Головуючий у 1-й інстанції: Мельник В.Я.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"19" березня 2013 р. Справа № 2а-6622
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Шевчук С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "16" жовтня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
ОСОБА_4 звернулася до Березнівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 16 жовтня 2012 року позов задоволено частково.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі здійснити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 15.03.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням виплачених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Вiдповiдно до ст.195 Кодексу адмiнiстративного судочинства України суд апеляцiйної iнстанцiї переглядає судовi рiшення суду першої iнстанцiї в межах апеляцiйної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, є пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Березнівському районі, проживає в с.Моквин Березнівського району Рівненської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також є потерпілим від аварії на ЧАЄС 4-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст.39 Закону, відповідачу слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836.
Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягають саме статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".
Тому позивач, відповідно до ст.39 Закону, як непрацюючий пенсіонер, має право отримувати доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду 1-ї інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "16" жовтня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: А.Ю.Бучик С.М. Шевчук
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області вул. Андріївська, 48-а,м. Березне,Рівненська область,34600