Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.
Суддя-доповідач:Шевчук С.М.
іменем України
"14" березня 2013 р. Справа № 0670/6353/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Майора Г.І.
Одемчука Є.В.,
при секретарі Самченко В.М. ,
за участю сторін: позивача- Луговського Ю.В.; відповідача - Шимко О.П., Башинська О.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" січня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України визнання протиправним та скасування рішення ,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" звернулося до суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми "Р" від 12.09.2012р. за №№ 41 та 42.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2013року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що протягом тривалого періоду позивач здійснював розмитнення товару на підставі наданого відповідачем рішення про визначення коду товару за №КТ -101-220-06/15.18 від 14.08.2006року. Прийнявши вантажні митні декларації та віднісши товар до певного коду товарної номенклатури та пропустивши товар на митну територію України, відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень -рішень про збільшення грошових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару. Також позивач зазначив, що відповідач листом від 12.09.12 року визнав, що позивач вірно класифікував товар за ВМД від 26.07.2011року та відобразив даний факт в податковому повідомленні - рішенні, в якому зменшив суму зобов'язання. Окрім названого, позивач вказав, що відповідачем неправомірно не взято до уваги довідки про транспортні витрати, які надав декларант при розмитненні товару у яких відображена сума транспортних витрат понесених позивачем у зв'язку з доставкою імпортного товару на митну територію України. Сума транспортних витрат, відображена перевізником в актах наданих послуг, окрім витрат по доставці товару до митної території України, включає витрати по транспортуванню такого товару територією України. Надані митному органу довідки містять розбивку та відомості щодо розподілу сум названих транспортних витрат.
Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачаться, що потягом тривалого періоду: з 2006 по 2011 роки ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» (СП «Житомир - Полісакс», ТОВ «Сторсак Україна»), імпортувало на митну територію України товар "Ехсееd 1018ЕB, МLLDPE natur поліетилен лінійний в гранулах...".
На підставі наданих позивачем зразків товару та довідки експерта, Житомирською митницею 14.08.2006року прийнято рішення про визначення коду названого товару № КТ-101-220-06/15.18 (а.с. 193 т.1).
На підставі обумовленого рішення про визначення коду товару від 14.08.2006р., розмитнення вищевказаного товару здійснювалось за кодами 39 011 010 00 (поліетилен лінійний з питомою густиною менш як 0,94), 39 011 090 00 (поліетилен інший з питомою густиною менш як 0,94). Ставка ввізного мита для цієї товарної класифікації встановлена на рівні 0%.
Відповідно до пункту 32 розділу З «Здійснення митних процедур» «Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. № 314, завершення митного оформлення проводиться, зокрема, шляхом поставлення згідно з «Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації» відбитка особистої номерної печатки посадової особи ПМО, яка завершила митне оформлення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час здійснення митного оформлення та контролю за розмитненням вищевказаного товару у відповідача були відсутні будь-які зауваження щодо порушення відповідачем законодавства України в тому рахунку і щодо невірного визначення коду товару. Натомість проставлянням відбитка печатки в графі 2) вантажних митних деклараціях (за переліком наведеним у акті перевірки №23/12/101000000/0020428705 від 28.08.2012р.) митниця підтвердила правильність та достовірність заповнених ВМД, що є завершальною стадією митного оформлення. Отож, митниця впродовж тривалого періоду здійснювала митне оформлення та випуск у вільний обіг, обумовленого товару виходячи з класифікації товару виходячи з відомостей відображених у власному рішенні про визначення коду товару від 14.08.2006р.
Зі змісту акту перевірки від 28.08.2012р. вбачається, що митний орган встановив порушення щодо класифікації названого вище товару у ВМД поданих позивачем у період з 01.09.2009року по 30.06.2012року (перелік ВМД наведено на стор 6 акту перевірки, а.с. 22 т.1), а зокрема дійшов висновку про необхідність класифікації названого вище товару за кодом - 39 01 90 90 90 (зі сплатою мита за ставкою 5 %). Підставою для встановлення порушення щодо неправильного визначення коду товару є наявність у базі митних оформлень ЄАІС Держмитслужби інформації, що іншими суб'єктами ЗЕД аналогічний товар декларувався за іншими кодами УКТЗЕД, а зокрема за кодом- 39 01 90 90 90 (ставка мита 5 %).
Наведені позивачем доводи, на думку суду, не є підставою для встановлення порушення з боку ТОВ „Грайф Флексіблс Україна", оскільки з матеріалів справи вбачається, що різні митні органи підтвердили декларування товару суб'єктами ЗЕД згідно УКТЗЕД як за кодами згідно УКТЗЕД 3901 10 00, 3901 10 90 00 так і за кодом 3901 90 90 90, що і вказує на відсутність порушень з боку ТОВ ,,Грайф Флексіблс Україна" і навпаки вказує на наявність порушень здійснення митного контролю з боку різних митних органів при встановленні (перевірці та підтвердженні) коду УКТ ЗЕД на один і той самий товар.
Щодо ж посилань відповідача стосовно того, що з 20.12.2011р. і на даний момент ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» здійснює митне оформлення названого УКТ ЗЕД 3901 90 90 90 (ставка ввізного мита 5%) - інші співполімери етилену, то як слідує з пояснень представників позивача декларування товару за названим кодом позивач почав здійснювати на усну вимогу посадових осіб відповідача.
Поряд з вказаним, митним органом також виявлено помилку і стосовно класифікації товару за ВМД від 26.07.2011р. №101000009/2011/009294, а зокрема -"Запасні частини на різально - спаювальну машину для спаювання дна поліетиленових вкладок". Згідно названої ВМД товар задекларовано, митні процедури проведено з випуском у вільний обіг на території України за кодом -85 15 90 00 00 згідно УКТЗЕД, зі сплатою ставки ввізного мита у розмірі 2%.
З аналізу положень УКТ ЗЕД, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" відповідач в ході перевірки позивача дійшов висновку, що класифікація частин обладнання Розділу XVI здійснюється відповідно до положень Примітки 1 (частини що не включаються до Розділу XVI) та Примітки 2 (правила класифікації частин машин Розділу XVI). Код обумовленого товару за названою ВМД повинен бути - 8516808090 зі сплатою ввізного мита за ставкою 10%.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам щодо правомірності визначення відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість та мита внаслідок встановлення митним органом помилки у визначенні кодів товару (митне оформлення якого завершене), то судом апеляційної інстанції враховано таке.
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України митні органи є спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи, що включає митний контроль за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митне оформлення товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф" мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.
Згідно з нормами Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України контроль за правильністю нарахування та сплатою (перерахування) податку на додану вартість до бюджету при імпорті товарів покладено на відповідний митний орган.
За змістом статті 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних, органів. Рішення митного органу щодо класифікації товарів є обов'язковим для підприємств і громадян
Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК).
Отож, визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД віднесене законодавством до компетенції митного органу, а його рішення щодо класифікації товарів є обов'язковим для підприємств і громадян.
Поряд з названим, аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у даній справі не встановлено та відповідачем не наведено.
Зважаючи на те, що відповідач своїм рішенням відніс товар до певного коду товарної номенклатури, приймав вантажні митні декларації, здійснив митні процедури (в тому рахунку і щодо контролю за віднесенням товарів до класифікаційних групувань, за переміщенням товарів через митний кордон України, справлянням передбачених законом податків і зборів, митне оформлення товарів) та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 59158,28грн., з мита у розмірі 295 791, 38грн та застосування штрафних санкцій на обумовлені суми у зв'язку з виявленням митним органом допущеної помилки стосовно класифікації товару.
Щодо повноти декларування митної вартості товарів, у т.ч. за рахунок достовірності декларування транспортних витрат, понесених при транспортуванні вантажів, то з акту перевірки вбачається, що відповідач включив до складу митної вартості повну суму транспортних витрат по доставці імпортованого товару до місця ввезення на митну територію України так і по подальшому їх переміщенню по митній території України. На обґрунтування доводів правомірності збільшення митної вартості товару за рахунок таких транспортних витрат відповідач покликався на те, що надані до перевірки договори, акти, рахунки не містили розподілу сум понесених витрат на транспортні послуги по доставці імпортованого товару до місця ввезення на митну територію України та сум витрат по подальшому переміщенню таких товарів по митній території України.
Вирішуючи такий спір, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до статті 267 Митного кодексу України, чинного на момент здійснення митного оформлення, до митної вартості включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Разом з тим, до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення, за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на транспортування імпортованих товарів до місця ввезення на митну територію України позивачем під час митного оформлення товарів поряд з іншими документами надані митному органу довідки, видані перевізниками -експедиторами, у яких відображено вартість транспортних витрат по доставці імпортного товару до митної території України (а.217-240 т. 1).
Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.99 М996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
У відповідності до статті 4 Закону №996 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципі превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Таким чином, для цілей ведення бухгалтерського обліку підприємства мають аналізувати первинні документи (як складені так і отримані ними) за принципом надання переваги сутності, зазначеній у первинному документі, а не лише виходячи з його юридичної форми.
Також, відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Дослідивши надані митному органу довідки про транспортні витрати, суд встановив, що вони відповідають вищевказаним вимогам, містять відомості щодо змісту господарської операції, розподілу сум понесених транспортних витрат по доставці товару до місця ввезення на митну територію України та посвідчують фактичне придбання ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» послуг з перевезення вантажів у контрагентів -перевізників. Отож, названі довідки в розумінні вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо змісту первинного документу та з врахуванням закріпленого у названому Законі основоположного принципу (превалювання сутності над формою) є первинними документами.
За таких обставин, відповідач безпідставно не прийняв до уваги вартості понесених транспортних витрат по доставці товару до місця ввезення на митну територію України відображених у названих довідках та неправомірно включив до митної вартості товару повну суму транспортних витрат з врахуванням витрат по подальшому переміщенню імпортованого позивачем товару по митній території України, а як наслідок безпідставно визначив спірними повідомленнями -рішеннями грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27 429,34 грн. та мита в розмірі 116,35грн. та відповідно штраф на вказані суми.
На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" січня 2013 р. скасувати та прийняти нову про задоволення позову.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.09.2012р. за №№ 41 та 42.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" ( КОД ЄДРПОУ 20428705) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору за розгляд спору у суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 3293грн. (три тисячі двісті дев'яносто три гривні).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" вул.Промислова,1/154, а/с 55,м.Житомир,10025
3- відповідачу Житомирська митниця Державної митної служби України вул. Перемоги, 25,м.Житомир,10003