Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"12" березня 2013 р. Справа № 0670/7640/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Шевчук С.М.,
при секретарі Соморовій В.А.
за участю сторін:
від позивача: Матюшенко Д.В.,
від відповідача: Подибайло В.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Житомирської митниці на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" січня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техна" до Житомирської митниці про скасування податкового повідомлень - рішень,
У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техна" (далі - ТОВ "ВО "Техна") звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці про скасування податкових повідомлень - рішень форми "Р" №№ 58, 59 від 24 жовтня 2012 року. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що при ввезенні позивачем в Україну товарів протягом 2009-2010 років контролюючим органом було здійснено перевірку відомостей, задекларованих декларантом від імені ТОВ "ВО "Техна" у вантажно - митних деклараціях під час митного оформлення вантажу та випущено товар у вільний обіг, тому в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про донарахування грошових зобов'язань у зв'язку із виявленням помилки стосовно класифікації товару.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техна" задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.10.2012 №№ 58, 59 винесені Житомирською митницею.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техна" судовий збір у розмірі 2146,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Житомирська митниця звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.
Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке
На підставі службової записки начальника митних платежів №8-53/368 від 07.09.2012 (том 1 а.с.224-225) щодо виявлення фактів невірної класифікації товарів наказом Т.в.о. начальника Житомирської митниці №325 від 24.09.2012 призначено проведення невиїзної документальної перевірки повноти нарахування та сплати митних платежів ТОВ "ВО "Техна" при митному оформленні товарів "Нікель - клапан випускний циліндричний в корпусі, призначений для встановлення у систему напування птахів" та "Автонапувалка автоматична краплезбираюча чашка постійного рівня води, призначена для встановлення у систему напування птахів" (том І, а.с. 226).
Працівниками митного органу з 27 вересня 2012 року по 4 жовтня 2012 року було проведено невиїзну документальну перевірку позивача та за її результатами складено акт від 5 жовтня 2012 року № 30/12/101000000/0033063942 (том 1, а.с. 158-161).
В даному акті зазначено, що в ході перевірки виявлено, що протягом 2009 - 2010 років позивач імпортував на територію України товари "Нікель - клапан випускний циліндричний в корпусі, призначений для встановлення у систему напування птахів" та "Автонапувалка автоматична краплезбираюча чашка постійного рівня води, призначена для встановлення у систему напування птахів" і провів їх митне оформлення по вантажно-митних деклараціях (далі-ВМД) №101040021/20096/001833 від 14.10.2009р., №101040021/2009/002014 від 30.10.2009р., №101040021/2009/002110 від 06.11.2009р., №101040021/82009/002229 від 17.11.2009р., №101040021/2009/002283 від 23.11.2009р., №101040021/2009/002297 від 24.11.2009р., №101040021/2009/002633 від 24.11.2009р., №101040002/2010/00255 від 30.01.2010р., №101040002/2010/000639 від 11.03.2010р., №101040002/2010/000878 від 07.04.2010р., №101040002/2010/001243 від 14.05.2010р., №10104000/2010/001266 від 18.05.2010р., №10104002/2010/001267 від 18.05.2010р., №101040002/2010/001657 від 17.06.2010р., №10104002/2010/000111 від 20.01.2010р., №101040002/2010/000821 від 31.03.2010р., №101040002/2010/001459 від 03.06.2010р..
Вказані ВМД Житомирською митницею прийнято, а товар пропущено на митну територію України.
В акті перевірки зазначено, що при митному оформленні товару "Нікель - клапан випускний циліндричний в корпусі, призначений для встановлення у систему напування птахів" декларантом від імені позивача класифіковано цей товар у підкатегорії УКТ ЗЕД 8481 40 90 00 (клапани запобіжні або випускні не з чавуну або сталі, ставка ввізного мита 0%) а товар "Автонапувалка автоматична краплезбираюча чашка постійного рівня води, призначена для встановлення у систему напування птахів" класифіковано згідно УКТ ЗЕД 8436 80 91 90 (інше обладнання для птахівництва, автонапувалки, ставка ввізного мита 0%).
На підставі роз'яснень Дермитслужби України щодо класифікації обладнання для птахівництва Житомирською митницею було виявлено, що товари у вказаних ВМД класифікувались невірно, оскільки відповідно до вимог УКТ ЗЕД, затверджених Законом України "Про митний тариф України" №2371-ІІІ від 05.04.2001р. вказаний товар необхідно класифікувати за кодом товару згідно УКТ ЗЕД 8436 29 00 10 (ставка ввізного мита 10%).
За наслідками перевірки Житомирською митницею винесено податкові повідомлення- рішення форми "Р" від 24.10.2012:
- №58, у якому визначено грошові зобов'язання ТОВ "ВО "Техна" із ввізного мита на загальну суму 450532,26 грн., з яких 300354,84 грн. - за основним платежем та 150177,42 грн. - штрафні санкції (том 1, а.с.164-165);
- № 59 у якому визначено грошові зобов'язання ТОВ "ВО "Техна" з податку на додану вартість на загальну суму 90106, 46 грн., з яких 60070,97 грн. - за основним платежем та 30035,49 грн. - штрафні санкції (том 1, а.с.166-167).
Відповідно до ст.72 Митного кодексу України від 11.07.2002р., №92-IV (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), (далі - МК України від 11.07.2002) митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом про ставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Згідно з ст. 81 МК України від 11.07.2002р. декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Обов'язки декларанта передбачені ст.88 МК України від 11.07.2002р., відповідно до якої декларант не визначає код товару, він лише заявляє (декларує) його у вантажно-митній декларації (далі -ВМД), а митний орган зобов'язаний самостійно класифікувати товар, визначити суму мита та податку на додану вартість, що підлягають сплаті.
Пунктом 12 ст. 1 МК України від 11.07.2002 передбачено, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу та містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. При цьому, згідно п. 14 ст. 1 цього Кодексу митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщується через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
На відміну від податкової декларації - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку (п.п.1.11 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (далі - Закон №2181), що діяв на момент митного оформлення товарів), митна декларація містить лише відомості про товар, який переміщується через митний кордон, а не визначає податкові зобов'язання.
Відповідно до ст.78 МК України від 11.07.2002р., митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу, відповідно до заявленого митного режиму. Наслідком завершення митного оформлення, відповідно до пунктів 19, 35 ст.1 МК України від 11.07.2002р., є пропуск товарів та транспортних засобів через митний кордон України
Згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97 (в редакції, чинній на момент митного оформлення товарів), платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.
Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 07.08.2007р. №667, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2007р. за №968/14235 (втратив чинність 31.08.2012р.) визначено, що класифікацією товарів визнається визначення коду товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних угруповань, зазначених в УКТЗЕД. До компетенції відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, віднесено прийняття рішень про визначення коду товару.
Відповідно до ст. 313 МК України від 11.07.2002, здійснення митного оформлення та випуск товарів у вільний обіг здійснюється виключно після перевірки митницею додержання законодавства України з питань митної справи.
Митний орган, приймаючий ВМД та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувався з відомостями про код товарної номенклатури, зазначений декларантом.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером, то відповідно до п.10.3 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону №2181, митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду.
За змістом статті 313 МК України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних, органів. Рішення митного органу щодо класифікації товарів є обов'язковим для підприємств і громадян
Відповідно до статті 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф" мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.
Згідно з нормами Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України контроль за правильністю нарахування та сплатою (перерахування) податку на додану вартість до бюджету при імпорті товарів покладено на відповідний митний орган.
Отже, визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД віднесене законодавством до компетенції митного органу, а його рішення щодо класифікації товарів є обов'язковим для підприємств і громадян.
Слід зазначити, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК України).
Наведене свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у даній справі не встановлено.
Якщо митні органи, прймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.
З матеріалів справи убачається, що митним органом була виявлена саме помилка класифікації товару, а не допущено порушення законодавства України під час пропуску товарів через митний кордон України.
Зважаючи на те, що відповідач своїм рішенням відніс товар до певного коду товарної номенклатури, приймав вантажні митні декларації, здійснив митні процедури (в тому рахунку і щодо контролю за віднесенням товарів до класифікаційних групувань, за переміщенням товарів через митний кордон України, справлянням передбачених законом податків і зборів, митне оформлення товарів) та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 60070,97 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 30035,49 грн., та про визначення грошового зобов'язання із ввізного мита у розмірі 300354,84 грн. та застосування штрафних санкцій на обумовлену суму у розмірі 150177,42 грн. у зв'язку з виявленням митним органом допущеної помилки стосовно класифікації товару.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення - рішення форми "Р" Житомирської митниці №№ 58, 59 від 24 жовтня 2012 року підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Житомирської митниці відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" січня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор
судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик С.М. Шевчук
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Г.І. Майор
Повний текст cудового рішення виготовлено "18" березня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техна" вул.Пушкіна,48,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700
3- відповідачу Житомирська митниця вул. Перемоги, 25,м.Житомир,10014