Копія
Іменем України
Справа № 2а-3603/11/2770
20.03.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кондрак Н.Й.,
суддів Щепанської О.А. ,
Горошко Н.П.
секретар судового засідання Беребесова П.В.
за участю сторін:
представник позивача, Першого заступника прокурора м. Севастополя - Гукасян Христина Артушівна, службове посвідчення 005830,
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя - Носковій Ольга Ігорівна, довіреність № 10 від 04.01.13
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя - Частило Юлія Анатоліївна,
представник відповідача, Приватного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" - Коломаченко Галина Петрівна службове посвідчення №5 від 31.08.2009 року,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Кириленко О.О.) від 28.11.12 у справі № 2а-3603/11/2770
за позовом Першого заступника прокурора м. Севастополя (вул. Л.Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)
Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського,19, м. Севастополь, 99001)
до Приватного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" "(вул. Гер. Севастополя, 13, м. Севастополь, 99001)
про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28.11.2012 року адміністративний позов - задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" на користь управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (т.2, арк.с. 130-135).
Не погодившись з постановою суду, ПАТ "Севастопольський морський завод", звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково в сумі 65726,81 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. (т.2, арк. с. 141-149).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, що призвело до не правильного вирішення спору. Зокрема, предявлені до відшкодування витрати по 9 пенсіонерам не підтверджені розрахунками, по 5 пенсіонерам завищено пред'явлені суми витрат, позивачем не доведено призначення пенсії ряду пенсіонерів за ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". не виключено з розрахунку суми, які підлягали виключенню, що призвело до завищення предявленої до відшкодування суми.
В судовому засіданні 20.03.2013 прокурор та представники Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача, постанову суду першої інстанції просили залишити без змін. Вважають, що судове рішення відповідає вимогам закону та не підлягає скасуванню.
В судовому засіданні 20.03.2013 представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати з мотивів, викладених в ній, додатково надав суду письмові пояснення (арк.с. 197-199).
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
У листопаді 2011 року перший заступник прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" на користь управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень 2011 року по списках № 1 та № 2 грошові кошти, з урахуванням уточнень та закриття провадження у в частині стягнення відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій остаточно у розмірі 135 302 гривень 35 копійок, зокрема, за списком № 1 44115.31 грн., за списком № 2 91187,04 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач не перерахував кошти в рахунок сплати відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 1, № 2 за серпень 2011 року. Несплачена заборгованість відповідача складає 135 302 гривні 35 копійок.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, на підприємстві відповідача працювали працівники, яким призначена пенсія на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788. Доводи апелянта, що позивачем не доведено призначення пенсій саме за ст. 13 даного закону спростовуються наданими позивачем доказами (а.с. 178-190 т. 2). Крім того, правомірність чи неправомірність призначення пенсій не є предметом даного спору про стягнення суми заборгованості з відповідача.
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженій постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідачем позовні вимоги визнано в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 65726,81 грн.
Щодо решти суми відшкодування у розмірі 69575,54 грн., відповідач заперечує проти її стягнення з тих підстав, що позивач неправомірно пред'явив до відшкодування витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали на підприємстві до 01 січня 1992 року та особам, які працювали за списком № 1 на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та набули право на пільгову пенсію до набуття чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01 січня 2004 року. Крім того, вважає, що позивачем неправомірно пред'явлено до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з урахуванням їх підвищень, внаслідок перерахунків та індексацій, оскільки на страхувальників покладено обов'язок здійснювати відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку основної пенсій, а відшкодування витрат на виплату і доставку додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень з урахуванням їх наступної індексації, призначених відповідно до законодавства України понад розмір основної пенсії, не можуть покладатися на страхувальників, джерелом таких виплат є Державний бюджет України.
Стосовно посилання відповідача на не правомірність пред'явлення до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на підприємстві до 01 січня 1992 року судова колегія зазначає, що відповідно до абзацу першого пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Отже, посилання відповідача на те, що ОСОБА_7 (за списком № 1), ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (за списком № 2) набули певний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці до 01 січня 1992 року і тому набули право на пільгову пенсію за статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є безпідставними. Дані обставини підтверджені наданими позивачем протоколами, розпорядженнями про призначення пенсій (а.с. 178-190, т. 2)
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено відповідачем, що вказані особи працювали на підприємстві відповідача до 01 січня 1992 року, не мали повного пільгового стажу роботу, пенсію було призначено ним за наявним стажем пропорційно, але вони продовжували працювати далі і набули повний пільговий стаж після 01 січня 1992 року та вийшли на пенсію не пропорційно відпрацьованому пільговому стажу, а за повним пільговим стажем, який набули після 01 січня 1992 року.
Законом не передбачено призначення частини пенсії за статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а частини - за статтею 13.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо того, що позивач неправомірно пред'явив до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали за списком № 1 на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та набули право на пільгову пенсію до набуття чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01 січня 2004 року у зв'язку з наступним.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону (абзац четвертий підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно з абзацом п'ятим підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" -"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
З аналізу зазначених норм вбачається, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Лише відповідно до частини першої стаття 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Таким чином, позивачем правомірно включено до розрахунку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за серпень 2011 року пенсійні витрати за осіб, а саме: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34
Відповідно до пункту 6 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Перелік надбавок до пенсії за віком визначений статтею 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Так, до пенсії за віком, у тому числі обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки: а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (статті 37, 38, 40, 41), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних; б) одиноким пенсіонерам, які за висновком медичних закладів потребують постійного стороннього догляду, - на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії (пункт "б" статті 94); в) пенсіонерам, які набули відповідно до законодавства колишнього Союзу РСР право на надбавку до пенсії за роботу після досягнення пенсійного віку, - в розмірі 10 процентів основної пенсії за кожний повний рік роботи після призначення пенсії, але не більше 40 процентів; г) особам, які набули права на пенсію за віком відповідно до цього Закону і мають стаж роботи, передбачений статтею 12 цього Закону, але після досягнення пенсійного віку виявили бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку, - в розмірі 10 відсотків основного розміру пенсії без урахування надбавок, підвищень, додаткової пенсії за кожний повний рік роботи після досягнення пенсійного віку, але не більш як 40 відсотків; д) пенсіонерам, крім осіб, зазначених у пункті "в" цієї статті, які мають стаж роботи, передбачений статтею 12 цього Закону, і в період роботи відмовились одержувати пенсію, - у розмірі 10 відсотків основного розміру пенсії без урахування надбавок, підвищень, додаткової пенсії за кожний повний рік роботи після відмови від одержання пенсії, але не більш як 40 відсотків.
Індексація цих надбавок здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 6.6 Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
Позивачем не пред'являлись до відшкодування доплати, надбавки та підвищення відповідно до законодавства України, що виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України.
Крім того, відповідно до пункту 4 пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.
На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28.11.12 у справі № 2а-3603/11/2770 залишити без задоволення.
2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28.11.12 у справі № 2а-3603/11/2770 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 березня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак
Судді підпис О.А.Щепанська
підпис Н.П.Горошко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Н.Й. Кондрак