26 березня 2013 р.Справа № 2а/1416/203/12
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Спінчевська Н.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження на підставі ч. 8 ст. 183-2 КАС України апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про виплату щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, -
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 05 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни згідно з посвідченням.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на щомісячне підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року), ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» і ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Із врахуванням наведених положень чинного законодавства України, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за зазначений вище період є правильним.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2012 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: