шевчук С.М.
іменем України
"28" березня 2013 р. Справа № 2а-5617
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Бучик А.Ю.
Одемчука Є.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "29" жовтня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 29.10.2012 року визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 02.02.2011 по 22.07.2011 року.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат за вказаним законом проводиться за рахунок коштів Державного бюджету, в межах наданих розрахунків та виділених коштів з державного бюджету.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області, має статус громадянина, який постраждав від Чорнобильської катастрофи, проживає в зоні радіаційного забруднення. Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати.
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
За змістом ст. 51 зазначеного Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі особам:
2 категорії - 30% мінімальної пенсії за віком;
3 категорії - 25% мінімальної пенсії за віком;
4 категорії - 15% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836 та № 530 від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком. Адже чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. Тому посилання в апеляційній скарзі з приводу помилкового застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин є безпідставними.
Щодо періоду, за який має бути нараховано та виплачено додаткову пенсію, то суд правильно визначив його відповідно до ч.2 ст.99 КАС України - у межах строку звернення до суду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "29" жовтня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області вул. Андріївська, 48-а,м. Березне,Рівненська область,34600