21 березня 2013 р.Справа № 2а-7/10/2001
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
представника відповідача Корж Наталії Миколаївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 12.01.2010р. по справі № 2а-7/10/2001
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області (далі за текстом - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області;
- зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області нарахувати і сплачувати належні позивачу як інваліду ЧАЕС ІІ групи відповідно до Закону в розмірі, не меншому ніж: державна пенсія 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком дорівнюючої прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до Закону України 3 966-ХІV "Про прожитковий мінімум";
- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області кошти, складачі різницю між фактично нарахованими пенсіями, починаючи з 01.01.2004 року, і пенсіями, які повинен був сплатити відповідач, як інваліду ЧАЕС ІІ групи, відповідно до Закону в розмірі: державна пенсія - 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду здоров"ю - 75 % мінімальної пенсії за віком дорівнюючої прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до Закону України 3 966-ХІV "Про прожитковий мінімум".
Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 12.01.2010 року частково задоволено позов. визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області з 20.01.2004 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року по невиконання приписів ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" яка призвела до порушення прав ОСОБА_2 на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах пенсії по інвалідності та додаткової пенсії. Зобов"язано Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_2 за 2004 - 2007 роки - з 20.01.2004 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи включно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком, та провести їх виплату з урахуванням фактично сплачених сум пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 12.01.2010 року та прийняти нову постанову якою повністю відмовити в позові позивачу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального, а саме: Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відноситься до 1 категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, довідкою МСЕК серії ХАР № 024824.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 20.04.2004 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року позивачу підлягали виплаті суми основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в залежності від зміни прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(надалі по тексту Закон № 796).
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та Закону України №796, а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. та постанова Кабінету Міністрів України 16.07.2008 р за № 654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійсниться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Тому, правильним є висновок суду щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсій позивачу.
Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 12.11.2009 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 01.01.2004 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З врахуванням вказаних норм Закону без обмеження будь-яким строком мають виплачуватися лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплата недоотриманої пенсії і вищевказані норми Закону до цих правовідносин застосовуватись не можуть.
Правовідносини в даній справі повинні розглядатися, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій чи бездіяльності органу владних повноважень, на звернення для оскарження яких Кодексом адміністративного судочинства передбачено 1 рік.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, річний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 12.11.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
При цьому, колегія суддів зазначає, що правовідносини по даній категорії справ розглядаються, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій органу владних повноважень, строк оскарження яких передбачений КАС України, а тому положення ст. 76 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995 року, яким встановлено що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, строком давності не обмежується, до даних правовідносин не застосовується.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям ухвали про відмову в поновленні позивачу строку на звернення до суду з позовом та залишенням частини позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області - задовольнити частково.
Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 12.01.2010 року по справі № 2а-7/10/2001 скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_2 про визнання протиправної відмови та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 20.01.2004 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 12.11.2008 року та прийняти в цій частині ухвалу, якою в вказану частину позову залишити без розгляду
В іншій частині постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 12.01.2010 року по справі № 2а-7/10/2001 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.
Повний текст ухвали виготовлений 22.03.2013 р.