19 березня 2013 р. Справа № 1609/2а-8782/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Водолажської Н.С., Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною, стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно, -
12 квітня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій відповідача Полтавського обласного військового комісаріату (далі - Полтавський ОВК) щодо відмови в виплату грошової компенсації за не отримане речове майно та стягнення з відповідача таку компенсацію в розмірі 6.546,96 грн.
На обґрунтування цих позовних вимог посилався на те, що в вересні 2012 року при звільненні з військової служби відповідач відмовив йому у виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 6.546,96 грн., що суперечить вимогам пункту 27 постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» (далі - постанова КМУ № 1444) та рішенню Конституційного Суду України від 25 травня 2008 року по справі № 10-рп/2008.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2012 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду вмотивовано тим, що виплата грошової компенсації замість неотриманного речового майна військовослужбовцю не передбачена абз. 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 лютого 2008 року № 1153/2008 року, та відсутністю урядового акту, яким би регламентувалися порядок та строки виплати грошової компенсації.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2012 року та прийняти нове судове рішення про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 202 ч. 1 п. 4 КАС України підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 13 вересня 2012 року № 666 позивач звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу. Наказом військового комісара Полтавського ОВК від 29 вересня 2012 року № 191 позивач виключений із списків особового складу Полтавського ОВК.
10 жовтня 2012 року Полтавським ОВК видана позивачу довідка № 4 на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі. З довідки вбачається що у період з червня 2000 року по червень 2012 рік позивачем не отримано 231 одиниця речового майна загальною вартістю 6.546,96 грн.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) в редакції, що була чинною до 01 січня 2007 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Відповідно до статті 2 Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-III «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» (далі - Закон № 1459-III) дію частини другої статті 9 Закону № 2011-XII зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.
Таким чином, за змістом статті 9 Закону № 2011-XII (у редакції зі змінами, внесеними Законом № 1459-III, що набрав чинності 11 березня 2000 року) військовослужбовці мали право одержати грошову компенсацію лише за речове майно, неодержане до березня 2000 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, відповідно до пункту 27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно. Постанова набула чинності в день її прийняття.
Законом України від 03 листопада 2006 року N 328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» (далі - Закон N 328-V) стаття 9 Закону № 2011-XII викладена в новій редакції та Закон доповнений статтею 9-1 «Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців».
Згідно із частинами 1 та 2 статті 9-1 Закону № 2011-XII продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що у зв'язку з прийняттям Закону № 328-V, який набрав чинності 01 січня 2007 року, було відновлено право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі на одержання грошової компенсації за неотримане речове майно.
Однак, дію пункту 2 статті 9-1 зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та зупинено на 2008 рік згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року N 489-V «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі на одержання грошової компенсації за неотримане речове майно відновлено з 22 травня 2008 року.
З довідки № 4 від 10 жовтня 2012 року Полтавського ОВК вбачається, що за час проходження служби з червня 2008 року по червень 2012 року (рік і місяць настання права на отримання предмета) позивач ОСОБА_1 не був забезпечений 133 предметами речового забезпечення загальною вартістю 3.476,29 грн.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у позивача права на отримання грошової компенсації замість неотриманного речового майна за період проходження ним військової служби за контрактом з червня 2008 року по червень 2012 року у розмірі 3.476,29 грн. При цьому колегія суддів зазначає, що відсутність урядового акту з приводу строків виплати такої компенсації на позбавляє позивача права на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої вищезгаданої статті КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 2 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Колегія суддів зазначає, що адміністративний позов може мати вимогу про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю (на це прямо вказує стаття 105 КАС України), проте такі вимоги можуть мати місце у спорі з суб'єктами владних повноважень з приводу незаконності їх рішень, дій або бездіяльності, в результаті чого позивачу завдана матеріальна шкода, тобто збиток, нанесений майновому стану внаслідок заподіяння йому шкоди або невиконання умов договору.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача суми, завданої матеріальної шкоди, у спірних правовідносинах не відповідають завданням КАС України.
Колегія суддів вважає, що заборгованість по виплаті позивачу грошової компенсації замість не отриманого речового майна у розмірі 3.476,29 грн. не підпадає під визначення поняття «матеріальна шкода».
Окрім того, згідно з положеннями абзацу 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 лютого 2008 року № 1153/2008 року військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Оскільки позивач ОСОБА_1 не оспорює правомірність наказу відповідача від 28 вересня 2012 року № 191 про виключення його із списків особового складу Полтавського ОВК, це дає підстави зробити висновок про те, що позивач був згодним з тим, що такий розрахунок з ним буде проведено пізніше.
Крім того, колегія суддів погоджується з загальним висновком суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Полтавського ОВК щодо відмови в виплаті грошової компенсації у розмірі 3.476,29 грн. При цьому, колегія суддів звертає увагу та те, що довідка відповідача № 4 отримана позивачем 10 жовтня 2012 року, до суду позивач звернувся 12 жовтня 2012 року та судам першої і апеляційної інстанції позивач не надав доказів в обґрунтування тверджень про відмову відповідача здійснити з ним належний розрахунок.
З урахуванням положень частині 2 статті 11, пункту 2 частини 4 статті 105 КАС України для повного захисту прав позивача ОСОБА_1 за захистом якого останній звернувся до суду, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 3.476,29 грн. з прийняттям нового судового рішення про зобов'язати відповідача Полтавський ОВК вчинити дії щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 3.476,29 грн.
В іншій частині оскаржувана постанова відповідно до приписів ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін.
Інші доводи апеляційної скарги висновки колегії суддів не спростовують.
В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2012 року по справі № 1609/2а-8782/12 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Полтавського обласного військового комісаріату грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 3.476,29 грн.
Прийняти нове судове рішення, яким зобов'язати Полтавський обласний комісаріат вчинити дії щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 3.476,29 грн.
В іншій частині постанову Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2012 року по справі № 1609/2а-8782/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) Н.С. Водолажська
(підпис) Ю.М. Філатов
Повний текст постанови виготовлений і підписаний 22 березня 2013 року.
Згідно з оригіналом: Л.В. Мельнікова