26 березня 2013 р.Справа № 1570/2557/2012
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів Градовського Ю.М.,
Кравченка К.В.,
за участю секретаря судового засідання Артеменко А.М., Худик С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси про визнання протиправним дій та скасування наказу про проведення перевірки та податкових повідомлень-рішень,
17.04.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси (далі - ДПІ) про визнання протиправним дій та скасування наказу про проведення перевірки та податкових повідомлень-рішень № 0001061701 від 03.04.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 189 879,37 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 951 803,5 грн., штрафними санкціями - 237 975,87 грн., № 0001051701 від 03.04.2012 року про збільшення податку з доходів фізичних осіб на суму 13 049,34 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказ про проведення позапланової виїзної перевірки проведений з порушенням пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки його виданню не передував відповідний обов'язків письмовий запит податкового органу про надання пояснень та документального їх підтвердження. Працівниками ДПІ в ході перевірки зроблені неправильні висновки про заниження ФОП ОСОБА_2 обсягу виручки за 2-3 квартали 2009 року по правовим відносинам з ТОВ «ОСМП», які ґрунтуються на припущеннях по існування між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ОСМП» відносин купівлі-продажу. Фактично у позивача з ТОВ «ОСМП» існували агентські відносини, які не передбачали передачі права власності від останнього до позивача, внаслідок чого відсутній об'єкт оподаткування, як податком на доходи фізичних осіб, так і податком на додану вартість.
Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки від 15.03.2012 року та при винесенні оскаржуваних повідомлень-рішень. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0001061701 від 03.04.2012 року та № 0001051701 від 03.04.2012 року. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, постановленням нового судового рішення про відмову позивачу у позові в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.
Позивач з 29.07.2004 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію, виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради. У перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_2 не був зареєстрований як платник податку на додану вартість та знаходився на спрощеній системі оподаткування.
На підставі наказу ДПІ від 28.02.2012 року № 456 та відповідно до пп.78.1.1 п.87.1 ст.78 ПК України в період з 01 по 06 березня 2012 року працівниками ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах ФОП ОСОБА_2 з ТОВ «ОСМП» за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 року, за наслідками якої 15.03.2012 року складений акт № 158/17-128/НОМЕР_3.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем:
- ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», в результаті чого обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) позивачем занижено у 3-4 кварталах 2009 року на суму 3 416809,37 грн., за 2010 рік на суму 2 294 613,65 грн.;
- ст.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»;
- ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» щодо неподання декларації про одержані доходи за 3-4 квартали 2009 року та 1-4 квартали 2010 року;
- пп.4.2.8 п.4.2 ст.4; п.1 ст.7; пп.9.12.1 п.9.12 ст.9; п.22.10 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб - СПД в розмірі 13 049,34 грн.;
- пп.2.3.1 п.2.3 ст.2; пп.3.1.1 п.3.1 ст.3; ст.4; ст.6; п.9.4, п.9.6 ст.9, п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого донараховано податок на додану вартість в розмірі 51 903,50 грн.
До таких висновків відповідач прийшов через встановлення в ході перевірки факту перевищення позивачем протягом 2009 - 2010 років граничного обсягу виручки від здійснення підприємницької діяльності (до 500 тис.грн. для платників податків, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування). Річний дохід, що перевищив 500 000 грн., включений податковим органом до складу річного оподаткованого доходу, та з 01.10.2009 року позивача переведено на загальну систему оподаткування, що стало підставою для донарахування податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість.
За висновками акту ДПІ 03.04.2012 року складені податкові повідомлення-рішення:
- № 0001061701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 189 879,37 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 951 803,5 грн., штрафними санкціями - 237 975,87 грн.,
- № 0001051701 від 03.04.2012 року про збільшення податку з доходів фізичних осіб на суму 13 049,34 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції погодився з позицією позивача, що при здійснення ним агентських функцій з прийняття від населення попередніх платежів за надання в подальшому послуг мобільного зв'язку, ІР-телефонії, Інтернет зв'язку, інших електронних послуг та перерахування отриманих коштів на рахунок ТОВ «ОСМП» з подальшим їх переказом провайдерам, ФОП ОСОБА_2 не набував право власності на цю продукцію, тому виручка від її реалізації не є об'єктом оподаткування. Оскільки обсяг виручки позивача у 2009-2010 роках був у межах максимального допустимого рівня для платників єдиного податку, тобто менше ніж 500 000 грн. на рік, висновки ДПІ про нарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ та податку з доходів фізичних осіб є необґрунтованими.
Судова колегія, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, погоджується з висновком суду про правомірність позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зазначає про наступне.
Відповідно до ст.1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. № 727/98 (далі - Указ № 727/98), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, якою передбачено надання фізичним особам права перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000грн.
Цією ж статтею Указу закріплено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до ст.5 Указу № 727/98 у разі порушення вимог, установлених ст.1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Зазначене слід тлумачити так, що суб'єкт господарювання, отримавши на власний розрахунковий рахунок суму, яка перевищує дозволений Указом № 727/98 розмір виручки, а саме 500 000 грн., повинен перейти на загальну систему оподаткування, оскільки перебування на спрощеній системі оподаткування залежить від обсягів виручки, якою є певна сума, а тому іншої форми розрахунку, крім грошової, у спірній ситуації бути не може.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 здійснює агентські послуги з приймання платежів від платників через термінали і здійснення інформаційної й технологічної взаємодії між платниками і оператором платіжної системи на підставі договору на приєднання до Агентського договору з приймання платежів № 19/06/08 від 02.06.2008 року і заяви на приєднання до Агентського договору від 04.03.2009 року, виконанням дій, які супроводжуються реалізацією «припейд-продукції», забезпечує інформаційну та технологічну взаємодію між платниками та оператором системи під час реалізації «припейд-продукції» на підставі заяви на приєднання до Агентського договору від 04.03.2009 року і договору на приєднання до агентського договору про реалізацію «припейд-продукції» (а.с.16-17).
Організатором і оператором системи з приймання платежів є ТОВ «ОСМП». У період, що перевірявся, позивач здійснював послуги з інформаційної і технологічної взаємодії між платниками, ТОВ «ОСМП», банками і провайдерами при прийманні платежів для їх подальшого перерахування за допомогою терміналів.
В ході судового розгляду, податковим органом не доведено та не надано відомостей про отримання позивачем на власний рахунок або в касу підприємця платежів від платників.
Обставини перевищення позивачем граничної суми виручки, на думку ДПІ, підтверджується довідкою ДПІ у Печерському районі м.Києва від 25.11.2011 року № 3815/23-11/34413224, якою встановлено виконання умов угоди між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ОСМП» шляхом виписки останнім податкових накладних за 2009 - 2010 роки на загальну суму 4 009 450,96 грн.
Проте, судова колегія зазначає, що доводи відповідача не підтверджують отримання ФОП ОСОБА_2 грошових коштів на свій рахунок або в касу.
Особливості агентських послуг, які виконував позивач для ТОВ «ОСМП», полягають в тому, що забезпечуючи інформаційну та технологічну взаємодію між платниками та оператором системи під час приймання платежів та реалізації «припейд-продукції», ФОП ОСОБА_2 не отримує цих коштів на власний рахунок, а забезпечує їх перерахування за допомогою терміналів.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2, який був відкритим у 2009-2010 роках № 26009510970301 у АБ «Південний», надійшло за 2009 рік всього - 33794,91 грн., за 2010 рік - 54444,94. На рахунок № 26005060306587, який був відкритий з 04.01.2010р. в Южному ГРУ ПА КБ «Приватбанк» у 2010 році надійшло 232 419,64 грн. (а.с.138-140, 66-85). По іншому рахунку, який був відкритий ФОП ОСОБА_2 30.11.2007 році, а саме № НОМЕР_4 у АТ «УкСиббанк», операції, в т.ч. у 2009-2010 роках, не здійснювались, що підтверджуються відповідною довідкою № 108-30/13/1593 від 05.12.2011р.
Таким чином, позивачем доведено та податковим органом не спростовано, що позивач у 2009-2010 роках на розрахункові рахунки не отримував виручки від реалізації робіт, послуг, яка б перевищувала 500 000 грн.
Крім того, позивачем наданий до суду акт № 01-0903/01-05 від 19.03.2009 року передачі ним до ТОВ «ОСМП» ключів від кіосків самообслуговування, через які здійснювались платежі, підтвердивши тим самим відсутність приналежності до обставин приймання грошових коштів за платежами від платників в будь-якій формі.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: Ю.М.Градовський
Суддя: К.В.Кравченко