25 березня 2013 р. Справа № 2027/2а-4420/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2011р. по справі № 2027/2а-4420/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
21 лютого 2011 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (надалі - відповідач), в якому просив:
- дії Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова, які пов'язані з перерахунком та виплатою державної пенсії згідно постанови КМ України від 27 грудня №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 серпня 2007 року - визнати протиправними;
- зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова перерахувати та забезпечити виплату, з урахуванням раніше сплачених сум призначеної з 01 серпня 2007р. державної пенсії зі збільшенням її у 3,5 рази згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з послідуючим її перерахунком та виплатою відповідно до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацюючих громадян, за період з 01 серпня 2007 року постійно, на весь час виплати пенсії;
- зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів згідно ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадян частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат» за період невиплати пенсії з 01.01.2007 року постійно, на весь час виплати мені пенсії.
31 березня 2011 року постановою Московського районного суду м. Харкова позов задоволено.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова протиправною.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова нарахувати та забезпечити виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів згідно ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від нарахованого згідно постанови Московського районного суму м. Харкова від 31.03.2010 року, від 03.12.2010 року, враховуючи 8-кратний мінімальний розмір пенсії згідно ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але не своєчасно не сплаченої пенсії, у розмірі, обчисленому згідно Порядку, затвердженого постановою КМУ гід 21.02.2001 року № 159 за період з 01.01.2007 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова нарахувати та забезпечити виплату ОСОБА_1 з урахуванням раніше сплачених сум призначеної з 01.01.2006 року державної пенсії, враховуючи 8-ми кратний мінімальний розмір пенсії згідно ст. 54 Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі збільшенням її у 3.5 рази згідно Постанови КМУ від 27.12.2005 року за №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з послідуючим її перерахунком та виплатою відповідно до змін діючого законодавства та встановленні нових розмірі прожиткових мінімумів для непрацюючих громадян з 01.01.2007 року постійно, на весь час виплати пенсії.
У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що постанова Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня 2005 року не може застосовуватись для визначення розміру пенсії, обчисленої відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, заявник звертає увагу суду на неправомірне застосування до спірних правовідносин Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Суд апеляційної інстанції на підставі п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а. с. 4), є інвалідом третьої групи відповідно до копії довідки МСЕК серії НОМЕР_2 (а. с. 51) та має право на отримання державної пенсії відповідно до Закону України № 796-ХІІ.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату основної щомісячної пенсії позивачу з підвищенням її розміру на у 3,5 рази з 01.01.2007р., суд першої інстанції керувався приписами постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 р. N 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виходив з того, що за вказаний період вимоги зазначеної постанови Кабінету Міністрів України відповідачем не виконувались.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня 2005 р. «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з метою здійснення подальших заходів щодо диференціації розмірів пенсій було прийнято рішення про збільшення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону № 796: у 3,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей; у 2,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.
Пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи -540 гривень, II групи -500 гривень, III групи -467 гривень; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи -440 гривень, II групи -400 гривень, III групи -370 гривень.
Згідно п. 4 Постанови № 1293 вона набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Постанова № 1293 передбачала збільшення пенсій, які були призначені та виплачувались станом відповідно на 1 січня 2006 року, за своїм правовим змістом щодо застосування має одноразовий характер і фактично відносно позивача у 2006 році вже була виконана, що сторонами не оспорюється. Зміст постанови № 1293 не передбачає повторного збільшення пенсії після призначення її нового розміру.
Крім того, згідно п. 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Позивачу пенсія встановлена у розмірі, який передбачений статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підстав для застосування до цього розміру пенсії положень Постанови № 1293 немає, оскільки це суперечить положенням як п. 6 статті 92 Конституції України, так і статті 54 Закону № 796.
Крім того, застосування в теперішній час Постанови № 1293 є безпідставним, оскільки вказаним нормативним актом передбачено збільшення пенсії, призначеної з дотриманням постанови КМУ від 01.01.2002 року № 1.
Щодо вимог позивача про зобов'язання нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів за період з 01.01.2007 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Тобто, компенсація втрати частини доходів провадиться у випадку наявності нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за кожний відповідний місяць.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову щодо виплати позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2007 року у зв'язку з заборгованістю по виплаті пенсій, оскільки за вказаний період суми державної та додаткової пенсій позивачеві не нараховувались.
За таких обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню на підставі п.4 ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова - задовольнити.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2011р. по справі № 2027/2а-4420/11 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.