21 березня 2013 р.Справа № 2а-102/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
представника відповідача Онищенко А.В.
представника позивача Гончар О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2012р. по справі № 2а-102/12/2070
за позовом Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла"
до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Приватне акціонерне товариство «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якій просив суд:
-скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.11.2011 року № 0001312330 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 663984,00 грн., в тому числі за основним платежем 442656,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 221328,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 р. адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова від 01.11.2011 року № 0001312330 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 663984,00 грн., в тому числі за основним платежем 442656,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 221328,00 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова.
З 13.10.2011р. по 17.10.2011р. фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ "ТЦРП" код ЄДРПОУ 14085922 з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" код ЄДРПОУ 33067821, їх реальності та правомірності відображення в податкову обліку, повноти нарахування ПДВ за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 р.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 17.10.2011 р. за №2005/23-306/14085922 (а.с.9-33).
Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ПрАТ "ТЦРП" п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок чого встановлено заниження ПДВ у липні 2011 року у сумі 442656 грн.
На підставі акту перевірки від 17.10.2011 р. за №2005/23-306/14085922 Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі міста Харкова винесено податкове повідомлення - рішення № 0001312330 від 01.11.2011 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 663984 грн., з яких 442656 грн. за основним платежем та 221328 грн. штрафні санкції, за порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.
Позивач із податковими повідомленнями-рішеннями не погодився і оскаржив їх згідно з процедурою адміністративного оскарження. Податковими органами первинна та повторна скарги позивача залишені без задоволення.
Фактичною підставою для відображення в акті порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання". Даний висновок відповідачем зроблений на підставі акту зустрічної перевірки ТОВ "Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" від 13.10.2011 року № 1983/23-306/33067821.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за липень 2011 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказаний період в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», який не спричиняє реального настання правових наслідків.
Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» грунтувалися на висновках акту перевірки, проведеної відносно ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» в якому зазначено про відсутність реальності угод, укладених ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» з контрагентами-постачальникамиу ТОВ «ТБРадегаст-Харків», ТОВ «Самай-10», ТОВ «Сатур-Сю».
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.
Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.
Як вбачається з матеріалів справи між ПАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (покупець) та ТОВ "Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" (продавець) укладено договір №СЗ0407 від 04.07.2011р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати (поставляти) в погодженні зі сторонами строки, а покупець зобов'язується приймати і сплачувати товар, згідно підписаними продавцем та покупцем специфікації до договору (а.с.66-69).
В підтвердження фактичного виконання договору позивачем надано специфікацію, від 21.07.2011 року відповідно до якої позивачем згідно договору №СЗ0407 від 04.07.2011р .придбано датчики тиску п'єзоелектричні, а також видаткові, податкові накладні.
Згідно з п. 3.1 Договору №СЗ0407 від 04.07.2011р. поставка товару здійснюється продавцем на умовах погоджених сторонами у специфікації.
Згідно специфікації № 1 до договору №СЗ0407 від 04.07.2011р від 21.07.2011 року умовами поставки є передача товару покупцю за адресою м. Харків, пр-т Московський, 281.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою м. Харків, пр-т Московський, 281 знаходиться ТОВ "Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання".
Згідно матеріалів справи, товар придбаний за укладеним з ТОВ "Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" договором позивачем був використаний у власній господарській діяльності, а саме реалізований через ТОВ НПП "ВИТАКТУМ" за договором комісії. Так, позивачем був укладений з ТОВ НПП "ВИТАКТУМ" (комісіонер) договір комісії № К-0107 від 01.07.2011 р. згідно з умовами якого комісіонер зобов'язується по дорученню комітента за винагороду здійснити для комітента від свого ім'я одну або декілька зовнішньоторгових угод по продажу датчиків тиску п'єзоелектричних. На виконання умов вказаного договору сторонами підписані акти прийома-передачі товару 9а.с.86-91).
Згідно пояснень позивача товар в рамках укладеного договору не транспортувався, отримання товару відбувалося у продавця з одночасною передачею його для подальшої реалізації комісіонеру ТОВ «НПП «Витактум». При цьому, згідно додаткової угоди, укладеної позивачем з ТОВ НПП "ВИТАКТУМ" 4.07.2011 р. місцем передачі товару є склад, розташований за адресою м. Харків, пр-кт Московський, 281, тобто склад ТОВ "Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання".
Отже, матеріалами справи підтверджено реальне укладення та виконання сторонами договору №СЗ0407 від 04.07.2011р.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ "Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" слугував акт перевірки ТОВ "Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" за висновками якого відповідач прийшов до висновку про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентом містить ознаки нікчемності.
Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.
Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.
Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.
При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за липень 2011 року за операціями, проведеними на підставі спірного договору, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.
Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.
Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданої ТОВ "Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" податкової накладної.
Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.
Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" за спірним договором, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість .
З урахуванням викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2012р. по справі № 2а-102/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.
Повний текст ухвали виготовлений 22.03.2013 р.