22 березня 2013 р.Справа № 2а-4747/12/1470
Категорія: 12.3. Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді - Димерлія О.О.
суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.
за участю секретаря - Цуцкірідзе М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання незаконним наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу про звільнення з посади,
У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області та вказав на те, що Державна інспекція сільського господарства в Миколаївській області (надалі - Інспекція) приймаючи накази №98 від 14 серпня 2012 року та №99 від 15 серпня 2012 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а згодом і наказ №186 від 17 серпня 2012 року про звільнення позивача з займаної посади - заступника начальника відділу контролю якості сільськогосподарської продукції за п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), порушила норми законодавства, що регулює притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності. ОСОБА_1, також, зазначив, що відповідач не мав достатніх підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Позивач просив: визнати незаконним та скасувати наказ №186, в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення - звільнення з посади; визнати незаконними та скасувати №98 від 14 серпня 2012 року та №99 від 15 серпня 2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.» в частині накладення стягнення - притягнення до дисциплінарної відповідальності; поновити позивача на посаді заступника начальника відділу контролю якості сільськогосподарської продукції та декларування управління контролю якості сільськогосподарської продукції Інспекції з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнути з Інспекції на відшкодування завданої моральної шкоди 10000 грн.
17 вересня 2012 року суд залучив до участі у справі у якості відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області.
За результатами розгляду справи Миколаївським окружним адміністративним судом 08 листопада 2012 року ухвалено постанову про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував накази Інспекції №98 від 14 серпня 2012 року та №99 від 15 серпня 2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.» та наказ №186 від 17 серпня 2012 року про звільнення позивача з займаної посади. Поновив позивача з 23 серпня 2012 року на посаді заступника начальника відділу контролю якості сільськогосподарської продукції та декларування управління контролю якості сільськогосподарської продукції Інспекції. Стягнув з Інспекції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 серпня 2012 року по 08 листопада 2012 року у сумі 7276 грн. 50 коп. З Інспекції на користь позивача стягнено 1000 грн. моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Приймаючи означене рішення, Миколаївський окружний адміністративний суд виходив з того, що відсутні фактичні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Крім того, Інспекція не дотрималася вимог закону щодо порядку притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності. З порушеннями Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242) проведена реєстрація наказів стосовно позивача у журналі реєстрації наказів. Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, як то передбачено п.п. 5.4. Положення про відділ контролю якості сільськогосподарської продукції та декларування управління контролю якості сільськогосподарської продукції Державної інспекції сільського господарства України в Миколаївській області, начальником відділу не вносилося.
У поданій апеляційній скарзі Інспекція, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову. Крім того, відповідача в апеляційній скарзі, фактично, висунув вимоги, що можуть бути заявлені тільки в окремому адміністративному позові.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
ОСОБА_1 з 14 червня 2012 року працював на посаді заступника начальника відділу контролю якості сільськогосподарської продукції Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області.
14 серпня 2012 року наказом №98 першого заступника начальника Інспекції позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності. В наказі не зазначено дату вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, які дії позивача потягнули за собою порушення трудової дисципліни та в чому вони полягають (а.с. 111).
Наступного дня - 15 серпня 2012 року заступником начальника Інспекції видано наказ №99 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 Позивачу, на підставі ч.1 ст.14 Закону України «Про державну службу», п.1 ст.147 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків. В наказі не зазначено коли відбулася подія, в чому полягали службові обов'язки позивача та які дії або бездіяльність відповідача стали приводом для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (а.с. 116).
17 серпня 2012 року заступником начальника Інспекції видано наказ про звільнення ОСОБА_1 В документі зазначено, що державний службовець систематично, без поважних причин, не виконує обов'язків, покладених на нього трудовим договором - п.3 ст.40 КЗпП України. Будь-яких фактичних даних, що стали підставою для прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1, або вчинення ним дисциплінарного проступку не наведено. В наказі, також не зазначено який трудовий договір міг бути укладений державним органом з державним службовцем, та які обов'язки, покладені на нього трудовим договором ним не виконано. (а.с. 134).
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не міг суду пояснити які дії або бездіяльність ОСОБА_1 стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та надати докази вчинення відповідачем дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».
Наведене вище дає суду апеляційної інстанції право стверджувати, що у керівництва Інспекції відсутні законодавчо передбачені підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання незаконним наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу про звільнення з посади - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: